809/569/17 Про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій - 25.06.2019 Прийняття

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі - управління ПФУ) до Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Автоливмаш" про стягнення заборгованості, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою управління ПФУ

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.05.2017, ухвалену у складі судді Біньковської Н.В. та

ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Каралюса В.М., суддів Затолочного В.С., Матковської З.М., -

І. РУХ СПРАВИ

1. 20.04.2017 управління ПФУ звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з ВАТ "Автоливмаш" на його користь заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 12 421 грн 84 коп.

В обґрунтування позовних вимог управління ПФУ зазначило, що відповідач в порушення вимог статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ), пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ), пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (z0064-04) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (z0064-04) (далі - Інструкція № 21-1), не відшкодував виплачені пільгові пенсії за період з 01.02.2017 по 01.04.2017 за списком № 1 в сумі 5721 грн 74 коп. та за списком № 2 в розмірі 6700 грн 10 коп., а всього разом 12 421 грн 84 коп.

2. Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 15.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. 08.07.2017 управління ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.07.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , яким Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) викладено в новій редакції.

6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У справі, яка розглядається суди встановили, що ВАТ "Автоливмаш" 29.12.1997 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в управлінні ПФУ як платник страхових внесків.

Працівникам, які здобули відповідний стаж роботи на ВАТ "Автоливмаш" із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, а саме: ОСОБА_1 . з 08.04.2013, ОСОБА_2 з 19.07.2010, ОСОБА_3 з 12.11.2010, ОСОБА_4 з 01.02.2011, ОСОБА_5 з 01.04.2012, ОСОБА_6 з 03.11.2014, ОСОБА_7 з 22.06.2012 та ОСОБА_8 з 05.10.2015 призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку № 1 і списку № 2 відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Згідно з відповідними розрахунками позивачем понесено витрати на виплату та доставку пенсій зазначеним вище особам за період з 01.02.2017 по 01.04.2017 в розмірі 12 421 грн 84 коп.

Супровідними листами від 07.02.2017 за № 973/04, від 15.03.2017 за № 2122/04 управлінням ПФУ направлялися відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), а також розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Згідно з вказаними розрахунками, сума відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.02.2017 по 01.04.2017 становить 12 421 грн 84 коп., зокрема за списком № 1 - 5721 грн 74 коп. та за списком № 2 - 6700 грн 10 коп.

Проте відшкодування сум, понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний період в розмірі 12 421 грн. 84 коп. відповідачем не здійснено.

Також суди встановили, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2003 у справі № Б-7/282 введено процедуру санації боржника ВАТ "Автоливмаш" та визначено інвесторів санації - Державну компанію з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України і Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Куфур".

Згідно з планом санації інвестори взяли на себе зобов`язання по задоволенню всіх вимог кредиторів згідно з реєстром, викупу цілісного майнового комплексу майна боржника, перепрофілювання виробництва, технічного переоснащення для випуску спеціалізованих ліній по утилізації сміття, збереженню робочих місць, тощо.

Взяті на себе зобов`язання в процедурі санації інвестори виконали. За рахунок коштів інвесторів погашено заборгованість із заробітної плати в сумі 1 054 971 грн 25 коп., задоволено вимоги третьої та четвертої черг на загальну суму понад 4,8 млн. грн. У виробничій діяльності налагоджено випуск технологічних ліній по утилізації сміття, що дозволено працевлаштувати всіх (понад 300 чоловік) працівників ВАТ "Автоливмаш", які по переводу прийняті на роботу в новостворене підприємство ВК "Автоливмаш".

В передбачуваному планом санації порядку інвестори Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" та ТОВ "Куфур" в процедурі санації уклали 23.07.2004 з боржником договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" при викупі в процесі відновлення платоспроможності боржника. Предметом вказаного договору став цілісний майновий комплекс ВАТ "Автоливмаш". Майнові активи та грошові зобов`язання цілісного майнового комплексу передані покупцям згідно з актом приймання-передачі від 30.09.2004.

Окрім цього, згідно з пунктом 1.6 договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" при викупі в процесі відновлення платоспроможності боржника від 23.07.2004 Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України і ТОВ "Куфур" є правонаступниками майнових прав та зобов`язань цілісного майнового комплексу.

Таким чином, вказаним договором передбачено правонаступництво покупців у всіх майнових правах та зобов`язаннях цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш".

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2005 в справі № Б-7/282 припинено провадження по справі № Б-7/282. Згідно вказаної ухвали суду боржника - ВАТ "Автоливмаш" визнано таким, що відновив свою платоспроможність, та звільнений від боргових зобов`язань, які не увійшли до реєстру вимог кредиторів в процедурі банкрутства.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався тим, що відповідно до пункту 6.3 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах повинні відшкодовувати правонаступники ВАТ "Автоливмаш".

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що в даному випадку відсутній акт прийому-передачі грошових зобов`язань з чітким розмежуванням та визначенням заборгованості чи здійснення поточних платежів, зокрема до Пенсійного фонду України відповідно до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш", за умовами якого до правонаступників перейшли майнові права та зобов`язання даного цілісного майнового комплексу, а тому саме відповідач має сплатити зазначену заборгованість.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

12. За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (1058-15) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

13. Це означає, що підприємства і організації відшкодовують органу Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам підприємства відповідно до пунктів "а", "б-з" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, незалежно від їх часу призначення, до досягнення цими працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.

14. Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій визначено Інструкцією № 22-1.

15. Пунктами 6.2, 6.3 Інструкції № 22-1 передбачено, що, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14, 55 Закону № 1788-ХІІ, що дають право на пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж був набутий. У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять його правонаступники.

16. Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

17. За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

18. У справі, яка розглядається, суди встановили, що до правонаступників перейшли всі майнові права та зобов`язання цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" без обмежень.

19. З огляду на викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки продажем цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" змінено його власника, то в силу пункту 6.3 Інструкції № 22-1 відсутні підстави для стягнення з ВАТ "Автоливмаш" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

20. Подібного висновку у аналогічних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від справі 17.07.2018 у справі №809/733/17 та від 20.02.2019 у справі № 809/602/17.

21. За таких обставин, та враховуючи правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

22. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

23. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

24. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

25. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.