ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                  20.09.2006  N 17471/7/15-0617


                        Про плату за землю


     Указом Президента України від 03.07.98 N 727 ( 727/98 )  "Про
спрощену  систему  оподаткування,  обліку  та  звітності суб'єктів
малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України від 28
червня  1999  року  N  746/99  (  746/99  ),  регулюється  порядок
застосування спрощеної системи оподаткування,  обліку та звітності
суб'єктів  малого  підприємництва.  Суб'єкт малого підприємництва,
який сплачує єдиний податок,  не є платником ряду видів податків і
зборів (обов'язкових платежів), зокрема, плати (податку) за землю.

     Постановою  Кабінету  Міністрів України від 16.03.2000  N 507
( 507-2000-п ) "Про роз'яснення Указу  Президента  України  від  3
липня 1998 року N 727" (пункт 6),  роз'яснено,  що платник єдиного
податку звільняється від плати (податку) за землю лише за ділянки,
які   використовуються   ним   для   провадження   підприємницької
діяльності.

     Згідно із статтею 796 Цивільного кодексу України (  435-15  )
одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх
окремої частини) наймачеві надається право користування  земельною
ділянкою,  на  якій  вони знаходяться,  а також право користування
земельною  ділянкою,  яка  прилягає  до  будівлі  або  споруди,  у
розмірі,  необхідному для досягнення мети найму.  У договорі найму
сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається
наймачеві.  Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначено,
наймачеві надається право користування всією  земельною  ділянкою,
якою володів наймодавець.

     Відповідно   до  статті 797    Цивільного    кодексу  України
( 435-15 ) плата,  яка справляється з наймача  будівлі  або  іншої
капітальної  споруди (їх окремої частини),  складається з плати за
користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

     Статтею 2 Закону України від 03.07.92 N 2535-XII ( 2535-12  )
"Про  плату за землю"  в редакції Закону від 19.09.96  N 378/96-ВР
( 378/96-ВР ) (зі змінами та доповненнями,  далі Закон N 2535-XII)
використання землі в Україні є платним.  Об'єктом плати за землю є
земельна ділянка,  яка перебуває у власності або  користуванні,  у
тому  числі  на  умовах оренди,  а суб'єктом (платником) - власник
землі та землекористувач,  у тому числі орендар. Власники землі та
землекористувачі,  крім орендарів, сплачують земельний податок. За
земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

     При передачі суб'єктом  підприємницької  діяльності,  який  є
платником  єдиного податку,  будівель або споруд (їх частин) іншим
суб'єктам господарювання земельні ділянки  використовують  наймачі
будівель  чи  споруд,  які  здійснюють  діяльність  в  орендованих
будівлях або спорудах,  а відповідно - й на земельних ділянках під
ними.

     Отже, суб'єкт  підприємницької  діяльності - власник землі чи
землекористувач,  який є платником єдиного податку та звільняється
від сплати земельного податку,  за земельні ділянки під будівлями,
спорудами або їх частинами,  переданими в оренду  іншим  суб'єктам
господарювання,  повинен сплачувати земельний податок у порядку та
за ставками, визначеними законом N 2535-XII ( 2535-12 ).

 Заступник Голови                                       Л.Є.Боєнко