873/49/21 Про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду - 05.07.2023 Прийняття

2. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21 позов АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" (код ЄДРПОУ 35810511, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул.Лаврська, буд.16) в рахунок часткового виконання зобов`язань ТОВ "Свинець." за Кредитним договором №00091.13-СВD від 08.08.2013р. 2000000,00 (два мільйони) доларів США; стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" (код ЄДРПОУ 35810511, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул.Лаврська, буд.16) третейський збір у сумі 25500,00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

3. АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 задоволено заяву АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21; видано виконавчі документи (накази) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21.

5. Ухвала суду мотивована тим, що як вбачається з наявних у справі документів, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" (1701-15) та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

6. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла апеляційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 у справі №873/49/21 та відмовити АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021 у третейській справі №07/21.

7. В обґрунтування підстав для задоволення апеляційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

7.1. Суд попередньої інстанції не врахував обставини незаконного складу третейського суду.

7. 2. Третейський суд ухвалив рішення у спорі, який не стосується ОСОБА_1 .

Відзиви на апеляційну скаргу:

8. Від АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому наводяться заперечення проти її задоволення.

Інші заяви та клопотання

9. Від АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі.

10. Від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив.

11. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про вилучення доказу з справи та про винесення окремої ухвали.

Позиція Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

12. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

13. Відповідно до частин першої та другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

14. Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

15. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

16. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо видачі наказів на примусове виконання рішень третейських судів.

17. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

18. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

19. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

20. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши позицію скаржника, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

21. Предметом судового розгляду у цій справі є заява АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021р. у третейській справі №07/21.

22. Відповідно до ст. 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

23. Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст. 327 ГПК України та п.1-1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

24. Згідно з ч.1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

25. Відповідно до ч.6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

26. У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України.

27. За частиною шостою статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

28. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 № 3-рп/2004 (v003p710-04) ).

29. Функціонування третейських судів в Україні та можливість передачі на їх розгляд спорів у сфері цивільних і господарських правовідносин базується не лише на принципах національного, а й міжнародного права (пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 № 1-рп/2008).

30. Одним із таких принципів (гарантій) є розгляд справи законним складом суду, який виражає правомірність участі судді у розгляді конкретної справи.

31. Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди" (1701-15) .

32. Статтею 4 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейський суд утворюється та діє на принципах законності; незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; обов`язковості для сторін рішень третейського суду; добровільності утворення третейського суду; добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; арбітрування; самоврядування третейських суддів; всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів; сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

33. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

34. Згідно з частиною четвертою статі 10 Закону України "Про третейські суди" (1701-15) порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.

35. Регламент третейського суду повинен визначати, зокрема, порядок формування складу третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (частина п`ята статті 10 Закону України "Про третейські суди").

36. Крім того положеннями частини першої статті 11 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

37. Відтак, законодавцем на третейські суди при здійсненні судочинства покладено обов`язок дотримання не лише загальних вимог, передбачених положеннями Закону, але також і вимог, які передбачені іншими нормативно-правовими актами України та безпосередньо регламентом третейського суду щодо окремих питань діяльності цього органу саме як суду. Водночас недотримання третейським судом нормативно-правових актів та власного Регламенту дає підстави для сумнівів у законності та незалежності діяльності такого суду, а також щодо рівності сторін перед таким судом.

38. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

39. Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

40. Отже, визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Тобто вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної.

41. Згідно із пунктом 1 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею.

42. Пунктом 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків визначено, що якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви голова третейського суду або заступник повинен призначити суддю.

43. Статтею 9 Положення про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків визначено, що голова третейського суду з питань, що належить до його повноважень, видає накази і розпорядження.

44. Системний аналіз наведених положень Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків та Положення свідчить, що формування складу суду - визначення та призначення судді у конкретній третейській справі, спір, в якій підлягає розгляду суддею одноособово, віднесено до повноважень голови третейського суду або його заступника, який з цього приводу видає розпорядження.

45. Такі положення зазначеного Регламенту узгоджуються із приписами статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди", якими унормовано порядок формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді. Разом з тим недотримання таких вимог свідчить про порушення вимог законності формування складу третейського суду, яка в тому числі також є одним із принципів на яких за статтею 4 Закону України "Про третейський суд" утворюється і діє третейський суд.

46. Отже, вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної справи (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 870/89/20).

47. У справі, що переглядається, розгляд третейської справи та рішення було ухвалено третейським суддею Мамченко Ю. В.

48. Підставою здійснення розгляду справи третейським суддею Мамченко Ю. В. визначено розпорядження голови Третейського суду при Асоціації українських банків Жукова А. М. (аркуш третейської справи № 07/21 без номеру, який знаходиться між аркушами 107 та 109).

49. Як вбачається зі змісту наявного в матеріалах третейської справи розпорядження голови Третейського суду про призначення складу третейського суду та пояснень представника Скаржника з доданими до них доказами і оглянутими у судовому засіданні засвідченими третейським судом копіями справи, вказане розпорядження при перебуванні справи у Північному апеляційному господарському суді на розгляді заяви про видачу наказу не містило заповнених відомостей щодо номеру та дати видачі відповідного розпорядження у справі.

50. При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 у Верховному Суді, розпорядження голови Третейського суду при Асоціації українських банків Жукова А. М. у справі № 07/21 (аркуш третейської справи № 07/21 без номеру, який знаходиться між аркушами 107 та 109) має номер 7/21 та дату 23.03.2021.

51. Колегія суддів зазначає, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі №07/21 було постановлене 22.03.2021.

52. Наведені обставини свідчать про те, що у матеріалах третейської справи № 07/21 відсутні докази, які б переконливо свідчили про можливість перевірити і достеменно встановити момент набуття повноважень (компетенції) третейським суддею для розгляду конкретної справи.

53. З наведеного можна дійти до висновку про те, що склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору за наявності відповідних обставин не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".

54. У відповідності до приписів п. 6 ч. 1 ст. 355 ГПК України, суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

55. Оскільки склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору у третейській справі №07/21 не може бути визнано таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", колегія суддів дійшла висновку про те, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 355 ГПК України слід відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021 у третейській справі №07/21.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

56. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

57. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини першої статті 277 ГПК України).

58. Ураховуючи наведене, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 у справі № 873/49/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021 у третейській справі №07/21.

Щодо судових витрат

59. Відповідно до статті 282 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

60. Оскільки за результатом розгляду апеляційної скарги Верховним Судом прийнято нове судове рішення -витрати скаржника зі сплати судового збору за апеляційною скаргою підлягають покладенню на АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк".

Щодо клопотання АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про закриття апеляційного провадження

61. Вказане клопотання мотивоване тим, що представник Скаржника який підписав апеляційну скаргу адвокат Борсенко О.В. не мав права на надання правової допомоги ОСОБА_1, оскільки ордер серії АО № 1077117 від 26.12.2022 не відповідає вимогам ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та п. п. 8, 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.

62. Відповідно до частин другої, третьої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

63. Відповідно до частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

64. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 Господарського процесуального кодексу України).

65. Згідно частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) .

66. Відповідно до частин першої - третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

67. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

68. Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

69. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

70. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (995_004) , необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

71. Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

72. У рішенні від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

73. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії").

74. Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Борисенко О.В. є представником ОСОБА_1 на підставі ордеру серія АО № 1077117 від 26.12.2022 що виданий Адвокатським бюро "МАЙОР І ПАРТНЕРИ" та підписаний адвокатом Борсенком О.В. та керівником адвокатського бюро Майор І.В., а також містить печатку адвокатського бюро.

75. Відповідно до п. 8 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, адвокати, адвокатські об`єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об`єднання, адвокатського бюро через офіційний веб-сайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.

76. Приписами п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги вказано, що ордер містить наступні реквізити:

1. Серію, порядковий номер ордера;

2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;

3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;

4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;

6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження);

7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер;

8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;

9. Дату видачі ордера;

10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат");

11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат");

12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення;

13. Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;

14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

77. Перевіривши ордер серія АО № 1077117 від 26.12.2022, що виданий Адвокатським бюро "МАЙОР І ПАРТНЕРИ" та підписаний адвокатом Борсенком О.В., колегія суддів зазначає про відповідність вказаного ордеру приписам п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.

78. Наведені обставини спростовують аргументи клопотання АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про закриття апеляційного провадження, що є підставою для відмови у його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 29, 253, 269, 275, 276, 282, 284, 350 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про закриття апеляційного провадження.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

3. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 по справі № 873/49/21 скасувати.

4. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" про видачу виконавчого документа (наказу) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021 у третейській справі №07/21.

5. Стягнути з АТ "Міжнародний Інвестиційний Банк" (код ЄДРПОУ 35810511, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул.Лаврська, буд.16) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_1 ) 1 702, 50 грн (одна тисяча сімсот дві грн 50 коп) витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.