815/6833/17 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 16.07.2020 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 (головуючий суддя Коваль М.П., судді: Домусчі С.Д., Кравець О.О.) у справі № 815/6833/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниця ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000128/2 від 16.08.2017; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00851 від 16.08.2017.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що у документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з МД UA500060/2017/014407, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, у зв`язку з чим у відповідності до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000128/2 від 16.08.2017; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00851 від 16.08.2017. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивачем до митного оформлення було надано вичерпний перелік передбачених чинним законодавством належних документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, підстави для відмови у митному оформленні товару та подальше коригування митної вартості такого товару за допомогою резервного методу у митного органу відсутні.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Одеська митниця Державної фіскальної служби звернулася касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2018.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 52- 55, 58 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність дій митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з МД № № UA500060/2017/014407 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Зокрема, зазначає, що у поданих до митного оформлення документах відсутні відомості про клас такого товару, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" не скористалося своїм правом та не надало відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.07.2017 року TOB "Дунайська імпортна компанія" (покупець за контрактом) уклала зовнішньо - економічний контракт № 341/17 з фірмою "FRUTOPOLIS S.A." (Греція) (продавець за контрактом) .

Відповідно до умов контракту № 341/17 (п.1.1) продавець зобов`язаний поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар, вказаний у специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту, в порядку та на умовах обумовлених в Контракті.

Так, відповідно до специфікації № 45 від 13.08.2017 до контракту та інвойсу № 102 від 13.08.2017 фірма "FRUTOPOLIS S.A." поставила ТОВ "Дунайська імпортна компанія" наступний товар: персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 1360 шт., на 17 дерев`яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник FRUTOPOLIS S.A., вага "брутто" - 13693 кг., вага "нетто" - 12758 кг. на загальну суму: 4720,46 євро, де 0,37 євро за 1 кг без транспортних витрат; абрикоси свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 355 шт., на 3 дерев`яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник FRUTOPOLIS S.A., вага "брутто" - 2291 кг., вага "нетто" - 2157 кг. на загальну суму: 431,40 євро, де 0,20 євро за 1 кг без транспортних витрат.

1.03.2016 між ТОВ "Дунайська імпортна компанія" та ТОВ "Брокерська Експедиційна компанія "Атаман-Груп" укладений договір про надання послуг по декларуванню товарів № 211/16.

На виконання умов зазначеного договору декларантом Бєловим Д.Д., з метою митного оформлення товару для підтвердження його митної вартості до митного поста "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС була подана електрона митна декларація № UA500060/2017/014407, в якій було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту № 341/17 від 05.07.2017.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт, специфікацію до контракту про постачання товару, інвойс, прайс-листи виробника, пакувальний лист, сертифікат походження товару, митну декларацію країни відправлення, документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспорті витрати, книжка МДП) та інші документи, обумовлені ч.2 ст. 53 МК України та які підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

16.08.2017 Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2017/000128/2, де зазначено, що до митного оформлення надано декларація країни відправлення № 17GRЕХ410100056078, у якій не визначений клас товару, що не дає змоги перевірити вартість товару.

Також відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00851 від 16.08.2017.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України.

Щодо доводів скаржника про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, зокрема, щодо відсутності в декларації країни відправлення інформації щодо класу товару (А) встановлено, що крім інвойсу та експортної митної декларації декларантом надано специфікацію до Контракту на постачання товару, прайс-лист виробника товару, в яких зазначено розподілення товару на класи. Тобто, з наданих позивачем документів митний орган мав можливість встановити клас товару, який ввозився ТОВ "Дунайська імпортна компанія".

Твердження відповідача, як на підставу правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, на відсутність в експортній декларації визначення класифікації товару (А) та наявність такої у митній декларації, обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки відсутність вказаної інформації не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки не є розбіжністю у вказаних документах.

Таким чином, подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати спірні товарні партії та містять достатні відомості про складові їх митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими.

Верховний Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції, що відповідачем безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та зроблено висновок щодо заниження митної вартості товару є правильним.

Доводи відповідача щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів (наведені з посиланням на відповідні нормативні акти) суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів.

Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Відповідно до частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" (z0883-12) рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.