Усі судові рішення, що набрали чинності, вважаються законними й обґрунтованими до того часу, доки у встановленому законом порядку не буде доведено протилежне, — адже, наприклад, постановлені апеляційним судом рішення можуть бути переглянуті (а, отже, можливо, й скасовані) у касаційному порядку. Ще одним самостійним видом перевірки законності й обгрунтованості судових рішень, який забезпечує їх вірність з фактичної та правової сторони, є перегляд судових актів у зв'язку з нововиявлени-ми обставинами, предметом якого можуть бути рішення та ухвали, що набрали законної сили, судів будь-якої інстанції — і першої, і апеляційної, і касаційної. Зазначений спосіб перегляду спрямовано на дослідження у судовому розгляді нововиявлених обставин, які не були його предметом з незалежних від суду та від осіб, які брали участь у справі, причин для встановлення їх можливого впливу на результати розгляду справи та скасування відповідних судових рішень.
Підстави для перегляду рішень та ухвал у зв'язку з нововиявлени-ми обставинами суттєво відрізняються від перевірки законності й обгрунтованості судових актів у порядку апеляційного та касаційного провадження. Вичерпний перелік таких підстав міститься у ч. 2 ст. 347-2 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК), відповідно до якої до підстав для перегляду рішень за нововиявлени-ми обставинами належать:
• істотні для справи обставини (тобто такі, що могли б вплинути на висновки суду при прийнятті відповідного судового акта), які не були й не могли бути відомі заявникові — наприклад, виявлення факту недієздатності однієї зі сторін, недійсності договору тощо;
• завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильні висновки експертів, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягло за собою ухвалення незаконного рішення, що встановлено вироком суду, який набрав законної сили;
• злочинні дії сторін, інших осіб, які брали участь у справі, чи злочинні діяння суддів, вчинені при розгляді даної справи, встановлені вироком суду, що набрав законної сили (незалежно від того, чи спричинило це ухвалення незаконного рішення);
• скасування рішення, вироку або ухвали (постанови) суду чи постанови іншого органу, що стали підставою для постановлення цього рішення чи ухвали;
• визнання неконституційним закону, який був застосований судом при вирішенні справи.
Слід звернути увагу, що для визнання певної обставини ново-виявленою необхідно, щоб відповідний юридичний факт, який має істотне значення для вирішення справи, вже існував на момент її розгляду. У випадку ж, коли певні обставини виникли чи,змінилися вже після винесення відповідним судом рішення, вони не можуть бути визнані нововиявленими — такі обставини є новими й можуть бути підставою не для перегляду рішення чи ухвали суду у зв'язку з ново-виявленими обставинами, а для пред'явлення нового позову. Також необхідно враховувати, що нововиявленими можуть бути лише ті обставини, які не були й не могли бути відомими під час розгляду справи як стороні, що заявила про це згодом, так і усім іншим особам, що беруть участь у справі, та судові — інакше підстави для перегляду рішення за нововиявлени-ми обставинами не існує. Наприклад, ухвалою судової колегії в цивільних справах Харківського обласного суду було відмовлено у задоволенні заяви К. про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення судової колегії в цивільних справах цього ж суду у справі за позовом К. до П. і Щ. про поновлення порушеного права, відшкодування шкоди і витребування майна з чужого незаконного володіння. Свої вимоги К. обґрунтовував тим, що в основу рішення було покладено завідомо неправильний висновок експерта, в якому було приховано певні обставини (зокрема, фактичне розташування будівельної перегородки та її аварійний стан).
Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України (далі — судова колегія ВСУ), розглянувши касаційну скаргу К. на вищезгадану ухвалу Харківського обласного суду, зауважила, що підставою для перегляду рішень та ухвал суду, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами можуть бути лише ті істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові. Між тим, як наголосила судова колегія ВСУ, з матеріалів справи і доводів заявника вбачається, що обставини, які викладені у висновках експертів щодо розташування перегородки в жилому будинку, були відомі заявникові та обговорювались судом, який зазначеним висновкам експертів дав відповідну оцінку. Оскільки ж інших підстав, передбачених цивільним процесуальним законодавством для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, заявником вказано не було, судова колегія ВСУ залишила оскаржувану ухвалу Харківського обласного суду без зміни. ("Бюлетень законодавства і юридичної практики України". — 1995 р. - № 3).
Крім нововиявлених обставин, ще однією підставою для перегляду судових рішень та ухвал може бути виявлене після касаційного розгляду справи неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного й того ж положення закону або його застосування всупереч нормам Конституції України, а також якщо у зв'язку з цими рішеннями міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, встановила факт порушення Україною міжнародних зобов'язань. Такий перегляд рішень і постанов суду касаційної інстанції (тобто нині — Верховного Суду України) здійснюється у зв'язку з винятковими обставинами.
Рішення чи ухвали переглядає ються у зв'язку з нововиявленими обставинами тим судом, який їх і постановив, а за винятковими обставинами — колегією суддів у складі судців Верховного Суду України. Ухвала ж суду апеляційної і касаційної інстанцій, якою було відхилено відповідну скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення чи ухвали суду за нововиявленими обставинами втрачає свою силу (ст. 347' ЦПК).
Заяви про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими чи винятковими обставинами можуть бути подані сторонами, іншими особами, що беруть участь у справі, чи прокурором (при цьому незалежно від його участі у попередніх стадіях цивільного процесу).
Також право на порушення процесу, пов'язаного з переглядом судових рішень чи ухвал за нововиявленими обставинами, мають й правонаступники осіб, що брали участь у справі (ст. 106 ЦПК).
При поданні заяв про перегляд судових актів у зв'язку з нововиявленими обставинами мають бути дотримані усі вимоги ЦПК щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. Зокрема, у заяві згідно зі ст. 347* ЩІК необхідно зазначити назву суду, в який заява направляється, викласти відомості про особу заявника та інших осіб, що брали участь у справі, вказати дату постановлення та зміст рішення чи ухвали, про перегляд яких подано заяву, а також нововиявлені чи виняткові обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, та дату їх відкриття або встановлення. Звісно, у заяві також мають міститися й посилання на докази, що стверджують наявність нововиявлених чи виняткових обставин.
Щодо строку подання заяв про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами, то він становить три місяці з дня встановлення обставин, які є підставою для перегляду рішення. Залежно від типу підстав для перегляду цей строк відповідно до ст. 3473 ЦПК обчислюється з дня відкриття виняткових обставин чи обставин, що мають істотне значення для справи; з дня, коли вирок у кримінальній справі набере законної сили; з дня набрання законної сили вироком, рішенням чи ухвалою суду або ж винесення іншим органом постанови, протилежної за своїм змістом тому вироку, ухвалі чи постанові, на яких було обґрунтовано рішення або ухвалу, що переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами; з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання закону, що був застосований судом при вирішенні справи, неконституційним.
У новому Цивільному процесуальному кодексі України, який було прийнято 18.03.2004 р. (далі — новий ЦПК) і який має вступити у законну силу після набрання чинності Адміністративним процесуальним кодексом України, збережено тримісячний строк для подання заяв про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами, а от термін, протягом якого мають бути подані скарги у зв'язку з винятковими обставинами, скорочено втричі — за ч. 1 ст. 355 нового ЦПК він становить один місяць з дня відкриття виняткових обставин.
Втім, як за чинним, так і за новим ЦПК пропущений строк для подання заяв про перегляд рішень чи ухвал за нововиявленими або ж винятковими обставинами може бути й поновлено — за умови, якщо суд визнає причини пропущен-ня строку поважними (ч. 2 ст. 89 ЦПК, ч. 1 ст. 73 нового ЦПК). При цьому прохання про поновлення пропущеного строку подається одночасно з заявою про перегляд рішення чи ухвали. У випадку ж, якщо суд не знайде підстав для поновлення вказаного строку, заява відповідно до ст. 85 ЦПК (ч. 2 ст. 72 нового ЦПК) залишається без розгляду.
Заяву про перегляд рішення чи ухвали за нововиявленими обставинами суд розглядає у судовому засіданні в одному провадженні зі справою, в якій це судове рішення або ухвала винесені (якщо справа не збереглася, заява може бути розглянута лише після відновлення судового провадження за правила-; ми, викладеними у додатку № 3 до ЦПК). Заявник та інші особи, що беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання, але їх неявка у жодному разі не є перешкодою для розгляду заяви (ст. 347-6 ЦПК).
Розглядаються заяви про перегляд судового рішення за правилами, які регулюють розгляд справи у судовому засіданні, з урахуванням особливостей даного питання. Так, особа, яка подала заяву, виступає в процесі як заявник, першою дає пояснення і виступає у дебатах, а за рештою осіб, які беруть участь у справі, зберігається їх попереднє процесуальне становище.
За результатами розгляду заяви суд або постановляє ухвалу про задоволення заяви й скасування рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, або ж відмовляє в її задоволенні, якщо заява є необгрунтованою. У разі скасування рішення чи ухвали внаслідок перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається судом за правилами, встановленими ЦПК для певної судової інстанції. Проте у чинному законодавстві, на жаль, не врегульовано питання про тривалість часу між переглядом судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та розглядом справи по суті.
Верховний Суд України розглядає справи за винятковими обставинами в порядку касаційного провадження. У випадку, коли після розгляду справи виявлено неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного й того ж положення закону, справа розглядається на спільному засіданні відповідних палат Верховного Суду України.
Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні такої заяви може бути оскаржена в апеляційному чи касаційному порядку (як така, що перешкоджає подальшому рухові справи), а от ухвала суду про задоволення заяви про перегляд рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставинами згідно зі ст. 347-7 ЦПК оскарженню не підлягає. Проте, на жаль, іноді у судовій практиці таки трапляються випадки, коли суди нехтують зазначеним правилом цивільного процесуального законодавства. Так, ухвалою Соснівського районного суду Черкаської області від 30.04.2002 р. рішення цього ж суду про задоволення позову було скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами, а 11.07.2002 р. Соснівським районним судом було прийнято рішення про відмову у згаданому позові. Але і останнє рішення, і ухвала Соснівського районного суду були скасовані рішенням апеляційного суду Черкаської області, який відмовив у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, вважаючи, що викладені у заяві про перегляд судового рішення обставини не були нововиявленими.
Верховний Суд України (далі — ВСУ), розглянувши касаційні скарги на рішення апеляційного суду зауважив, що останній припустився порушень норм процесуального права, оскільки згідно зі ст. 347' ЦПК ухвала суду про задоволення заяви про перегляд рішення або ухвали за нововиявленими і винятковими обставинами оскарженню не підлягає. Отже, як у своїй ухвалі від 07.06.2004 р. наголосив ВСУ, суд апеляційної інстанції не мав права переглядати законність вищезгаданої ухвали Соснівського районного суду та вирішувати заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, а повинен був відповідно до глави 40 ЦПК переглянути лише законність рішення Соснівського районного суду від 11.07.2002 р. про відмову в позові щодо всіх заявлених вдмог. З огляду на викладене, ВСУ скасував усі постановлені у справі рішення й направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. ("Закон і Бізнес". — 2004 р. — № 34).