Згідно з п. 4 ст. 9 Закону України від 17.12.98 р. № 320-XIV «Про фіксований
сільськогосподарський податок» (відповідно до ст. 9 цього Закону, термін дії
якого встановлюється з 1 січня 1999 р. по 1 січня 2004 р.) для сільськогосподарських
товаровиробників — платників фіксованого сільськогосподарського податку зупинено
дію ряду законодавчих актів України та їх окремих норм з питань оподаткування,
зокрема i дію Закону № 1963-ХІІ.
Але відповідно до абзацу другого ст. 2 зазначеного Закону, якщо у звітному періоді
валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного
виробництва та продуктів її переробки становить менше 50% загального обсягу
реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних
підставах.
Таким чином, якщо підприємство належить до платників фіксованого сільськогосподарського
податку та структура його валового доходу дає можливість йому сплачувати саме
цей податок, то таке підприємство не повинно подавати звітність з податку з
власників транспортних засобів та сплачувати його, у противному разі підприємство
сплачує податок на загальних підставах, i якщо цього не відбувалось, то податкова
інспекція зобов’язана самостійно визначити податкове зобов’язання та нарахувати
відповідні штрафні санкції.
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 46 ГРУДЕНЬ 2002 року