Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: Кривенка В. В. (головуючого), Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г. (суддів), розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргами Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі - СДПІ) та заступника Генерального прокурора України справу за позовом ЗАТ "Одеський коньячний завод" (далі - ЗАТ) до СДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, встановила:

ЗАТ звернулося до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ від 22 вересня 2004 р. N 0002760810/0, яким йому визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток - 6988710 грн., у тому числі 3550720 грн. основного платежу і 3437990 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Господарський суд Одеської області рішенням від 2 серпня 2005 р. у задоволенні позову відмовив.

Одеський апеляційний господарський суд постановою від 15 вересня 2005 р. рішення суду першої інстанції скасував і позов задовольнив.

Ухвалою від 27 грудня 2006 р. Вищий адміністративний суд України постанову апеляційного суду скасував і залишив у силі рішення суду першої інстанції.

У січні 2007 р. позивач звернувся до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 2 серпня 2005 р. за нововиявленими обставинами.

Господарський суд Одеської області постановою від 20 квітня 2007 р. заяву ЗАТ задовольнив, своє рішення скасував і позов задовольнив - податкове повідомлення-рішення визнав недійсним.

Постановою від 23 серпня 2007 р. Одеський апеляційний господарський суд зазначену постанову місцевого суду скасував, у задоволенні заяви відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 червня 2008 р. постанову апеляційного суду від 23 серпня 2007 р. скасував, а рішення суду першої інстанції від 20 квітня 2007 р. залишив у силі.

У поданих до Верховного Суду України скаргах СДПІ та заступник Генерального прокурора України просять ухвалу касаційного суду від 3 червня 2008 р. скасувати, а постанову суду апеляційної інстанції від 23 серпня 2007 р. залишити в силі. На обґрунтування неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права скаржники надали постанови Верховного Суду України та ухвали Вищого адміністративного суду України, в яких, на їх думку, цю норму права застосовано інакше, ніж у справі, що розглядається.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скаргах доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України визнала, що скарги підлягають задоволенню на таких підставах.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час вирішення справи.

Із матеріалів справи видно, що ЗАТ - самостійна юридична особа, яка є платником податків і самостійно веде бухгалтерський облік.

У заяві про перегляд постановленого у справі судового рішення, що набрало законної сили, заявник говорить як про нововиявлену обставину про викладені в листі Одеського агропромислового об'єднання з виноградарства і виноробної промисловості "Одесавинпром", членом якого є ЗАТ, аналітичні висновки щодо часу отримання останнім результатів робіт згідно з ліцензійними договорами.

Апеляційний суд обґрунтовано керувався тим, що ці дані не можна вважати нововиявленими і такими, що дають підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення, яке набрало законної сили, оскільки наведена в листі інформація є аналітичною і не підтверджується документами, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. N 996-XIV.

Крім того, на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, з огляду на підпункти 5.4.1, 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. N 334/94-ВР до валових витрат можуть бути віднесені лише виплачені роялті.

Оскільки суд касаційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову апеляційного суду, то ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2008 р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2007 р.

Керуючись статтями 241 - 243 КАС України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скарги СДПІ та заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2008 р. скасувати, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2007 р. залишити в силі.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС України.

____________