2/264 Про визнання недійсною біржової угоди про купівлю-продаж матеріальних цінностей у межах справи про визнання боржника банкрутом - 11.04.2023 Прийняття

1.2. 04.05.2016 Прокурор Львівської області (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської області (правонаступник - Львівська районна рада Львівської області, ухвала від 31.08.2021, далі - Позивач) та подав заяву про визнання недійсною біржової угоди від 02.10.2002 № 96-02/5 (далі - Біржова угода), укладеної між Боржником та Відкритим акціонерним товариством "Іскра" про купівлю-продаж матеріальних цінностей, а саме двох станцій катодного захисту та зовнішнього газопроводу "ГРС "Винники" Д 500 в, загальною вартістю, згідно з оцінкою експерта, 4 020 840 грн 00 коп. (далі - Газопровід).

1.3. Заява обґрунтована незаконністю оспорюваної Біржової угоди через її укладення всупереч положенням законодавства, чинним на дату укладення, оскільки предметом відчуження за цією угодою став Газопровід, який є складовою розподільного газопроводу ГРМ "Винники" (нова) - ВО "Іскра", є об`єктом комунальної інженерної інфраструктури Пустомитівського району Львівської області, який пов`язаний з постачанням газу споживачам (населенню), а тому не міг бути реалізований як частина майна Боржника, який був приватизований. Також Прокурор вказав, що Газопровід не міг бути відчужений за оспорюваною угодою, оскільки як об`єкт комунальної інфраструктури мав бути переданий до комунальної власності територіальної громади Пустомитівського району згідно із законодавством про банкрутство, чинним на час укладення оспорюваної угоди.

Щодо звернення Прокурора із заявленими вимогами у межах позовної давності Прокурор вказав на обізнаність прокуратури про оспорювану угоду після її укладення у 2002 році. Однак вказав на обізнаність Позивача щодо порушення її права цією угодою з листа прокуратури від 11.02.2016, а Прокуратури - 11.01.2016 з листа Публічного акціонерного товариства "Львівгаз", яке на вимогу прокуратури надало документи щодо статусу Газопроводу після виникнення такої необхідності у зв`язку із розглядом справи № 910/10334/15 про визнання незаконними актів Фонду державного майна України про приватизацію Газопроводу Відкритим акціонерним товариством "Іскра". Відсутність такої необхідності раніше, зокрема при формуванні ліквідаційної маси Боржника у справі про банкрутство, обґрунтована відсутністю законних підстав для проведення органами прокуратури перевірки правильності та достовірності проведеної ліквідатором Боржника - Піщухіним М.К. інвентаризації майна, яке включено до ліквідаційної маси Боржника.

Звернення Прокурора із вимогами у цій справі обґрунтована відповідним зверненням Позивача до прокуратури із зазначенням про неможливість самостійно захистити права, порушені оспорюваною угодою, через відсутність в бюджеті Позивача коштів для оплати судового збору та через відсутність компетентних для спірних правовідносин спеціалістів задля належного забезпечення захисту порушених прав Позивача у відповідному судовому процесі.

1.4. 15.06.2016 Господарський суд Львівської області ухвалив, зокрема залучити до участі як учасників провадження у справі: Відкрите акціонерне товариство "Іскра" (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Львівський електроламповий завод" "Іскра" - ухвала від 21.01.2020, далі - Відповідач-2) та Товариство з обмеженою відповідальність "Спектргаз", а 16.05.2017 - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (з метою встановлення, чи не перебуває газопровід високого тиску ГРС Винники/нова довжиною 108 м., який за твердженням Міністерства енергетики та вугільної промисловості України є державною власністю, у складі спірного Газопроводу як його частина).

В клопотанні ВАТ "Іскра" зазначило про залучення до участі у справі ТОВ "Спектргаз" як останнього власника спірного майна.

1.5. Публічне акціонерне товариство "Іскра" у пункті 4 пояснення від 17.08.2016 зробило заяву про застосування позовної давності, просило застосувати наслідки спливу позовної давності у разі визнання підставності та обґрунтованості заяви Прокурора, обґрунтовуючи заяву правом, передбаченим частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України.

1.6. 28.10.2020 ліквідатор Боржника - арбітражний керуючий Коваль В.В. на стадії апеляційного провадження у справі подав заяву про застосування позовної давності, факт подання якої апеляційному суду, а не вчасно у суді першої інстанції, обґрунтований введенням карантину на території України, та тим, що суд першої інстанції був не вправі переходити до розгляду справи по суті, оскільки строки, встановлені судом, не можуть бути меншими, ніж строк карантину.

1.7. 21.12.2021 Господарський суд Львівської області ухвалив залучити Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача (далі - Третя особа-1); 27.01.2022 - Товарну біржу "Альмадор" як співвідповідача (далі - Відповідач-3), а також Міністерство енергетики України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача (далі - Третя особа-2); 05.04.2022 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів (далі - Третя особа-3).

1.8. 23.05.2022 Відповідач-2 подав заяву про застосування у спірних правовідносинах позовної давності.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.

19.10.2021 Верховний Суд постановив скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 19.05.2020, а справу в скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

2.2. При новому розгляді справи 15.06.2022 Господарський суд Львівської області постановив рішення (залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022) про відмову в задоволенні заяви про визнання недійсною Біржової угоди про купівлю-продаж матеріальних цінностей загальною вартістю 4 020 840 грн 00 коп.

2.3. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для задоволення вимог Прокурора у спірних правовідносинах та для визнання недійсною Біржової угоди через сплив позовної давності за цими вимогами попри наявність для цього підстав - через укладення оспорюваної угоди всупереч чинним на момент її вчинення норм стаття 48 Цивільного кодексу Української РСР та частини першої статті 26 Закону про банкрутство, оскільки проданий за оспорюваним правочином Газопровід, що забезпечує життєдіяльність об`єктів комунальної інфраструктури територіальних громад Львівського району, не підлягає включенню до ліквідаційної маси та подальшому продажу, а мав бути переданий до комунальної власності відповідної територіальної громади.

3. Встановлені судами обставини

3.1. Протоколом технаради при виконкомі Львівської міської Ради народних депутатів по питанню газопостачання промпідприємств в промвузлі "Сихів" і Львівської ТЕЦ-2 від 02.03.1979 № 3 вирішено зобов`язати ВО "Кінескоп" та ВО "Іскра" здійснити будівництво: АГРС "Винники" з виходом газу 300 тис. м.куб./год; газопровід-перемичку від АГРС "Винники" до газопроводу Дашава-Мінськ; газопровід від промвузла "Сихів" до АГРС "Винники".

Також вказаним протоколом зобов`язано ВО "Львівтрансгаз" відповідно до положень цього протоколу видати підприємствам техумови на їх газопостачання.

18.03.1979 ВО "Львівтрансгаз" видано технічні умови № 14/79 на газопостачання Північно-Східної промзони "Сихів" м. Львова.

У 1979 році збудовано газопровід з двома катодними станціями від існуючої ГРС "Винники" до промвузла "Сихів" у місті Львові, який прийнято в експлуатацію у грудні 1979 року.

3.2. До 1993 року до газопроводу приєднано та підключено газопроводи населення та ВО "Львівський ізоляторний завод" і він набув статусу розподільного газопроводу.

Також учасниками технаради було здійснено будівництво нової АГРС "Винники", газопроводу-перемички від АГРС "Винники" до газопроводу Дашава-Мінськ та газопроводу-перемички з двома катодними станціями від новозбудованої АГРС "Винники" до існуючої ГРС "Винники".

Газопровід-перемичку від АГРС "Винники" до ГРС "Винники" прийнято в експлуатацію у 1993 році.

Після завершення будівництва всіх визначених протоколом технаради об`єктів ВО "Львівтрансгаз" припинив експлуатацію ГРС "Винники", а газопровід-перемичку від АГРС "Винники" до ГРС "Винники", який перебував на балансі ВО "Кінескоп", приєднано до газопроводу ГРС "Винники" - промвузол "Сихів", який перебував на балансі ВО "Іскра", шляхом зварного з`єднання.

3.3. У 1993 році в процесі корпоратизації створено ВАТ "Іскра", а у 1995 році у процесі приватизації створено ВАТ "Кінескоп".

Засновником обох товариств був Фонд державного майна України.

ВАТ "Кінескоп" засновано в процесі корпоратизації Державного підприємства "Завод кінескопів" згідно з наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (Мінмашпром) від 25.01.1995 № 94 відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 та "Положення про порядок корпоратизації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 05.07.1993 (508-93-п) .

В процесі корпоратизації оцінка вартості майна підприємства та формування статутного фонду ВАТ "Кінескоп" з відповідним включенням майнових активів підприємства до його статутного фонду здійснювались міністерством, як засновником ВАТ.

Зазначене підтверджується листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 26.07.2016 р. № 14-11-04829 (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях).

3.4. Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Завод кінескопів" затверджено заступником Міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України 30.12.1994.

Згідно з цим актом вартість об`єктів, які не підлягають приватизації становить 449 173 тис. крб., а розмір статутного фонду 320 770 170 тис. крб.

Газопровід ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова) в Перелік майна, що не підлягає приватизації загальною вартістю 449 173 тис. крб., не увійшов.

3.5. Відповідно до отриманого судом Витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ державна реєстрація ВАТ "Кінескоп" проведена 30.01.1995; розмір статутного капіталу складає 3 207 701 грн 70 коп. (що відповідає зазначеному в Акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Завод кінескопів" розміру статутного фонду 320 770 170 тис. крб., до введення гривні в 1996 році); засновниками (учасниками) юридичної особи є: Фонд державного майна України, розмір внеску до статутного фонду - 3 174 807 грн 30 коп.; всього решта 2157 акціонерів, розмір внеску до статутного фонду - 32 894 грн 40 коп.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області у листі від 26.07.2016 № 14-11-04829 повідомило, що Фонд державного майна України наказом від 20.06.1995 № 174-ДКП прийняв рішення про приватизацію (продаж належних державі акцій) ВАТ "Кінескоп". За результатами продажу акцій частка належних державі акцій у статутному капіталі ВАТ "Кінескоп" становить 99,975 %. За наказом Фонду державного майна України від 14.07.2004 № 1451 відділення здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі ВАТ "Кінескоп".

3.6. Газопровід-перемичку від АГРС "Винники" до ГРС "Винники", як складову частину газопроводу АГРС "Винники" - промвузол "Сихів", передано у власність ВАТ "Кінескоп".

Газопровід ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова) збудовано на замовлення ВО "Кінескоп" та прийнято в експлуатацію згідно з актом від 17.08.1993, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями технічної документація, а саме: актом прийомки газопровода в експлуатацію від 17.08.1993; будівельним паспортом № 18 підземного газопроводу. Газопровід високого тиску від ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова); схемою зварних стиків надземного газопроводу високого тиску L-107,47 п.м. від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова); схемою зварних стиків підземного газопроводу високого тиску L-610,0 п.м. від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова).

3.7. У матеріалах справи наявні копії документів на газопровід, подані Третьою особою-3 із клопотанням про долучення доказів від 20.06.2017, а саме: аркуш № 1 проекту 23/6-с11-НГ2 "Загальні дані"; аркуш № 2 проекту 23/6-с11-НГ2 "План траси від ПК 0 до ПК 3 + 03,0"; аркуш № 3 проекту 23/6-с11-НГ2 "План траси від ПК 3 + 03,0 до ПК 8 + 08,0"; аркуш № 4 проекту 23/6-с11-НГ2 "Поздовжній профіль газопроводу від ПК 0 до ПК 3 + 03,0"; аркуш № 5 проекту 23/6-с11-НГ2 "Поздовжній профіль газопроводу від ПК 3 03,0 до ПК 8 + 08,0"; виконавче знімання газопроводу на 4-х аркушах.

3.8. У рішенні Господарського суду Львівської області від 25.09.2003 у справі № 3/81-13/165 за позовом ВАТ "Іскра" до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" встановлено, що відповідно до проектно-кошторисної документації газопровід ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова) з врізкою в існуючий газопровід ВАТ "Іскра" довжиною 808 м. побудовано на замовлення та за кошти ВО "Кінескоп", а у жовтні 2002 року відповідно до Біржової угоди ВАТ "Іскра" придбало даний газопровід у ВАТ "Кінескоп" у власність.

3.9. Постановою арбітражного суду Львівської області від 10.11.1999 у справі № 2/264 ВАТ "Кінескоп" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

3.10. Відповідно до Біржової угоди ВАТ "Кінескоп" (продавець) продав, а ВАТ "Іскра" (покупець) купив товарно-матеріальні цінності, а саме: введені в експлуатацію у 1993 році дві станції катодного захисту за ціною 3089 грн 83 коп. з ПДВ і 2890 грн 20 коп. з ПДВ відповідно, та зовнішній газопровід ГРС "Винники" Д 500 довжиною 610 пог. м. інв. № 45548 за ціною 33 407 грн 66 коп. з ПДВ.

Відповідно до пункту 8 цього договору він зареєстрований на Львівській філії товарної біржі "Західно-Українська біржа нерухомості" згідно зі статтею 15 Закону України "Про товарну біржу".

03.10.2002 сторони склали акт прийому-передачі майна, яке є предметом купівлі-продажу.

Біржова угода укладена у судовій ліквідаційній процедурі у справі № 2/264 про банкрутство ВАТ "Кінескоп".

3.11. В подальшому 09.06.2003 ВАТ "Кінескоп" (продавець) і ВАТ "Іскра" (покупець) уклали зміни та доповнення № 1 до Біржової угоди, якими замінили текст: "Зовнішній газопровід ГРС "Винники" Д 500, довжина - 610 пог. м., інв. № 45548, рік введення в експлуатацію - 1993 по ціні 33 407 грн 66 коп. з ПДВ" на "Зовнішній газопровід Д 500, від ГРС "Винники" до точки врізки в газопровід високого тиску ВАТ "Іскра", довжиною - 808,5 м., інв. № 45548, рік введення в експлуатацію - 1993 по ціні 44 210 грн 42 коп. з ПДВ".

Вказані зміни і доповнення № 1 до Біржової угоди укладені на Товарній біржі "Українська інвестиційна" філії "Львівська торгова палата", відповідно до пункту 6 яких один примірник даних змін і доповнень залишається у справах зазначеної біржі.

Докази реєстрації на біржі укладених 09.06.2003 змін та доповнень № 1 до Біржової угоди в матеріалах справи відсутні, а зміст зазначених змін та доповнень не містять такої вказівки.

17.06.2003 сторони склали зміни та доповнення до акту прийому-передачі майна від 03.10.2002, якими в акті прийому-передачі майна від 03.10.2002 змінено текст: "Зовнішній газопровід ГРС "Винники" Д 500, довжина - 610 пог. м., інв. № 45548, рік введення в експлуатацію - 1993 по ціні 33 407 грн 66 коп. ПДВ" на "Зовнішній газопровід Д 500, від ГРС "Винники" до точки врізки в газопровід високого тиску ВАТ "Іскра", довжиною - 808,5 м., інв. № 45548, рік введення в експлуатацію - 1993 по ціні 44 210 грн 42 коп. з ПДВ".

3.12. На дату укладення Біржової угоди, а також змін та доповнень від 09.06.2003 № 1 до вказаної Біржової угоди повноваження ліквідатора ВАТ "Кінескоп" виконував арбітражний керуючий Піщухін М. К.

3.13. Біржова угода містить реквізити Львівської філії товарної біржі "Західно-Українська біржа нерухомості", серед яких код ЄДРПОУ 25242336 і адреса: місто Львів, Шевченківський район, проспект В. Чорновола, 63-А.

Укладені 09.06.2003 зміни та доповнення № 1 до Біржової угоди містять реквізити філії "Львівська торгова палата" Товарної біржі "Українська інвестиційна", серед яких код ЄДРПОУ 25242336 і адреса: місто Львів, Шевченківський район, проспект В. Чорновола, 63-А.

За результатом здійсненого судом запиту до ЄДРЮОФОП та ГФ від 13.05.2020 за критерієм пошуку "код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 25242336" отримано Витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ від 13.05.2020, згідно з яким ідентифікаційний код 25242336 належав Філії "Львівська торгова палата" Товарної біржі "Українська інвестиційна", і цей відокремлений підрозділ закрито 11.02.2005, запис 14191040001000161.

Відповідно до витягу із Засновницької угоди про створення і діяльність Товарної біржі "Українська інвестиційна" від 22.04.2003 Товарна біржа "Українська інвестиційна" є правонаступником Товарної біржі "Західно-Українська біржа нерухомості".

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за кодом 25242336 відокремленого підрозділу записів не знайдено (ні на даний час, ні на час укладення спірної угоди, чи змін до неї).

Як зазначено в інформації Головного управління статистики у Львівській області від 16.03.2020, наданої на адвокатський запит, Львівська філія Товарної біржі "Західно-Українська біржа нерухомості" (код 25242336) 08.05.2003 змінила найменування на Філію "Львівська торгова палата" Товарної біржі "Українська інвестиційна", яка 03.11.2010 ліквідована.

Згідно з витягами з ЄДРЮОФОП та ГФ від 13.05.2020, за критерієм пошуку за кодом ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 25242336, крім даних щодо закриття відокремленого підрозділу, зазначено також дані самої юридичної особи, до складу якого входив такий відокремлений підрозділ, а саме - Товарна біржа з кодом ЄДРПОУ 25545373.

За даним кодом ЄДРПОУ, прокуратурою здійснено пошук у ЄДРЮОФОП та ГФ за різними критеріями (станом на даний час, на дату спірного правочину, на час подання позову). Відповідні Витяги долучено до матеріалів справи.

3.14. Сама юридична особа з кодом ЄДРПОУ 25545373, до складу якого входив відокремлений підрозділ з код 25242336, на даний час зареєстрована з найменуванням Товарна біржа "Альмадор" за місцезнаходженням: вул. Заводська, 3, м. Запоріжжя, 69035.

3.15. До заяви Прокурора додано копію договору купівлі-продажу № 060914/0703 від 20.08.2014, укладеного між ПАТ "Іскра" (продавець) та ТзОВ "Спектргаз" (покупець), згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність покупцеві газопровід високого тиску ПАТ "Іскра" - ГРС "Винники"; Ру=6 кгс/кв.см; діаметром 500 мм; довжиною 8868,5 п.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Вулецька, 14, та чотири станції катодного захисту (в с. Бережани Пустомитівського району, в м. Винники, вул. Стрілецька; в місті Винники (біля траси на Тернопіль); на хуторі Горішний), надалі іменується "об`єкт".

Відповідно до пункту 1.3. вказаного Договору об`єкт належить продавцеві на праві власності на підставі Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ "Іскра" згідно з Наказом Фонду Державного майна № 59-АТ від 31.12.2013 та Біржової угоди зі змінами і доповненнями № 1 від 09.06.2003 до Біржової угоди, Акту прийому-передачі майна від 03.10.2002, змін та доповнень від 17.06.2003 до Акту прийому-передачі майна від 03.10.2002. Додатком № 1 до цього договору затверджено схему газопроводу ГРС "Винники" - ПАТ "Іскра" нанесену на географічну карту місцевості.

Також до заяви Прокурора додано копію акту приймання-передачі майна від 01.09.2014 за договором купівлі-продажу від 20.08.2014.

3.16. 18.04.2017 на адресу суду від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України надійшло клопотання від 13.04.2017 № 17.2-ВИХ/110-17 про залучення його учасником провадження у справі № 2/264 про банкрутство ВАТ "Кінескоп" в частині вирішення заяви прокуратури Львівської області.

Це клопотання обґрунтоване тим, що за даними автоматизованої системи "Юридичні особи", яка заповнюється суб`єктами господарювання та ведеться Міністерством з метою наповнення Єдиного реєстру об`єктів державної власності, на балансі ПАТ "Львівгаз" обліковується державний об`єкт "Газопровід високого тиску, ГРС "Винники/нова" введений в експлуатацію 01.01.1993, інвентарний номер 145200100330100006, розташований у місті Винники Львівської області (копія витягу "Відомості про державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарської організації за станом на 01.10.2016 р." щодо Газопроводу високого тиску, ГРС Винники/нова довжиною 108 пог.м., наявна у матеріалах справи), і щодо цього газопроводу судом вирішується питання в частині розгляду заяви Прокурора.

3.17. Відповідно до договору № 31/04 про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства з газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва від 29.11.2012, та укладеного до нього Переліку майна - державного майна, яке перебуває на балансі ПАТ "Львівгаз" та надається йому на праві господарського відання, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України передало ПАТ "Львівгаз" на праві господарського відання державне майно, в тому числі Газопровід високого тиску ГРС Винники/нова, довжиною 0,108 км. інвентарний номер 145200100330100006 (пункт 6 Переліку майна).

3.18. В матеріалах справи наявний договір від 28.12.2001 № 04/01-840 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, укладений між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Львівгаз", згідно з яким ВАТ "Львівгаз" прийняло в тимчасове користування державне майно, яке не підлягає приватизації, в тому числі і розподільні газопроводи.

Згідно з пунктом 1.4. зазначеного договору перелік переданого майна, його технічні характеристики та інші дані визначаються за даними інвентаризації. До Інвентаризаційного опису основних засобів "Основні фонди по природному газу, які не підлягають приватизації і не увійшли до статутного фонду ВАТ "Львівгаз"" від 15.12.2003, який окрім представників ВАТ "Львівгаз" підписаний представником НАК "Нафтогаз України" та Львівської облдержадміністрації, під номером 6 включено Газопровід високого тиску ГРС Винники/нова, рік випуску (побудови) 1993, кількість 0,108.

3.19. Згідно з відомостями про державне майно, що не увійшло до статутного фонду господарської організації станом на 31.12.2010, складеними ПАТ "Львівгаз", на балансі ПАТ "Львівгаз" (порядковий номер 1.34) перебував газопровід високого тиску ГРС Винники/нова довжиною 108 метрів з реєстровим номером 03349039.1.ААЕБЖК006, з кодом відповідно до класифікатора державного майна 71.20.9 та з інвентарним номером державного майна 145200100330100006.

3.20. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.08.2017 за клопотаннями ПАТ "Львівгаз" призначено у справі будівельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлено наступні запитання: 1) Чи відповідає газопровід ГРС "Винники" (нова) ГРС "Винники" (стара) проектній і виконавчо-технічній документації? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність? Яка фактична довжина газопроводу? 2) Чи існує на місцевості газопровід високого тиску ГРС Винники/нова довжиною 0,108 км., інвентарний номер за Єдиною системою кодування об`єктів обліку державного майна 145200100330100006, і якщо існує, то де є його фактичне місце розташування?

3.21. 08.05.2019 до Господарського суду Львівської області надійшов висновок експерта № 4660 судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами господарської справи від 26.04.2019, складений судовим експертом Львівського НДІСЕ Іляш В. В. (надалі Висновок експерта № 4660).

В дослідницькій частині Висновку експерта № 4660 зазначено, що при дослідженні технічної документації встановлено, що довжина підземного газопроводу високого тиску від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова) становить 610,0 м.п. та надземного газопроводу високого тиску ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова) становить 107,47 м.п. Загальна довжина даного газопроводу відповідно до наявної виконавчо-технічної документації складає 717,47 м.п.

В дослідницькій частині Висновку експерта № 4660 також зазначено, що при дослідженні проектної і виконавчо-технічної документації, а саме аркушу № 5 проекту 23/6-с11-НГ2 "Поздовжній профіль газопроводу від ПК 3 - 43,0 до ПК 8 + 08,0" встановлено, що довжина газопроводу високого тиску ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова) відповідно до проекту, надземного газопроводу складає 102,0 м.п. та підземного газопроводу складає 712 м.п. Загальна довжина даного газопроводу відповідно до наявної проектної документації складає 814,0 м.п.

З першого питання експертизи експерт робить висновок, що Газопровід не відповідає проектній і виконавчо-технічній документації щодо довжини газопроводу високого тиску ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова), відповідно до проекту довжина даного газопроводу складає 814 м.п., а виконавчо-технічної документації складає 717,47 м.п., що менше ніж проектна на 96,53 м.п.; встановити довжину фактично прокладеного газопроводу візуальним оглядом або вимірювальними приладами, наявними у Львівському НДІСЕ, не надається можливим, оскільки більша частина вказаного газопроводу високого тиску проходить під землею, а для проведення даного виду обстеження необхідне спеціальне сертифіковане обладнання, зокрема трасошукач (шукач підземних інженерних комунікацій), повірений у встановленому законодавством порядку, а також дозвіл на проведення обстеження об`єктів підвищеної небезпеки типу досліджуваного газопроводу.

В дослідницькій частині Висновку експерта № 4660 зазначено, що відповідно до проведених обмірів відкритої ділянки газопроводу (надземної частини) діаметром 500 мм. встановлено, що його довжина становить 106,0 м.п. від місця переходу з труби діаметром 400 мм. в трубу діаметром 500 мм. та до місця переходу газопроводу у підземну частину. Відповідно до виконавчо-технічної документації довжина відкритої ділянки газопроводу (надземної частини) діаметром 500 мм. становить 107,47 м.п.

Відповідно до проектної документації довжина відкритої ділянки газопроводу (надземної частини) діаметром 500 мм. становить 102,0 м.п.

Згідно з проектною документацією наявне викопіювання з нанесенням наземного газопроводу високого тиску ГРС "Винники" (нова). В дослідницькій частині Висновку експерта № 4660 відтворене викопіювання з нанесенням наземного газопроводу високого тиску ГРС "Винники" (нова) д 500, а також вміщена карта з розташуванням на місцевості газопроводу високого тиску ГРС "Винники" (нова) довжиною 0,108 км., інвентарний номер за Єдиною системою кодування об`єктів обліку державного майна 145200100330100006, також вміщена фотофіксація газопроводу високого тиску ГРС "Винники" (нова) довжиною 0,108 км., інвентарний номер за Єдиною системою кодування об`єктів обліку державного майна 145200100330100006.

За другим питанням експертизи експерт робить висновок, що газопровід високого тиску ГРС "Винники" (нова) довжиною 0,108 км., інвентарний номер за Єдиною системою кодування об`єктів обліку державного майна 145200100330100006, існує на місцевості, фактичне місце його розташування вказане у дослідницькій частині.

Довжина проданого за спірною Біржевою угодою газопроводу 610 пог. м. відповідає довжині підземної частини газопроводу ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова) згідно з відомостями Будівельного паспорту № 18 підземного газопроводу високого тиску від ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова) та Схеми зварних стиків підземного газопроводу високого тиску L-610,0 п.м. від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова), а також з Висновком експерта № 4660 щодо довжини (згідно технічної документації) підземного газопроводу високого тиску від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова).

Щодо довжини підземного газопроводу 712 м.п., то вона встановлена по проектній документації, яка передує будівництву, а відтак слід брати до уваги довжину 610 пог. м., яка зазначена в технічній документації, складеній в 1993 році за результатами будівництва.

Відтак, предметом спірної Біржової угоди була підземна частина газопроводу високого тиску ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова) довжиною 610 пог.м., яка починається від ГРС "Винники" (стара) і закінчується в місці переходу газопроводу із підземного в надземний в напрямку ГРС "Винники" (нова).

Відповідно до змін та доповнення № 1 до Біржової угоди від 09.06.2003 змінено довжину зовнішнього газопроводу ГРС "Винники" Д 500 з 610 пог. м. на 808,5 м., та ціну з 33407,66 грн. з ПДВ на 44210,42 грн.

З урахуванням зазначених змін та доповнень, предметом купівлі-продажу була, зокрема, надземна частина газопроводу ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова) довжиною 107,47 м.п. згідно з відомостями Будівельного паспорту № 18 підземного газопроводу високого тиску від ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова) та Схеми зварних стиків надземного газопроводу високого тиску L-107,47 п.м. від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова), а також згідно з Висновком експерта № 4660 щодо довжини (згідно технічної документації) надземного газопроводу високого тиску від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова).

Враховуючи те, що в місці розташування наземної частини газопроводу високого тиску ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова) довжиною 108 п.м. відсутні інші газопроводи аналогічної чи близької довжини, слід дійти висновку, що державне майно - газопровід високого тиску ГРС Винники/нова, інвентарний номер 145200100330100006, протяжністю 108 пог.м, розташований за адресою: Львівська обл., Львівський (колишній Пустомитівський) район, с. Підберізці, є складовою частиною газопроводу високого тиску ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова), а саме його надземною частиною довжиною 108 п.м.

Таким чином, до предмету змін та доповнень № 1 до Біржової угоди, датованих 09.06.2003, включено, зокрема, державне майно - газопровід високого тиску ГРС Винники/нова, інвентарний номер 145200100330100006, протяжністю 108 пог.м, розташований за адресою: Львівська обл., Львівський район, с. Підберізці.

3.22. У постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 911/3386/17 встановлено законність дій реєстратора щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі витягу з Єдиного державного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, наданого Фондом державного майна України.

3.23. ТзОВ "Спектргаз" не скористалось правом оскаржити у встановленому порядку реєстрацію права державної власності на частину газопроводу ГРС Винники/нова, інвентарний номер 145200100330100006, протяжністю 108 пог.м.

3.24. Представник ТзОВ "Спектргаз" 02.12.2019 надав копію висновку експерта № 22/10/19 від 22.10.2019 судової будівельно-технічної експертизи за заявою ТзОВ "Спектргаз", складеного судовим експертом Бобало Т.В.

Вказаний висновок № 22/10/19 від 22.10.2019 зроблений по тих самих питаннях, по яких проводилася експертиза Львівським НДІСЕ згідно з ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.08.2017.

По другому питанню експерт надав відповідь, що надана на дослідження проектна і виконавчо-технічна документація розроблена на газопровід ГРС "Винники" (нова) ГРС "Винники" (стара), який містить надземну частину прокладання від АГРС "Винники" (нова) фактичною довжиною 104,5 м. та підземну частину прокладання до вихідного газопроводу на "ПО Искра" старої ГРС "Винники" фактичною довжиною 715,1 м. Згідно з цією проектною і виконавчо-технічною документацією, газопроводу високого тиску довжиною 0,108 км. з інвентарним номером за Єдиною системою кодування об`єктів обліку державного майна 145200100330100006 на місцевості не виявлено.

В дослідницькій частині висновку зазначено про надання експерту частини документів, однак експерту не надавалися: Акт прийомки газопровода в експлуатацію від 17.08.1993; Будівельний паспорт № 18 підземного газопроводу. Газопровід високого тиску від ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова), який містить дані про довжину підземної (610 м.) та надземної (107 м.) частини газопроводу; також експерту не надавався Витяг з Єдиного державного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна газопроводу високого тиску ГРС Винники/нова, інвентарний номер 145200100330100006, протяжністю 108 пог.м, розташованого за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Підберізці (виданий Фондом державного майна України), який використовувався по призначеній судом експертизі і про наявність якого було відомо учасникам справи з ухвал суду у даній справі.

Відтак, висновок зроблено по "наданій на дослідження проектній і виконавчо-технічній документації", і "згідно цієї проектної і виконавчо-технічної документації" газопроводу високого тиску довжиною 0,108 км. з інвентарним номером за Єдиною системою кодування об`єктів обліку державного майна 145200100330100006 на місцевості не виявлено.

Щодо відповіді на перше питання у висновку № 22/10/19 від 22.10.2019, то в дослідницькій частині використано проектну документацію на газопровід та схеми зварних стиків № 1 та № 2, але не згадується частина технічної документації, зокрема Будівельний паспорт № 18 підземного газопроводу. Газопровід високого тиску від ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова), який містить дані про довжину підземної (610 м.) та надземної (107 м.) частини газопроводу.

Щодо надземної частини газопроводу, то її довжина визначена за результатами висновку № 22/10/19 від 22.10.2019, а саме 104,5 м., фактично є тотожною довжині 107,47 м. (експерт у висновку № 22/10/19 від 22.10.2019 відняв від погонної довжини 107,47 м. вертикальний елемент, яким здійснюється перехід з надземної частини газової труби в підземну).

3.25. Газопровід ГРС "Винники" - Іскра на час виникнення спірних правовідносин складався з двох частин: газопроводу ГРС "Винники" (стара) - Іскра і газопроводу від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова). В свою чергу у склад газопроводу від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова) входили підземна і надземна ділянки.

Газопровід ГРС "Винники" (стара) - Іскра на праві власності належав ВАТ "Іскра", підземна частина газопроводу від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова) довжиною 610 м.п. належала ВАТ "Кінескоп", а надземна частина газопроводу довжиною 108 м.п. (газопровід ГРС Винники/нова) належить державі і обліковується на балансі АТ "Львівгаз".

Надземний газопровід ГРС Винники/нова протяжністю 108 м.п. і підземний газопровід протяжністю 610 м.п. є різними об`єктами цивільних прав.

3.26. Газопровід безпосередньо не забезпечує газом жодну територіальну громаду, однак він як розподільний газопровід, є газопроводом-перемичкою від АГРС "Винники" до ГРС "Винники", причетний (як під час укладення оспорюваного договору, так і після цього) до забезпечення газом територіальних громад Львівського району, а також промислових споживачів м. Львова (ВАТ "Іскра", ВАТ "Львівський ізоляторний завод", ЛМКП "Львівтеплокомуненерго"), через приєднаний до нього газопровід від ГРС "Винники" до ПАТ "Іскра". Відтак, внаслідок подальшого під`єднання до газопроводу ГРС "Винники" - ПАТ "Іскра" нових споживачів, в тому числі територіальних громад, спірний газопровід фактично є ланкою у забезпеченні газом, в тому числі, населення територіальних громад Львівського району Львівської області.

3.27. Збудованим на замовлення ВО "Кінескоп" і належним йому (а в подальшому - ВАТ "Кінескоп") газопроводом-перемичкою було з`єднано новозбудовану АГРС "Винники" та існуючу ГРС "Винники". Інша назва цього газопроводу - газопровід ГРС "Винники" (стара) - ГРС "Винники" (нова), він має діаметр Д 500, і є тим самим зовнішнім газопроводом ГРС "Винники" Д 500, що був відчужений за Біржовою угодою № 96-02/5 від 02.10.2002.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг

4.1. 09.01.2023 Прокурор, а 17.01.2023 Третя особа-3 подали касаційні скарги, в яких просять скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 15.06.2022. Прокурор також просив прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Прокурора повністю, а Третя особа-3 - прийняти нове рішення, яким залишити позов Прокурора без розгляду або відмовити Прокурору у задоволенні заяви про визнання недійсною Біржової угоди, або направити справу на новий розгляд.

5. Доводи осіб, які подали касаційні скарги

5.1. Згідно з аргументами Прокурора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судового рішення апеляційного суду у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди неправильно застосували норми статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України (435-15) ) щодо правил визначення у спірних правовідносинах початку перебігу позовної давності за вимогами прокурора, не врахувавши висновки щодо застосування цих норм права, що викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 08.12.2021 у справі № 610/623/18, з урахуванням яких факт звернення прокурора із позовом у справі № 1/704-5/205 у правовідносинах, що не є подібними зі спірними у цій справі, не може братись до уваги при обчислені позовної давності у цій справі з огляду на те, що у справі № 1/704-5/205 не були встановлені обставини та Прокурор не був обізнаний щодо спірного Газопроводу як складової частини розподільного газопроводу ГРС "Вінники" (нова) - ВО "Іскра", що є об`єктом комунальної інфраструктури Пустомитівського району Львівської області, тоді як про ці обставини Прокурор, попри обізнаність про факт укладення Біржової угоди, дізнався від 11.01.2016 ПАТ "Львівгаз", отримавши запитувану інформацію і документи.

5.2. Згідно з аргументами Третьої особи-3 в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди:

- не врахувавши висновки в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц розглянули спір за вимогами Прокурора в інтересах держави, тоді як Прокурор не зазначив в заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, а не органу, в інтересах якого він звернувся, а спір не зачіпає інтересів держави, оскільки суди встановили належність спірного Газопроводу ВАТ "Кінескоп", а не державі, і його належало передати у комунальну власність;

- не врахувавши висновки в постанові Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 911/2032/17, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, розглянули спір за вимогами Прокурора, що неправильно визначив особу позивача у спірних правовідносинах, а також неналежно обрав спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, що є неефективним та не призводить до відновлення прав Позивача;

- не врахували неможливість існування різних підходів до визначення особи, в інтересах якої Прокурор має звертатись для заперечення спірної угоди, зокрема з урахуванням припиненого провадження у справі № 1/704-5/205 у спорі про визнання недійсною Біржової угоди, у якій Прокурор звертався в особі Фонду державного майна України;

- не врахувавши висновки в постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 924/1200/18 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614430/19 не перевірили підстави для звернення Прокурора, а також обставини повідомлення ним відповідного органу про звернення до суду.

5.3. Згідно з аргументами Третьої особи-3 в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі також є положення пункту 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди встановили обставини у справі на підставі недопустимих доказів (висновку експерта) стосовно характеристик Газопроводу, який є єдиною річчю, тому суди дійшли помилкового висновку про порушення додаткової угоди від 09.06.2003 до Біржової угоди через нездійснення її реєстрації, оскільки така додаткова угода не є договором купівлі-продажу окремого товару, а є невід`ємною частиною Біржової угоди та не підлягає державній реєстрації з огляду на уточнення в ній лише довжини Газопроводу.

При цьому Третя особа-3 вказала на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статей 41, 224 ЦК УРСР, статей 177, 184 ЦКУ України, статті 15 Закону України "Про товарну біржу", частини третьої статті 26 Закону про банкрутство у правовідносинах щодо купівлі-продажу такої індивідуально визначеної речі як газопровід (її частини) на біржі з внесенням змін до цієї угоди.

Також Третя особа-3 вказала на судові рішення, ухвалені за участі ПАТ "Львівгаз", згідно з якими неодноразово було підтверджено право власності покупця за Біржовою угодою (ВАТ "Іскра") надземної частини Газопроводу.

5.4. Згідно з аргументами Третьої особи-3 суди всупереч висновкам Верховного Суду у постановах: від 29.05.2020 у справі № 640/16242/19, від 08.05.2019 у справі № 160/7887/19, від 25.01.2022 у справі № 925/677/20 встановили обставини у справі на підставі недопустимих доказів: Біржової угоди, акту приймання-передачі від 03.10.2002, змін до доповнень від 09.06.2003 до Біржової угоди, змін та доповнень до акту від 17.06.2003, копії яких засвідчені всупереч встановленим законом правил.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Згідно з аргументами Третьої особи-1 (Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз") у відзиві на касаційну скаргу ця особа заперечує аргументи Третьої особи-3 в касаційній скарзі, вважає, що провадження за цією скаргою підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України, оскільки оскаржуваними судовими рішеннями не було вирішено про права та обов`язки Третьої особи-3 (ТзОВ "Спектргаз") через відсутність у неї правового зв`язку з предметом спору, цю особу не було залучено до участі у справі, а мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень мають бути викладені в редакції постанови Верховного Суду за результатами розгляду скарги Прокурора. При цьому за аргументами Третьої особи-1 Біржова угода є нікчемною через відсутність її нотаріального посвідчення, що вимагається через ознаки газопроводу як об`єкта нерухомості, висновки про що сформульовані в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 813/1457/17.

6.2. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу Третьої особи-3 заперечує аргументи цієї особи з мотивів, що аналогічні мотивами в оскаржуваних судових рішеннях з урахуванням також тих висновків, що сформульовані в постанові від 19.10.2021 у цій справі -про направлення справи на новий розгляд.

6.3. Третя особа-3 у відзиві на касаційну скаргу Прокурора заперечує аргументи цієї особи з мотивів, що аналогічні мотивами в оскаржуваних судових рішеннях, вказуючи на відсутність підстав для застосування інших правил визначення початку позовної давності у спірних правовідносинах за вимогами Прокурора, а також на врахування судами при ухваленні оскаржуваних рішень висновків в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 (Провадження № 14-183 цс 18) щодо правил визначення початку позовної давності.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо меж перегляду та обов`язку суду під час нового розгляду справи

7.1. Предметом спору, ініційованого Прокурором, є Біржова угода з відчуження Боржником у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство на користь ВАТ "Іскра" Газопроводу (який в подальшому реалізований ТОВ "Спектргаз").

Підставою для цих вимог Прокурора стала стверджувана ним незаконність відчуження спірного Газопроводу за Біржовою угодою через безпідставність включення цього майна до складу ліквідаційної маси Боржника як об`єкта інфраструктури, що мав бути не реалізований у складі ліквідаційної маси Боржника, а переданий до комунальної власності відповідних територіальних громад за правилами частини першої статті 26 Закону банкрутство (в редакції, чинній на дату вчинення правочину з відчуження Газопроводу за Біржовою угодою).

При цьому Суд зазначає, що наведені Прокурором підстави для вимог (пункт 1.3) протягом здійснення провадження у цій справі (з урахуванням неодноразової передачі справи на новий розгляд: постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 та постановою Верховного Суду від 19.10.2021) лишались незмінними.

Отже, об`єктом права захисту у спірних правовідносинах є право на Газопровід, а підставами для вимог Прокурора про недійсність Біржової угоди стало порушення визначених статтями 26, 30 Закону про банкрутство (в редакції Закону України від 30.06.1999 № 784-XIV (784-14) ) з урахуванням норм Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) правил формування ліквідаційної маси боржника та процедури реалізації майна боржника у судовій ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство.

7.2. Касаційний суд скасував судові рішення при попередньому розгляді справи та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, дійшовши в постанові від 19.10.2021 висновку про допущені, зокрема, процесуальні порушення при визначенні складу учасників справи, їх процесуального статусу, а також їх залучення до участі у справі як передумови для вирішення господарського спору, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, метою передачі цієї справи на новий розгляд згідно з постановою касаційного суду від 19.10.2021 була необхідність виправлення процесуальних порушень щодо правил залучення учасників провадження у цій справі, при визначенні складу учасників цього спору, статусу кожного, задля здійснення нового розгляду спору з належним складом учасників відповідного спору, виходячи з відповідних процесуальних прав та обов`язків кожного з них, виходячи також з тих встановлених у справі обставин щодо двох складових спірного Газопроводу (надземна та підземна, пункти 3.13-3.15, 3.18, 3.19 постанови від 19.10.2021) їх відмінного режиму права власності, необхідності дослідження доказів щодо права та суб`єкта права власності на Газопровід в цілому та на його складові, а відповідно і щодо права Прокурора звертатись з вимогами у цій справі в інтересах Позивача, а також враховуючи, що у справі було заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.

7.3. Між тим при новому розгляді справи суди попередніх інстанцій неналежним чином усунули наведені процесуальні порушення та недоліки, оскільки усунули їх лише щодо складу учасників цієї справи: визначивши кожного із учасників, їх процесуальний статус та залучивши належним чином до участі у справі.

Однак суди при новому розгляді справи не усунули інші процесуальні порушення та недоліки, тоді як відповідно до частини п`ятої статті 310 та частини першої статті 316 ГПК України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи як вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, так і висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення.

7.4. Так, враховуючи, що об`єктом захисту у спірних правовідносинах є право на спірний Газопровід, суди при новому розгляді справи встановили, що цей об`єкт на час виникнення спірних правовідносин складався з двох частин: (газопроводу ГРС "Винники" (стара) - Іскра і газопроводу від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова), у склад газопроводу від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова) входили підземна і надземна ділянки, Газопровід ГРС "Винники" (стара) - Іскра на праві власності належав ВАТ "Іскра", підземна частина газопроводу від ГРС "Винники" (стара) до ГРС "Винники" (нова) довжиною 610 м.п. належала ВАТ "Кінескоп", а надземна частина газопроводу довжиною 108 м.п. (газопровід ГРС Винники/нова) належить державі і обліковується на балансі АТ "Львівгаз", надземний газопровід ГРС Винники/нова протяжністю 108 м.п. і підземний газопровід протяжністю 610 м.п. є різними об`єктами цивільних прав (пункт 3.25).

Між тим, суди попередніх інстанцій всупереч вказівкам в постанові від 19.10.2021 в пункті 8.21 не надали оцінки вказаним обставинам щодо складових частин Газопроводу в контексті визначення належного органу (органів), в особі якого (яких) Прокурор має звернутись в інтересах держави у спірних правовідносинах за захистом порушеного права, з зазначенням доказів, що прямо, належно та достовірно вказують на правовий зв`язок цієї особи (осіб) з предметом спору та об`єктом захисту (або їх складовими). Тоді як у цій справі Прокурор звернувся в інтересах держави лише в особі органу місцевого самоврядування (Позивача), однак не визначив відповідний державний орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - а саме розпоряджатись відповідною ("державною") частиною Газопроводу.

У зв`язку з цим суди, в контексті права Прокурора звернутись, отримати захист та відновити право держави в особі відповідного державного органу на "державну частину" Газопроводу, не надали також оцінки ухвалі від 11.12.2003 у справі № 1/704-5/205 про припинення провадження у справі на підставі заяви прокурора, який згідно з цією ухвалою вже звертався в інтересах держави (в особі Фонду Державного майна України) з позовом до тих самих відповідачів, що і у цій справі (відповідачів, 1,2) про визнання недійсною Біржової угоди і повернення відчуженого газопроводу у державну власність.

Водночас, відповідно до положень частини другої статті 80 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення вказаної ухвали від 11.12.2003) у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Аналогічна норма міститься в частини третій статті 231 ГПК України в чинній редакції.

Отже, при новому розгляді справи судам належало дослідити докази та обставини не тільки в контексті належної особи позивача стосовно права на ту частину Газопровода, щодо якої суди встановили обставини права власності держави, виходячи також з встановлених ГПК України (1798-12) правил визначення та залучення позивача у господарському процесі у разі звернення прокурора з позовом, а і в контексті права Прокурора звернутись та отримати захист порушеного права на цю частину Газопровода.

Дійшовши наведених висновків, Суд погоджується з аргументами Третьої особи-3 (пункт 5.2) у відповідній частині.

7.5. Суд також вважає слушними аргументи Третьої особи-3 (пункт 5.3) в тій їх частині, в якій цей скаржник апелює до судових рішень, ухвалених за участі ПАТ "Львівгаз", згідно з якими суди досліджували та встановлювали обставини щодо права власності на надземну частину Газопроводу, а тому судам належить також, виходячи з положень частини четвертої статті 75 ГПК України (щодо преюдиції обставин, встановлених рішенням суду в іншій справі), врахувати ці положення та надати оцінку тим судовим рішенням, якими досліджувалось і остаточно вирішувалось питання/спір щодо права власності на Газопровід (в цілому або/та його окремі частини).

7.6. Крім цього Суд зауважує, що суди при новому розгляді хоча і перейшли на виконання вказівок касаційного суду в постанові від 19.10.2021 до розгляду та вирішення питання про позовну давність у спірних правовідносинах, однак вирішили це питання всупереч тієї послідовності, що була зазначена касаційним судом у вказаній постанові та підлягає дослідженню та встановленню у спірних правовідносинах.

Так, передусім підлягає встановленню належна особа, право якої порушено у спірних правовідносинах, після цього - підтверджений доказами факт порушення відповідного права, а тільки потім, з урахуванням правил позовної давності (якщо про неї заявлено), чи підлягає це право захисту в судовому порядку відповідно до заявлених підстав для позовних вимог та визначеного позивачем (прокурором) способу захисту порушеного права.

7.7. Стосовно встановленого судами згідно з оскаржуваними судовими рішеннями процесуального статусу залучених у цій справі учасників провадження Суд також зауважує, що виходячи зі змісту аргументів сторін та інших учасників провадження у справі спір (спірне питання) між сторонами в ході неодноразового розгляду цієї справи, зокрема і в суді касаційної інстанції, змістився з оспорювання Біржової угоди в бік вирішення спору про право на Газопровід шляхом визнання недійсною цієї Біржової угоди.

А тому Суд вважає за необхідне зазначити про таке.

7.8. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

7.9. У зв`язку з цим щодо ефективності та належності у спірних правовідносинах того способу захисту, який обрав Прокурор, з урахуванням зміщення спірного питання в ході розгляду справи в бік вирішення спору про право на Газопровід шляхом визнання недійсною цієї Біржової угоди, Суд зазначає про таке.

7.10. Частиною першою статті 26 Закону про банкрутство (в редакції Закону України від 30.06.1999 № 784-XIV (784-14) ), на порушення якої вказує Прокурор як на правову підставу для вимог про недійсності Біржової угоди, передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Аналогічні положення передбачені в частині сьомій статті 61 чинного КУзПБ.

7.11. Частиною першою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак застосування зазначених правових наслідків полягає у поверненні сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину. У фаховій літературі застосування таких наслідків іменується двосторонньою реституцією.

7.12. Отже, аргументами про незаконність відчуження Газопроводу за Біржовою угодою через безпідставність включення та реалізації у складі ліквідаційної маси боржника (Відповідача-1) цього майна як об`єкта комунальної інфраструктури, що мав бути не проданий, а переданий до комунальної власності територіальної громади згідно із законодавством про банкрутство (чинним на час укладення оспорюваної угоди) (пункт 1.3), Прокурор домагається відновлення прав відповідної територіальної громади (в особі Позивача) на Газопровід шляхом повернення його боржнику (Відповідачу-1) з метою здійснення подальшої передачі Позивачу в порядку, визначеному наведеними нормами (мета позову).

7.13. Водночас, нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності.

Реституція як спосіб захисту порушеного права застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. Реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні недійсного правочину. Крім того, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий.

Суд звертається до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду - пункти 61-62 постанови від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду - пункт 7.1 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/1570/18.

Між тим, норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. В цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно, зокрема в добросовісного набувача.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 29.03.2017 у справі № 6-3104цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц (провадження № 14-288цс18), та аналогічними висновками Верховного Суду в постановах від 11.04.2018 у справі № 904/9655/16 та від 16.07.2020 у справі № 17/04/05/10-01-14-05-08/4129.

7.14. Проте суди встановили та Прокурор не заперечив і не спростував обставин існування договірних правовідносин щодо відчуження Газопроводу між Відповідачем-2 та Третьою особою -3 згідно з укладеним між ними 20.08.2014 договором (який однак не оспорюється та не є предметом спору у цій справі, пункт 3.15). Між тим суди не встановили та Прокурор не зазначив про обставини існування, зокрема, між Відповідачем-1 та Третьою собою-3 договірних відносин.

Також суди встановили обставини перебування Газопроводу у власності Третьої особи-3 на підставі вказаного договору на момент звернення Прокурора із вимогами у цій справі та на момент вирішення відповідних спірних правовідносин судом.

7.15. Суди наведеного не врахували, тоді як вимогою про визнання недійсним Біржової угоди з використанням механізмів, передбачених нормами статей 215 і 216 ЦК України, можна домогтися повернення Відповідачу-1 переданого ним за Біржової угоди лише від сторони оспорюваної угоди - Відповідача-2 як отримувача Газопроводу, який наразі за іншим правочином перебуває у власності Третьої особи-3, до якої як до добросовісного набувача Прокурор вимог стосовно Газопроводу не заявив, тоді як захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Суд звертається до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду з посиланням на висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 31.10.2012 у справі № 6-53цс12 - пункт 65 постанови від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18).

Дійшовши наведених висновків, Суд погоджується з аргументами Третьої особи-3 (пункт 5.2) у відповідній частині.

7.16. Дійшовши висновків в пунктах 7.4, 7.15 щодо права Прокурора на позов у спірних правовідносинах, щодо належного органу (органів,) в особі якого (яких) Прокурор має звернутись в інтересах держави у спірних правовідносинах за захистом порушеного права, щодо способу захисту цього права тощо, Суд погоджується з аналогічними аргументами Третьої особи-3 у відповідній частині (пункт 5.2).

7.17. Водночас, Суд відхиляє аргументи скаржника - Третьої особи-3 (пункт 5.3) з апелюванням до ухвалення судами оскаржуваних рішень на підставі недопустимих доказів у справі та у яких він заперечує встановлені судами на підставі доказів у справі обставини та законність посилання судів на докази у справі, оскільки ці аргументи викладені без врахування меж розгляду справи судом касаційної інстанції та з порушенням відповідних норм - частини другої статті 300 ГПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.18. Поряд з викладеним Суд, зберігаючи викладену в постанові від 19.10.2021 позицію у цій справі щодо правил обчислення позовної давності у разі звернення з позовом прокурора в інтересах держави, та погоджуючись з аргументами Прокурора щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, між тим відхиляє у цьому касаційному провадженні аргументи Прокурора (пункт 5.1) стосовно визначення початку перебігу позовної давності за вимогами Прокурора у спірних правовідносинах та щодо неврахування судами при ухваленні оскаржуваних рішень відповідних висновків Верховного Суду щодо застосування статей 256, 257, 261, 267 ЦК України, оскільки ці аргументи Прокурора є передчасними з огляду на висновок про наведені судами при ухвалені оскаржуваних судових рішень процесуальні порушення - неналежне виконання судами при новому розгляді вказівок касаційного суду в постанові від 19.10.2021.

7.19. Враховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, обґрунтованість заявлених ТОВ "Спектргаз" у відповідній частині підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 цього кодексу, та з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 308, пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.