5026/1369/2011 Про визнання договору застави недійсним - 19.10.2011 Прийняття

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю "Союз Трейд", приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу О.В. Бірюк

про визнання договору застави недійсним,

за позовом третьої особи із самостійними вимогами – відкритого акціонерного товариства "Шрамківський цукровий завод"

до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

про визнання договору застави недійсним,

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ"звернулось до суду з позовом до акціонерного комерційного банку "Київська Русь"про визнання договору застави від 04 квітня 2005 року недійсним з підстав його підписання зі сторони ТОВ "ЛЛЛ"не уповноваженою особою.

ВАТ "Шрамківський цукровий завод"вступив до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами, про що суд виніс ухвалу від 01 вересня 2011 року, прийнято до розгляду позов ВАТ "Шрамківський цукровий завод"до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"про визнання договору застави недійсним з тих підстав, що ТОВ "ЛЛЛ"передав у заставу майно, яке йому не належало.

В судових засіданнях 28.09.2011 року та 19.10.2011 року представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання 14.09.2011 року, 28.09.2011 року та 19.10.2011 року з’явився, подав суду заяву про застосування позовної давності, що передбачено частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України, просить відмовити у позовах ТОВ "ЛЛЛ"та ВАТ "Шрамківський цукровий завод"на підставі частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України у зв’язку зі спливом позовної давності.

Представник ВАТ "Шрамківський цукровий завод"в судові засідання 14.09.2011 року, 28.09.2011 року та 19.10.2011 року з’явився, позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив його задовольнити.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Трейд"та приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу О.В. Бірюк в судове засідання 19.10.2011 року не з’явилися. Суд визнав можливим розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд відмовляє повністю у позові ТОВ "ЛЛЛ"та у позові ВАТ "Шрамківський цукровий завод"з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами: ТОВ "ЛЛЛ"(Заставодавець) і АКБ "Київська Русь"(Заставодержатель) виникли на підставі договору застави № б/н від 04 квітня 2005 року (а.с.8-9), який забезпечує вимогу Заставодержателя до ТОВ "Халал"(Позичальник) у сумі 11 650 000 грн., що випливає з умов кредитного договору № 936-20/3-1 від 03.03.2003 року та додаткових угод до нього.

Згідно умов договору застави в заставу передано: тепловоз ТГМ4 (заводський номер 3077, випуску 1989 року), тепловоз ТГМ4А (заводський номер 1438, випуску 1981 року), автодрезину АГМ та залізничну під’їзну колію довжиною 5995,6 метрів, що примикає до станції Кононівка Київської дирекції залізничних перевезень ДГТО "Південно-Західна залізниця".

31 березня 2005 року ОСОБА_3, який був генеральним директором та учасником ТОВ "ЛЛЛ"з часткою у розмірі 1%, підписав протокол №11 загальних зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ", яким загальні збори прийняли рішення про те, що ТОВ "ЛЛЛ"виступає майновим поручителем за зобов’язанням ТОВ "Халал"перед Акціонерним банком "Київська Русь"і передає в заставу тепловоз ТГМ4 (заводський номер 3077, випуску 1989 року), тепловоз ТГМ4А (заводський номер 1438, випуску 1981 року), автодрезину АГМ та залізничну під’їзну колію довжиною 5995,6 метрів, що примикає до станції Кононівка Київської дирекції залізничних перевезень ДГТО "Південно-Західна залізниця".

В силу статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 215 встановлює загальне правило про те, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 20 квітня 2007 року у справі № 05/1609, залишеним без змін постановою від 17 липня 2008 року Київського міжобласного апеляційного господарського суду, визнано недійсним рішення від 31 березня 2005 року загальних зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ".

Приймаючи судові акти суди виходили з того, що факт фальсифікації ОСОБА_3 протоколу №11 від 31 березня 2005 року є доведеним і підтверджується постановою від 24.11.2006 року про притягнення Ткаченка В.В. до відповідальності у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 статті 364, ч.2 366 Кримінального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що порушення правил представництва, визначених главою 17 Цивільного кодексу України (435-15) , не передбачають такого наслідку як визнання договору недійсним.

За змістом статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Скасування рішенням господарського суду Черкаської області від 20 квітня 2007 року у справі № 05/1609 рішення від 31 березня 2005 року загальних зборів учасників ТОВ "ЛЛЛ" не може бути підставою для визнання недійсним договору застави № б/н від 04 квітня 2005 року, підписаного генеральним директором та учасником ТОВ "ЛЛЛ"ОСОБА_3, оскільки не усуває факту законності дій генерального директора у 2005 році по виконанню рішень загальних зборів.

Крім того, спір у зазначеній справі є корпоративним, учасниками якого були учасник і товариство, а відносини між банком і товариством засновані на цивільному договорі, тому рішення господарського суду у справі № 05/1609 не стосується прав і обов’язків банку, який не є суб’єктом корпоративних відносин.

У зв’язку із цим суд відмовляє повністю у позові ТОВ "ЛЛЛ"до ПАТ "Банк "Київська Русь"про визнання договору застави від 04 квітня 2005 року недійсним. При цьому, позовна давність, на яку посилається відповідач, до вказаних обставин суд не застосовує.

Щодо позовних вимог ВАТ "Шрамківський цукровий завод", суд виходить з наступного.

В обґрунтування своїх позовних вимог ВАТ "Шрамківський цукровий завод"посилається на те, що ТОВ "ЛЛЛ"передав у заставу АКБ "Київська Русь"майно, яке належить ВАТ "Шрамківський цукровий завод". ВАТ "Шрамківський цукровий завод"не надавав ТОВ "ЛЛЛ"право на передачу майна в заставу. При продажу ТОВ "ЛЛЛ"по договору від 09 березня 2004 року цілісного майнового комплексу ВАТ "Шрамківський цукровий завод"об’єкти залізничного транспорту предметом купівлі-продажу не були. Отже при передачі майна в заставу допущено порушення ст.ст. 4, 8 Закону України "Про заставу", ст.ст. 576, 583 ЦК України, тому згідно з ч.1 ст.215, ч.1, 2 ст. 203 ЦК України спірний договір підлягає визнанню недійсним. Окрім цього, просить суд врахувати те, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 січня 2011 року у справі про банкрутство ВАТ "Шрамківський цукровий завод"визнано недійсним договір купівлі-продажу підприємства банкрута від 09 березня 2004 року.

ПАТ "Банк "Київська Русь"(відповідач), заперечуючи проти позову ВАТ "Шрамківський цукровий завод", посилається на те, що на дату укладення спірного договору майно належало ТОВ "ЛЛЛ", а не банкруту –ВАТ "Шрамківський цукровий завод", що було підтверджено даними бухгалтерської, фінансової звітності, документами на майно, які не викликали сумніву щодо наявності у ТОВ "ЛЛЛ"права власності на майно, що було предметом застави. Заставне майно є складовою частиною цілісного майнового комплексу, який був предметом купівлі-продажу підприємства –банкрута по договору від 09.03.2004 року. Враховуючи обставини справи, просить суд до спірних правовідносин застосувати позовну давність та відмовити ВАТ "Шрамківський цуровий завод"у позові за спливом позовної давності, пропущення якої вважає таким, що сталось без поважних причин.

Арбітражний керуючий-ліквідатор ВАТ "Шрамківський цукровий завод"вважав, що пропущення позовної давності сталось з поважних причин, оскільки йому стало відомо про порушення прав заводу після призначення ліквідатором банкрута. Тому вважає порушене право ВАТ "Шрамківський цукровий завод"підлягаючим захисту.

З наявних у справі доказів вбачається наступне:

Наказом регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області від 26.10.1995 року №288-2АП "Про створення відкритого акціонерного товариства"Державне підприємство Шрамківський цукровий завод перетворено у ВАТ "Шрамківський цукрозавод", до статутного фонду акціонерного товариства передано державне майно Шрамківського цукрового заводу згідно акту оцінки вартості, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Черкаській області №116-П від 31.03.1995 року.

В інвентаризаційних описах №№ 6,8 основних засобів Шрамківського цукрового заводу станом на 24.03.1995 року серед інших, значились: Тепловоз дизельний, 1982 року, інвентарний номер 1028; Тепловоз дизельний, 1983 року, інвентарний номер 1030; Дрезина ЛТМУ, 1981 року, інвентарний номер 1026; Тепловоз ТГМ-4А, 1989 року, інвентарний номер 1025; Дизель, інвентарний номер 1026; дві залізничні колії під’їзні, залізний шлях, 1993 року.

По спірному договору у заставу було передане наступне майно: тепловоз ТГМ4 (заводський номер 3077, випуску 1989 року), тепловоз ТГМ4А (заводський номер 1438, випуску 1981 року), автодрезина АГМ та залізнична під’їзна колія довжиною 5995,6 метрів.

09 березня 2004 року між ВАТ "Шрамківський цукровий завод"та ТОВ "ЛЛЛ"було укладено договір купівлі-продажу підприємства - банкрута як майнового комплексу. Додатковою угодою від 10 березня 2004 року до цього договору, доповнено п.1.1 Договору, у якому визначений перелік майна комплексу цукрового заводу, що розміщено на земельній ділянці загальною площею 19226,3 кв.м, яка не приватизована.

Відповідно до ст. 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Таким чином, на дату укладення спірного договору застави, майновий комплекс підприємства –банкрута ВАТ "Шрамківський цукровий завод", у складі якого знаходилось також майно, що є предметом спірного договору застави, належало ТОВ "ЛЛЛ".

Постановою від 30.08.2005 року у справі №01/3626 ТОВ "ЛЛЛ"було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 23 грудня 2005 року господарським судом затверджений реєстр вимог кредиторів, до складу якого були включені вимоги акціонерного банку "Київська Русь"на суму 13 174 194,81 грн., які забезпечені заставою на підставі договору застави від 04 квітня 2005 року, тобто спірного договору.

У справі про банкрутство ТОВ "ЛЛЛ"ВАТ "Шрамківський цукровий завод"подавав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від 23 грудня 2005 року саме в частині визнання вимог акціонерного банку "Київська Русь"на суму 13 174 194,81 грн.

Отже, ВАТ "Шрамківський цукровий завод"23 грудня 2005 року знав про існування спірного договору застави, відповідно, мав можливість звернутися до суду за захистом порушеного цивільного права, у тому числі з позовом про визнання договору недійсним, в межах визначеної ст. 257 ЦК України загальної позовної давності, яка встановлена тривалістю три роки.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України.

Зокрема, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Якщо позов подається ліквідаційною комісією від імені юридичної особи, що ліквідується, перебіг позовної давності починається з моменту, коли про порушене право чи про особу, що його порушила, стало відомо чи мало стати відомим правовласникові, а не ліквідаційній комісії.

За таких обставин, строк, у межах якого ВАТ "Шрамківський цукровий завод"міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу, сплив 23 грудня 2008 року.

Зміна ліквідатора арбітражного-керуючого підприємства банкрута - ВАТ "Шрамківський цукровий завод"не є поважною причиною пропущення позовної давності. На інші причини пропущення позовної давності третя особа не посилалась.

Судом не встановлені поважні причини пропущення позовної давності.

Таким чином, доводи арбітражного керуючого-ліквідатора ВАТ "Шрамківський цукровий завод"суд вважає безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, заяву відповідача у справі - ПАТ "Банк "Київська Русь"про застосування позовної давності, відповідно до ч.4 ст. 257 ЦК України суд відмовляє повністю у позові ВАТ "Шрамківський цукровий завод".

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Відмовити повністю у позові товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ"до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"про визнання договору застави недійсним від 04 квітня 2005 року.

2. Відмовити повністю у позові відкритого акціонерного товариства "Шрамківський цукровий завод"до публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"про визнання договору застави недійсним від 04 квітня 2005 року.