825/3783/14 Про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби міського управління юстиції про державну реєстрацію прав спільної часткової приватної власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок - 10.04.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Репех Тараса Анатолійовича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015р. (судді: Шурко О.І., Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області, Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Репех Тараса Анатолійовича, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Репех Т.А. за індексним номером 15764530 від 12.09.2014р. про державну реєстрацію прав спільної часткової приватної власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на 12/25 частин вказаного будинку та за позивачем на 13/25 частини цього будинку;

- визнати протиправним витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 26751991 від 12.09.2014р., який сформований державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Репех Т.А.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2014р. виділено позивачу та третій особі у власність частини житлового будинку та покладено обов'язок з проведення ряду будівельних робіт. При цьому, ні позивачем, ні третьою особою будівельні роботи згідно рішення суду не були виконані. Зазначає, що оскаржуване рішення державного реєстратора є протиправним, оскільки відповідач не мав права здійснювати державну реєстрацію права спільної часткової власності. Крім того, подання одноособово заяви одним із співвласників об'єкту нерухомості не передбачено чинним законодавством.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2014р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015р. скасовано рішення суду першої інстанції, та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Репех Т.А. за індексним номером 15764530 від 12.09.2014р. про держану реєстрацію прав спільної часткової приватної власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 на 12/25 частин вказаного будинку та за ОСОБА_3 на 13/25 частин цього будинку.

Визнано протиправним витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 26751991 від 12.09.2014р., який сформований державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Репех Т.А.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодилася третя особа - ОСОБА_1, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду про виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно є належним документом для проведення державної реєстрації речових прав.

Крім того, з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодився Державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Репех Т.А., подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та залишити позовну заяву без розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що третя особа у справі є правонабувачем зареєстрованої за нею частини нерухомого майна, оскільки таке майно набуте нею за рішенням суду, що доводить правомірність дій відповідача.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2014р. у справі № 751/12560/13-ц, виділено у власність позивача ОСОБА_3 13/25 частин будинку з надвірними спорудами, загальною вартістю 327952,50 грн. по АДРЕСА_1. Третій особі - ОСОБА_1 виділено 12/25 частин цього будинку з надвірними спорудами, загальною вартістю 298965,50 грн.

09.09.2014р. третя особа ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за реєстраційним номером 8073049 на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, до якої було додано рішення апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2014р. та технічний паспорт на житловий будинок (а.с. 45, 48-55).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 15764530 від 12.09.2014р. проведено державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності (розмір частки 12/25) на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1 (а.с. 56).

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернулася до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на підставі рішення апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2014р. у справі № 751/12560/13-ц. виділено позивачу та ОСОБА_1 у спільну часткову власність частки у житловому будинку.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувана реєстраційна дія здійснена відповідачем на підставі пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (868-2013-п) , згідно якого документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення суду про виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно є належним документом для проведення державної реєстрації речових прав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 26751991 від 12.09.2014р. суд першої інстанції виходив з того, що така позовна вимога є похідною від основної, яка задоволенню не підлягає.

В свою чергу апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2014р. у справі № 751/12560/13-ц, окрім виділення позивачу та третій особі - ОСОБА_1 у спільну часткову власність часток у житловому будинку, на позивача та ОСОБА_1 було покладено ряд обов'язків з проведення будівельних робіт.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час прийняття оскаржуваної реєстраційної дії обов'язки з проведення будівельних робіт на об'єкті не виконано ні позивачем, ні третьою особою.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що державний реєстратор речових прав на нерухоме майно під час здійснення реєстраційної дії фактично не перевірив відповідність заявленого третьою особою - ОСОБА_1 права щодо виділеного судом об'єкту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що третьою особою надано державному реєстратору технічний паспорт на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого не проведено будівельних робіт, визначених рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2014р. по цивільній справі № 751/12560/13-ц будівельних робіт не виконано. Крім того, технічний паспорт на об'єкт складений до ухвалення Апеляційним судом Чернігівської області рішення cуду.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що позивачу Новозаводською районною у місті Чернігові радою 28.07.2014р. видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки за реєстраційним номером 38. Також Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області 31.07.2014р. за № ЧГ 062142160329 було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у відповідача не було підстав, визначених законодавством, здійснювати оскаржувану реєстраційну дію за відсутності декларації, зареєстрованої відповідним компетентним органом державної влади згідно вимог законодавства, про готовність об'єкта до експлуатації - закінченого будівництвом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, на виконання рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 18.06.2014р.

Крім того, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що відповідачем під час здійснення оскаржуваної реєстраційної дії порушено вимоги ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки державна реєстрація прав спільної часткової приватної власності на житловий будинок проведена без заяви позивача як співвласника майна.

Вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що справа, яка розглядається, є справою адміністративної юрисдикції.

Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Велика Палата Верховного Суду приймаючи у подібних правовідносинах постанову від 04.09.2018р. у справі № 823/2042/16 прийшла до висновку, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі 820/3534/17 дійшла висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Крім того, у постанові від 05.12.2018р. по справі 757/1660/17ц Велика Палата Верховного Суду вирішила, що розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб'єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У справі яка розглядається позивач просить скасувати рішення відповідача про реєстрацію за іншою особою права спільної часткової приватної власності на об'єкт нерухомого майна. При цьому позивач не був заявником оскаржуваних дій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що судовий захист порушених прав позивача слід здійснювати залежно від суб'єктного складу учасників справи за правилами цивільного (господарського) судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв'язку з чим за правилами статті 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Репех Тараса Анатолійовича задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.12.2014р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015р. скасувати і провадження у даній справі закрити.