СПЕЦІАЛІЗОВАНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ ПО РОБОТІ З ВЕЛИКИМИ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ У М. ХАРКОВІ

ЛИСТ

від 22.05.2003 р. N 4511/10/31-042

Згідно з пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - закон) від 28.12.94 р. N 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) норми статті про оподаткування неприбуткових установ і організацій застосовуються до органів державної влади України, органів місцевого самоврядування та створених ними установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. Відповідно до п. 5 р. 9 переліку платних послуг, які можуть надаватись державними навчальними закладами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 р. N 38, до інших послуг належать поліграфічні послуги та видавнича діяльність.

Можливість звільнення від оподаткування доходів з продажу навчальних посібників бюджетними установами грунтується на нормах Бюджетного кодексу України, а також на п. 16 ст. 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" від 26.12.2002 р. N 380-IV (зі змінами та доповненнями), згідно з яким у 2003 році до доходів спеціального фонду Державного бюджету України зараховуються власні надходження установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Перелік власних надходжень бюджетних установ та організацій включає також і зазначені надходження, тому вони не підлягають оподаткуванню податком на прибуток, якщо зараховуються до складу кошторису (на спеціальний рахунок) на утримання такої неприбуткової організації й використовуються виключно на фінансування видатків цього кошторису, розрахованого та затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України згідно з пп. 7.11.8 п. 7.11 ст. 7 закону.

Згідно з п. 7.19 ст. 7 закону тимчасово до 1 січня 2004 року не включаються до складу валових доходів платника податку доходи, отримані від продажу видавничої продукції замовнику або безпосередньому споживачу. Відповідно до норм ст. 12, 14 та 21 Закону України "Про видавничу справу" від 05.06.97 р. N 318/97-ВР (зі змінами та доповненнями) видавничою вважається продукція, виготовлена суб'єктом видавничої справи, внесеним до Державного реєстру видавців, який ведеться згідно з Положенням про Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності у листі від 07.11.2001 р. N 06-10/631 доводить, що без внесення до Державного реєстру діяльність у видавничій справі здійснюється навчальними закладами для випуску у світ і безоплатного розповсюдження методичних матеріалів. Тобто розповсюдження навчальних посібників за будь-які види компенсації повинно здійснюватись з внесенням їхнього видавця до Державного реєстру.

Згідно з роз'ясненням, наданим у листі ДПА України від 14.02.2002 р. N 2685/7/15-1217, враховуючи те, що звільняються від оподаткування доходи, отримані від продажу видавничої продукції замовнику або безпосередньому споживачу, в кожному конкретному випадку використання платником податку на прибуток цієї пільги варто звертати увагу на умови виконання замовлення на видавничу продукцію, які визначаються договорами між автором (співавторами) чи особою, якій на лежить право власності на об'єкт замовлення, замовником, видавцем, виготовлювачем та розповсюджувачем (ст. 17 Закону України "Про видавничу справу").

Що стосується визначення "безпосередній споживач", то відповідно до роз'яснення Держкомінформу України - це особа, яка купує видавничу продукцію для власних потреб, а не для здійснення підприємницької діяльності (приватні особи, підприємства, установи, організації).

Таким чином, звільняються від оподаткування доходи, отримані від продажу видавничої продукції замовнику, який визначено договором про виконання замовлення на видавничу продукцію, та безпосередньому споживачу, що купує видавничу продукцію для власних потреб, а не для здійснення підприємницької діяльності (подальшого продажу).

Надруковано:
"Урядовий кур'єр",
N 167, 9 вересня 2003 р.