809/691/18 Про визнання незаконним та скасування наказу командира військової частини про звільнення особи з військової служби за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, та поновити його на військовій службі на посаді, яку він займав до звільнення або на рівнозначній посаді - 20.09.2019 Прийняття

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року, постановлену суддею Матуляк Я.П., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Матковської З.М., суддів Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,

у с т а н о в и в :

І. Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. 16 квітня 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якого діяв представник Дем`янів І.М., звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним і скасувати наказ командира військової частини А0780 від 15 березня 2018 року №6-РС про звільнення позивача з військової служби за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, та поновити його на військовій службі на посаді, яку він займав до звільнення або на рівнозначній посаді.

2. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:

- вказання представником власного реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта громадянина України, адреси електронної пошти або ж повідомлення про її відсутність; місця проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта громадянина України, відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти особи, в інтересах якої діє представник;

- подання обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача;

- подання письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.

3. На виконання вимог зазначеної ухвали суду 30 квітня 2018 року ОСОБА_1, в інтересах якого діяв представник Дем`янів І.М., подав позовну заяву (доповнення), в якій просив:

- поновити строк звернення до суду;

- зобов`язати командира військової частини А0780 скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки командувача 14 авіаційного корпусу генерал-майора О.Титаренка від 16 вересня 2002 року №031-пм про звільнення позивача з військової служби за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, як такий, що виданий незаконно та необґрунтовано;

- поновити ОСОБА_1 на військовій службі на посаді, яку останній займав до звільнення або на рівнозначній посаді.

4. Позовні вимоги мотивовані протиправністю наказу від 16 вересня 2002 року №031-пм, яким ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом "з" пункту 63 (у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, оскільки у відповідності до ухвали Верховного Суду України від 14 травня 2003 року вирок військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону від 05 липня 2002 року в частині засудження та визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину за частиною другою статті 423 Кримінального кодексу України скасовано та закрито справу в цій частині на підставі пункту 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України, у редакції Закону 1960 року, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, а тому ОСОБА_1 підлягав поновленню на публічній службі та подальшому звільненню з військової служби на загальних підставах.

5. Клопотання про поновлення строку звернення до суду мотивоване тим, що позивач з поважних причин пропустив строк щодо оскарження наказу від 16 вересня 2002 року №031-пм, оскільки тільки 24 березня 2018 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 дізнався про те, що відповідач наказом від 15 березня 2018 року №6-РС не в повному обсязі захистив його право, передбачене статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

6. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року позовну заяву повернуто позивачеві з підстав визнання причин пропуску строку звернення до суду неповажними.

7. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року - без змін.

8. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позов подано після закінчення строків, установлених законодавством, а наведені підстави пропущення строку звернення до суду є неповажними.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись із ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, посилаючись на порушення судами норм права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.

10. Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції є помилковими та такими, що спотворюють реальні обставини справи, а суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, не спростував доводи апеляційної скарги.

IІІ. Позиція інших учасників справи

11. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вони ухвалені з дотриманням норм права.

ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16 липня 2018 року відкрив касаційне провадження в цій справі.

13. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Радишевській О.Р., Уханенку С.А.

14. Ухвалами суду касаційної інстанції від 20 серпня 2019 року та 18 вересня 2019 року касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні на 20 вересня 2019 року.

V. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

15. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

17. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

18. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

19. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

20. Верховний Суд зауважує, що інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності в адміністративно-процесуальних відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

21. При цьому строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає незаконним своє звільнення, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за захистом своїх прав і законних інтересів.

22. Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

23. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що перебіг строку звернення до суду для заявлених позовних вимог розпочався з моменту, коли ОСОБА_1 дізнався про прийняту Верховним Судом України ухвалу від 14 травня 2003 року, яка, у свою чергу, слугує підставою для внесення змін або ж скасування наказу про звільнення.

24. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежними від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними доказами.

25. Цей позов, уточнений 30 квітня 2018 року, поданий до суду 16 квітня 2018 року, тобто з пропущенням установленого строку звернення до адміністративного суду, і позивачем не додано доказів, які б підтверджували труднощі в реалізації ним свого права на звернення до суду з цим позовом у встановлені законом строки.

26. Суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, обґрунтовано не прийняв до уваги доводи, наведені представником позивача у позовній заяві (доповненій), стосовно поважності причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження наказу від 16 вересня 2002 року №031-пм, оскільки прийняття командиром військової частини А0780 наказу від 15 березня 2018 року №6-РС не може свідчити про виникнення підстав для оскарження наказу від 16 вересня 2002 року №031-пм, адже моментом виникнення спірних правовідносин є прийняття Верховним Судом України ухвали від 14 травня 2003 року стосовно ОСОБА_1 . Водночас позивачем не наведено жодної обставини, яка б указувала на неможливість його звернення з вимогою про внесення змін до наказу від 16 вересня 2002 року №031-пм на підставі обставин, установлених ухвалою Верховного Суду України від 14 травня 2003 року, та вирішення питання про поновлення на військовій службі протягом тривалого часу (більше 14 років).

27. Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що за цей час у ОСОБА_1 була реальна можливість звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав.

28. Згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву (про поновлення строку звернення до суду) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

29. Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

30. За таких обставин Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що цей позов поданий з пропущенням установленого строку звернення до адміністративного суду й вказані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, що є підставою для повернення позовної заяви.

31. Доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів та встановлених обставин справи не спростовують.

32. Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не наведено належних обставин, які були б пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасної реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

33. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Ураховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм права, а наведені скаржником доводи не спростовують викладених у судових рішеннях висновків, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року - без змін.

VІ. Судові витрати

35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі №809/691/18 залишити без змін.