ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

25 червня 2019 року

справа №819/641/18

адміністративне провадження №К/9901/12014/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері"

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року у складі судді Шульгача М.П.,

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у складі суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.,

у справі №819/641/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері"

до Головного управління ДФС в Тернопільській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В :

05 квітня 2018 року Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Тернопільській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 21 листопада 2017 року № 0004504003, яким до позивача застосований штраф у розмірі 20%, в сумі 1342118 грн. 82 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

19 жовтня 2018 року рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, Товариству відмовлено у задоволені позову з підстав доведеності податковим органом складу податкових правопорушень покладених в основу застосування штрафу відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

02 травня 2019 року Товариством подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, з мотивів відсутності вини позивача у несвоєчасній сплаті грошових зобов`язань з акцизного податку.

15 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувана справа №819/641/18 з Тернопільського окружного адміністративного суду.

Податковим органом відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не подавався, що не перешкоджає її розгляду по суті.

28 травня 2019 року справа №819/641/18 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31274359, перебуває на податковому обліку податкового органу, є платником акцизного податку.

Податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з акцизного податку, результати якої викладені в акті перевірки від 06 листопада 2017 року №6922/19-00-40-00/31274359, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з акцизного податку (виноробна продукція), самостійно задекларованого за податковий період листопада 2015 року - лютого 2016 року (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 21 листопада 2017 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0004504003 згідно з пунктом 57.3 статті 57, пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 6710594 грн 10 коп. Товариство зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 1342118 грн. 82 коп.

Судами попередніх інстанцій встановлені порушення строків сплати податкових зобов`язань з акцизного податку за листопад 2015 року, за грудень 2015 року, за січень 2016 року, за лютий 2016 року на загальну суму 6 710 594,10 грн на підставі декларацій з акцизного податку та відомостей наведених витягом з інтегрованої картки Товариства, як платника цього податку.

Висновуючись на самостійному визначені платником податку податкових зобов`язань у деклараціях за період з листопада 2015 року по лютий 2016 року та їх сплатою із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов`язання, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про наявність підстав для застосування штрафу на загальну суму 1342118,82 грн, встановлених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Суд визнає неприйнятними посилання позивача на порушення судами попередніх інстанцій принципів податкового законодавства встановлених статтею 4 Податкового кодексу України, з огляду на те, що положення цих принципів підлягають застосуванню як під час встановлення, так і під час справляння податків. Покликання позивача на відсутність вини у несвоєчасній сплаті акцизного податку спростовується тим, що встановлення, порядок сплати акцизного податку, в тому числі щодо ставок та строків сплати акцизного податку визначені імперативними нормами Податкового кодексу України (2755-17) , є обов`язковими до виконання платником податку, межі розсуду Суду на стадії судового розгляду не дозволяють звільнити позивача від відповідальності за наявності складу податкових правопорушень в розумінні статті 109 цього кодексу.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галіція Дистилері" залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі №819/641/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер ' 'p'