ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 809/463/15
адміністративне провадження № К/9901/9701/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 (суддя Могила А.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 (судді: Затолочного В.С. (головуючий), Бруновської Н.В., Матковської З.М.) у справі №809/463/15 за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Колективного науково-виробничого підприємства "Нафтогазтехсервіс" про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Колективного науково-виробничого підприємства "Нафтогазтехсервіс" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 2 033 540,29 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Підприємство в порушення вимог Податкового кодексу України (2755-17) в добровільному порядку не сплатило визначені контролюючим органом податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 722 977,29 грн, нараховані штрафні санкції за даним платежем в розмірі 180 779,00 грн, а також з податку на прибуток - 903 809,00 грн, штрафні санкції - 225 975,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2015, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018, у задоволення позову відмовлено.
4. Рішення суд першої інстанції обґрунтовував тим, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачу було нараховано податкові зобов`язання, винесені без належних підстав. Суд апеляційної інстанції вказав, що податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 № 0005220101 та №0006220101 скасовані, а тому відсутня заборгованість, яка підлягає стягненню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2015, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог контролюючого органу.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статі 343 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Колективне науково-виробниче підприємство "Нафтогазтехсервіс" як юридичну особу зареєстровано 21.04.1995, про що свідчить копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.11.2014 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.
Контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток в тому числі по взаємовідносинах з ПП ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 по 30.06.2010. За результатами перевірки складено акт від 15.08.2011 за № 6508/23-2/22188145 на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 № 0005220101 та №0006220101, якими визначені суми податкових зобов`язань відповідно: з податку на додану вартість - 903 895,00 грн (723 116,00 грн за основним платежем, 180 779,00 грн за штрафними санкціями) та податку на прибуток - 1 129 872,00 грн (903 897,00 грн за основним платежем, 225 975,00 грн за штрафними санкціями).
У зв`язку з несплатою Підприємством податкових зобов`язань, що були визначені вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, контролюючим органом 17.03.2014 сформовано податкову вимогу № 877-25 на загальну суму заборгованості відповідача 2 033 540,29 грн.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 № 0005220101 та №0006220101 Підприємством було оскаржено в судовому порядку в адміністративній справі № 809/2479/15. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016, вказані повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано. Судові рішення набрали законної сили.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неправомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на неврахування судами тієї обставини, що на момент звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, відповідачем не були оскаржені податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг. Також зазначає, що постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі № 809/2479/15 було оскаржено до суду касаційної інстанції, а оскільки розгляд справи ще не відбувся, то суд апеляційної інстанції помилково поновив провадження у справі та дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості.
9. Підприємством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Конституція України (254к/96-ВР) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Податковий кодекс України (2755-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
11.2. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
11.3. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.
Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
11.4. Пункт 56.18 статті 56.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
11.5. Пункт 57.3 статті 57.
У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
11.6. Пункт 59.1 статті 59.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
11.7. Пункт 95.1 статті 95.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
11.8. Пункт 95.2 статті 95.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
12. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин):
12.1. Частина перша статті 72.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
12.2. Частина п`ята статті 254.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
12.3. Стаття 255.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
13. Постанова, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, а встановлені в ній обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ (460-20) ).
15. Враховуючи вищезазначене та встановлені обставини справи, зокрема, що податкові повідомлення - рішення від 25.02.2014 № 0005220101, №0006220101 скасовані в судовому порядку (постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 у справі № 809/2479/15 набрала законної сили за результатами апеляційного перегляду), а відтак у відповідача відсутній податковий борг, що підлягає стягненню
16. Щодо посилання позивача на оскарження постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі № 809/2479/15 в касаційному порядку, то Суд зазначає, що таке оскарження судового рішення є реалізацією особи права (позивача) наданого Законом та жодним чином не впливає на момент набирання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції та не спростовує викладені в ньому висновки. Крім того, подання касаційної скарги не є обставиною з якою норми процесуального Закону пов`язують обов`язкове зупинення провадження у справі.
17. Інших доводів, окрім послання на не оскарження Підприємством податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, та оскарження в касаційному порядку судових рішень у справі № 809/2479/15, касаційна скарга контролюючого органу не містить.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України (2755-17) , що регулюють спірні правовідносини, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому, касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 слід залишити без задоволення.
19. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ (460-20) ).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі №809/463/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді І.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова