815/6851/17 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 13.08.2020 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 року (суддя Вовченко О.А.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 року (головуючий суддя Джабурія О.В., судді: Кравченко К.В., Вербицька Н.В.) у справі № 815/6851/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" (надалі позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці ДФС (надалі відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 07.03.2018 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 року, позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000130/2 від 18.08.2017 року.

Визнав протиправним та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00853 від 18.08.2017 року.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Митний орган стверджує, що при прийнятті спірних рішень діяв обґрунтовано, неупереджено, добросовісно з дотриманням вимог чинного законодавства. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу митного органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

26.07.2018 року касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.07.2017 року між Товариством (покупець) та компанією "FRUTOPOLIS S.A." (продавець) укладено контракт на поставку № 341/17. За умовами контракту компанія "FRUTOPOLIS S.A." поставила Товариству партію товару.

З метою митного оформлення товару до митного поста "Одеса-Порт" митного органу подана електронна митна декларація № UA500060/2017/014622 від 18.08.2017 року, де визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту № 341/17 від 05.07.2017 року.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт № 341/17 від 05.07.2017 року;

- специфікацію № 47 від 14.08.2017 року;

- договір про надання послуг по декларуванню товарів №211/16 від 01.03.2016 року;

- контракт №343/17 від 11.08.2017 року, за умовами якого перевізник "IRLUX-TRANS" S.R.L. приймає на себе зобов`язання здійснити перевезення товару, а Товариство зобов`язується оплатити вартість перевезення;

- договір №14/03/17-MD від 14.03.2017 року, укладений між "IRLUX-TRANS" S.R.L. (замовник) та S.R.L. "Tintoreto-Trans" (перевізник), предметом якого є організація перевізником міжнародних та внутрішніх автомобільних перевезень вантажів, здійснення їх транспортно-експедиційного обслуговування за дорученням замовника;

- договір-заявку №25-GR від 14.08.2017 року до контракту №343/17 від 11.08.2017 року;

- інвойс № 104 від 14.08.2017 року;

- прайс-лист від 13.08.2017 року;

- пакувальний лист №104 від 14.08.2017 року;

- сертифікат походження товару форми EUR.1 № А771290;

- митну декларацію країни відправлення № 17GREX410100056514 від 14.08.2017 року;

- документи, які підтверджують транспорті витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспорті витрати, книжка МДП).

Під час здійснення митним органом контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA500060/2017/014622 від 18.08.2017 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 (z0984-12) , Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару:

1) виписки з бухгалтерської документації;

2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларанту, крім того, було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Товариство зверталось до митного органу листом вих. №1808-2 від 18.08.2017 року, у якому надані пояснення: щодо визначення класу товарів у експортній ВМД, надано пакувальний лист №104 від 14.08.2017 року, де зазначено кожен клас товару.

18.08.2017 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2017/000130/2, у зв`язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00853.

У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що для митною оформлення подана декларація № 500060/2017/014622 з товаром 1) персики класу А. Однак ЕК МД 17GREX410100056514 клас товару не визначений. Не можливо перевірити вартість товару по експортній МД, оскільки не вказана вартість за клас А.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 2 ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Експортна декларація №17GREX410100056514 оформлена постачальником товару компанією FRUTOPOLIS S.A., про що зазначено у графі 1 декларації згідно з правилами оформлення такого документу в країні відправлення. У графі 31 експортної декларації вказано товар без уточнення його класу.

Однак, у графі 44 декларації міститься посилання на інвойс 380/104, де " 380" - це назва документа (код) - інвойс, а " 104" - номер інвойсу (арк. с. 35).

В свою чергу в інвойсі № 104 зазначені наступні данні: номер та дата контракту, за яким був поставлений товар (№341/17 від 05.07.2017 року), найменування постачальника та покупця товару (FRUTOPOLIS S.A. та ТОВ "Дунайська імпортна компанія"), найменування товару (персики), розділ товару по класам (клас А), код товару (0809309000), тощо (арк. с. 30).

Крім того, до митного оформлення був наданий пакувальний лист від 14.08.2017 року, де також зазначені товари, розділенні по класам (арк. с. 33).

Суд погоджується з доводом судів попередніх інстанцій, що відсутність у експортній декларації №17GREX410100056514 класифікації товару (А,В) та наявність такої у митній декларації, №UA500060/2017/014622 не може бути підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки не є розбіжністю у вказаних документах.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Доводи касаційної скарги митного органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, митним органом не зазначено.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги

Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 року у справі № 815/6851/17 залишити без змін.