3/70/5022-961/2011 Про стягнення заборгованості за поставлений природний газ - 27.09.2011 Прийняття

До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" про стягнення 4 621 601,54 грн. –боргу за поставлений природний газ, 354 608,19 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 196 181,43 грн. –3% річних, всього –5 748 560,41 грн.

Судові витрати покласти на відповідача.

08.09.2011року позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог за №31/10-11331 від 07.09.2011р. (вх. №15500(н)), в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить стягнути з відповідача 1 341 906,21 грн. –боргу за поставлений природний газ, 344 946,05 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298,89 грн. –3% річних, всього –2 457 248,40 грн.

Ухвалою суду від 08.09.2011р., в порядку ст.. 22 ГПК України (1798-12) , заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду .

Таким чином, предметом позову є : 1 341 906,21 грн. –боргу за поставлений природний газ, 344 946,05 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298,89 грн. –3% річних, всього –2 457 248,40 грн.

Крім того, 27 вересня 2011 року позивачем надано суду заперечення на відзив № 31/410-11859 від 26.09.2011р. (вх.. № 16135(н)), в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався . Явку у призначені судові засідання свого представника забезпечив, надав суду письмовий відзив на позовну заяву № 1695/01 від 07.09.2011р. (вх.. № 15485(н)), в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

А також, 21.09.2011р. за вх.. № 15934 (н) надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву № 1754/01 від 21.09.2011р.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України (1798-12) , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розгляд справи №3/70/5022-961/2011, в порядку ст.. 77 ГПК України (1798-12) , відкладався на 08.09.2011р. на 10:00 год. та на 22.09.2011р. на 11:20 год., що підтверджується ухвалами суду відповідно від 21.07.2011р. та від 08.09.2011р.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалась перерва до 27 вересня 2011 року до 16:00 год., про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 22.09.2011р.

Строк вирішення спору, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, було продовжено до 27.09.2011 року, про що винесено відповідну ухвалу від 11 вересня 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" ( як, постачальник) та Тернопільським обласним комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (як, покупець) було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1335 ТЕ-30, відповідно до умов якого, постачальник згідно з цим Договором зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору. ( п.1.1. Договору).

За цим Договором постачається імпортований природний газ, отриманий постачальником за договором поставки природного газу між НАК "Нафтогаз України" та постачальником. Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання . (п.1.2., п.1.3. Договору).

У відповідності до п.2.1. Договору, постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 2085 тис. куб. м., в тому числі по місяцях :

- Жовтень 283 тис. куб. м.,

- Листопад 777 тис. куб. м.,

- Грудень 1025 тис. куб. м.

Разом IV кв. 2085 тис. куб. м.

Пунктом 4.4. Договору, передбачено, що обсяг газу, визначений згідно з п.4.3. цього Договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим Договором в пунктах приймання –передачі. Приймання - передача газу, постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання –передачі складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання - передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов’язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погодження газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання - передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Відповідно до п.5.1. Договору, ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 593,448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 % ;

- податок на додану вартість за ставкою 20% .

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 727,32 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 872,78 грн.

Оплата за газ згідно п.5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця,

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання –передачі газу до 0 числа місяця, наступного за місцем поставки газу. (п.6.1. Договору).

Пунктами 11.1., 11.2. Договору, сторони домовились, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками Сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення. Строк дії цього Договору може бути продовжений, про що сторонами укладається відповідна додаткова угода.

21 грудня 2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( як, постачальник) та Тернопільським обласним комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (як, покупець) було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки природного газу №06/09-1335 ТЕ-30 від 23.09.2009р. про наступне:

1. Доповнити пункт 2.1. Договору підпунктом 2.1.1. в наступній редакції : " 2.1.1. постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 4571 тис. куб. м., в тому числі по місяцях :

- Січень 1542 тис. куб. м.,

- Лютий 1330 тис. куб. м.,

- Березень 1185 тис. куб. м.,

- Квітень 516 тис. куб. м.

Разом 4571 тис. куб. м. "

2. Викласти пункт 11.1. Договору в наступній редакції: " 11.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками Сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 30 квітня 2010 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення."

09 квітня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до договору на постачання природного газу №06/09-1335 ТЕ-30 від 23.09.2009р. про наступне:

"Продовжити строк дії Договору в частині поставки природного газу до 30 вересня 2010 року " .

06 серпня 2010 року сторони у даній справі уклали додаткову угоду №3 до Договору постави природного газу №06/09-1335 ТЕ-30 від 23.09.2009р. про наступне:

З 01 серпня 2010 року викласти пункт 5.1. Договору в наступній редакції: " 5.1. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 % ;

- податок на додану вартість за ставкою 20% .

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн. "

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору протягом з жовтня місяця 2009 року по квітень місяць 2010 року позивач передав, а відповідач, прийняв природний газ, на загальну суму 5 391 414 грн. 54 коп. грн.

Факт надання природного газу на суму 5 391 414 грн. 54 коп. підтверджено актами прийому-передачі природного газу за жовтень місяць 2009 року по квітень місяць 2010 року. (знаходяться в матеріалах справи) .

Однак відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, зобов'язань щодо оплати вартості отриманого газу повністю не виконав, і його заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду та розгляду справи в суді становить 1 341 906 грн. 21 коп., яка позивачу не сплачена, про що свідчить розрахунок боргу, долучений останнім.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. (ст.. 714 ЦК України (435-15) ).

03 червня 2011 року Територіальний орган казначейства в Тернопільській області ( як сторона перша), Головне фінансове управління Тернопільської обласної державної адміністрації (як, сторона друга), Обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (як, сторона третя), ДК "Газ України" ( як, сторона четверта), Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (як, сторона остання) уклали між собою договір №47/503 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №503 (503-2011-п) , предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до статті 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 503 (503-2011-п) "Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" на суму 3 279 695 грн. 33 коп. (п.1 даного Договору).

На підставі даного договору позивачу перераховано 3 279 695,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7 від 30.06.2011р.

А також, 03 червня 2011 року Територіальний орган казначейства в Тернопільській області ( як, сторона перша), Головне фінансове управління Тернопільської обласної державної адміністрації (як, сторона друга), Обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" (як, сторона третя), ДК "Газ України" ( як, сторона четверта), Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (як, сторона остання) уклали між собою договір №45/503 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №503 (503-2011-п) , предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до статті 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 503 (503-2011-п) "Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" на суму 1341 906,20 грн. (п.1. Договору).

06 вересня 2011 року було складено протокол №1 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ ОКП ТМ "Тернопільтеплокомуненерго" перед ДК "Газ України", згідно якого списано борг за спожитий газ на суму 1 341 906,21 грн.,, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) та постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011р. (894-2011-п)

У відповідності до п.4, п.5, п.6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2011р. за №894 (894-2011-п) , обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - компанія "Газ України") - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників; компанією "Газ України" - у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку (894-2011-п) , списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками. Для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем оплачено заборгованість в сумі 1 341 906 грн. 21 коп. шляхом списання, про що свідчить протокол №1 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ ОКП ТМ "Тернопільтеплокомуненерго" перед ДК "Газ України" від 06.09.2011р., що є частиною предмету позовних вимог.

У відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору .

Враховуючи викладене, суд на підставі пункту 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 341 906 грн. 21 коп., із-за відсутності предмету спору.

На підставі договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання позивач нарахував відповідачу 344 946,05 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298,89 грн. –3% річних.

В силу ст.. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та п.7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2011р. за №894 (894-2011-п) , підлягають списання заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (3319-17) .

За таких обставин справи, позовні вимоги щодо стягнення 344 946,05 грн. –пені, 576 097,25 грн. –суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 194 298,89 грн. –3% річних, документально не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, а тому в цій частині позову, слід відмовити.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. "Про державне мито"(із змінами та доповненнями) та пункту 9 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/612 (v_612800-94) " Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) судам роз’яснено, що при вирішенні господарськими судами питань розподілу витрат у випадках припинення провадження у справі, необхідно мати на увазі, що судові витрати повертаються позивачеві тільки у разі припинення провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ст. 80 ГПК України, тобто у випадку, коли спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. В усіх інших випадках застосування статті 80 ГПК України, судові витрати, в тому числі державне мито, поверненню не підлягають.

Керуючись, ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 80 ч.1 п.1-1, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , ст. ст.. 173, 193 Господарського кодексу України (436-15) , ст. ст. 509, 525, 526, 530, 629, 714 Цивільного кодексу України, Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) , Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. за №894 (894-2011-п) , господарський суд,-