826/16795/16 Про визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель - 07.04.2020 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року (суддя: Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року (судді: Горяйнов А.М., Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування

У жовтні 2016 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21 вересня 2016 року № 775-р/пк-пз в частині порушення замовником процедури закупівлі щодо відхилення тендерної пропозиції ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" у зв`язку з відсутністю інформації про кінцевого бенефіціарного власника товариства (пункт 1.2.).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що пункт 1.2. спірного рішення, прийнятий відповідачем з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19) , у зв`язку з чим, в цій частині, рішення підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що інформація про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" не підлягала внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суди вказували, що відсутність інформації про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" могла бути підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі виключно у тому випадку, якби така інформація підлягала внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно з вимогами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (755-15) .

З огляду на те, що інформація про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" не підлягала поданню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суди дійшли висновку про те, що рішення відповідача від 21 вересня 2016 року № 775-р/пк-пз в оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим.

Також суди посилались на положеннями пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відповідно до яких не передбачено внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відмітки про причини відсутності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи у випадку, якщо її засновником є виключно фізичні особи. Такий обов`язок виникає лише у тому разі, якщо засновником є юридична особа.

Тому вказували, що у відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" були відсутні підстави, передбачені пунктом 9 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", для відмови ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" в участі у процедурі закупівлі.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суди допустили неправильне тлумачення статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Встановивши відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" помилково не застосували статтю 17 Закону України "Про публічні закупівлі", що відповідно до статті 351 КАС України є підставою для скасування рішень.

Також скаржник вказував, що суд апеляційної інстанції не навів мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного в апеляційній скарзі позивача на рішення суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на правомірність прийняття рішень судами попередніх інстанцій та відсутність підстав для їх скасування.

Рух касаційної скарги

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Чиркін С.М., судді: Саприкіна І.В., Шарапа В.М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року (суддя: Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року № 51/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" ДП "Енергоатом" проводив закупівлі ДК 016:2010-26.51.4 "Прилади для вимірювання електричних величин і йонізівного випромінювання" та код ДК 021:2015-38340000-0 "Прилади для вимірювання величин". Тендерні пропозиції на участь у процедурі закупівлі подали ТОВ "ТЕК ПРОМ", ТОВ "Компанія "Аддішенел Ревенью Менеджмент", ТОВ "Петроніс" та ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП".

Рішенням конкурсного комітету відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" від 01 вересня 2016 року тендерні пропозиції ТОВ "ТЕК ПРОМ" та ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" відхилені, а тендерні пропозиції ТОВ "Компанія "Аддішенел Ревенью Менеджмент" та ТОВ "Петроніс" - допущені до аукціону.

ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" подало до Антимонопольного комітету України скаргу про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, за результатами вирішення скарги ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП", прийнято рішення від 21 вересня 2016 року № 775-р/пк-пз, яким зобов`язано ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" відмінити процедуру закупівлі. Вказане рішення було обґрунтоване тим, що позивач протиправно відхилив тендерну пропозицію ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" та незаконно допустив до участі в аукціоні тендерну пропозицію ТОВ "Петроніс".

Оцінюючи доводи скарги ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" про незаконне відхилення його тендерної пропозиції, відповідач прийшов до висновку, що тендерна пропозиція скаржника дійсно не містила сканованої копії технічної пропозиції. Разом з тим посилання позивача на відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП", як на підставу для відхилення тендерної пропозиції, відповідач визнав необґрунтованим.

На виконання рішення від 21 вересня 2016 року № 775-р/пк-пз тендерний комітет відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" 26 вересня 2016 року прийняв рішення про відміну процедури закупівлі приладів.

Не погоджуючись із рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21 вересня 2016 року № 775-р/пк-пз, в частині висновку про порушення процедури закупівлі при відхилені тендерної пропозиції ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" у зв`язку з відсутністю інформації про його кінцевого бенефіціарного власника, ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулася до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 3 Закону № 3659 встановлено, що основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 7 Закону № 3659 у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону від 25 грудня 2015 року № 922-VIII "Про публічні закупівлі" Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності.

У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Предметом оскарження у цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, за результатами вирішення скарги ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП", прийнято рішення від 21 вересня 2016 року № 775-р/пк-пз, яким зобов`язано ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" відмінити процедуру закупівлі. Вказане рішення було обґрунтоване тим, що позивач протиправно відхилив тендерну пропозицію ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" та незаконно допустив до участі в аукціоні тендерну пропозицію ТОВ "Петроніс".

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що інформація про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" не підлягала внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судами встановлено, що згідно з відомостями, що містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час виникнення спірних правовідносин, єдиним засновником та власником 100 % статутного капіталу ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" був фізична особа - ОСОБА_1, що сторонами не заперечується.

Таким чином, на підставі абз. 2 пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", інформація про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" не підлягала внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на те, що інформація про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" не підлягала поданню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та з цього ж реєстру відомо хто був 100 % власником підприємства, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що рішення відповідача від 21 вересня 2016 року № 775-р/пк-пз, в оскаржуваній частині, є законним і обґрунтованим.

При цьому положеннями пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не передбачено внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відмітки про причини відсутності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи у випадку, якщо її засновником є виключно фізичні особи. Такий обов`язок виникає лише у тому разі, якщо засновником є юридична особа.

За таких обставин Верховний Суд погоджується з тим, що у відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" були відсутні підстави, передбачені пунктом 9 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", для відмови ТОВ "ГАВІЛОН ГРУП" в участі у процедурі закупівлі.

Тому, доводи касаційної скарги щодо неправильного тлумачення статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є помилковими.

Також помилковими є доводи скаржника щодо не наведення судом апеляційної інстанції мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного в апеляційній скарзі позивача на рішення суду першої інстанції, оскільки за позицією Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії-" (Віііг Тоща V. Зраіп) серія А. 303-А; пункт 29).

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які належним чином перевірені судами попередніх інстанцій.

Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Отже, оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.