5015/1764/11 Про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу обладнання - 27.09.2011 Прийняття

рішенням Господарського суду Львівської області від 21.09.2010р. позовні вимоги ТзОВ "Євро Клас Інжиніринг"задоволено частково та присуджено до стягнення 780 681,18 грн. боргу, 105 060,52 грн. штрафу, 88 509,88 грн. пені, 45 271,08 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 12 952,64 грн., а також 20 041,76 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу i 17 500,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката; ВАТ "Львівський Холодокомбінат"зобов'язано підписати двосторонній акт приймання-передачі обладнання в експлуатацію датою "15.10.2009". Щодо стягнення 399 999,77 грн. боргу провадження у cпpaвi припинено.

Постановою Львівського Апеляційного господарського суду від 02.12.2010р. вказане рішення частково скасовано: в частині стягнення 20 041,76 грн. державного мита i 17 500,00 грн. з оплати послуг адвоката рішення скасовано і прийнято нове про стягнення з відповідача 18 909,45 грн. державного мита та відмовлено в стягненні витрат на оплату послуг адвоката; в частині припинення провадження провадження у справі суму 399 999,17 грн. змінено на 850 000,00 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 15.03.2011р. рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2010р. та Постанову Львівського Апеляційного Господарського суду від 02.12.2010р. скасовано а справо передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Обгрунтовуючи підстави часткового задоволення касаційної скарги та скерування справи на новий розгляд до господарського суду Львівської області, у своїй Постанові ВГСУ звертає увагу, що при розгляді справи в Господарському суді Львівської області та Львівському Апеляційному господарському суді не досліджено чи готувався акт приймання-передачі, чи був він підписаний позивачем та чи скеровувався для підписання відповідачу( якщо так, то коли саме), з яких причин зазначений акт не було підписано сторонами; не встановлено, чи змінювалися сторонами умови Договору щодо здійснення сторонами остаточного розрахунку, виходячи з дати підписання акта приймання передачі; не з'ясовано правових підстав для зобов'язання відповідача вчинити дії на виконання рішения суду - підписати акт - iз зазначенням дати їх вчинення, яка не відповідає дійсності, зокрема - "15.09.2009"; не встановлено підстав ототожнення позивачем дати закінчення робіт з монтажу обладнання i дати підписання акта пpиймання-передачі (стаття 530 ЦК України); не дано оцінки правильності розрахунку позивачем сум до стягнення (боргу, штрафу, пені, інфляційних втрат, 3% річних, тощо) за відсутності передбаченого умовами договору підписаного сторонами акту приймання-передачі; не встановлено, чи вимагав позивач від відповідача оплати встановленого обладнання (яким чином, коли та за яких обставин); не встановлено кінцевого строку виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором (за кожним етапом оплати згідно з приписами стати 530 ЦК України); не дано оцінки необхідності примусового підписання акта приймання-передачі та відповідності цієї позовної вимоги способам захисту порушеного права (стати 15, 16 ЦК України (435-15) ) з огляду на задоволення позовних вимог про стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.04.2011р. справа прийнята до провадження і призначена до розгляду на 14.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.04.2011р. провадження у справі зупинялось у зв’язку з витребуванням справи Вищим Господарським судом для роз’яснення постанови ВГСУ від 15.03.2011р. ТзОВ "Євро Клас Інжиніринг".

21.06.2011р. матеріали справи повернулись до Господарського суду Львівської області і Ухвалою суду від 25.06.2011р. провадження у справі поновлено, а справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.07.2011р.

З підстав, викладений в Ухвалах суду від 14.07.2011р., 01.09.2011р., 12.09.2011р., 16.09.2011р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 27.09.2011р. представник позивача подав суду нормативне обгрунтування до позову б/н від 27.09.2011р., в яких просить зобов’язати відповідача підписати двосторонній акт приймання-передачі обладнання в експлуатацію датою "15.10.2009"; стягнути з відповідача : 780 680,95 грн. основного боргу, 45 271,08 грн. інфляційних втрат, 12 952,64 грн., 105 060,52 грн. штрафу, 88 509,88 грн., Всього - 1 132 475,07 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 19 956,76 грн. та 85,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 17 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві-запереченні на позов (спростування пояснень Позивача від 12.09.2011р.).

Третя особа черговий раз не забезпечила явки повноважного представника в судове засідання.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

18.05.2009р. між ТзОВ "Євро Клас Інжиніринг"(позивач) та ВАТ "Львівський холодокомбінат"(відповідач) укладено договір № ОПТ 505, згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язався продати, а відповідач прийняти та оплатити обладнання в асортименті та кількості згідно додатку № 1 від 18.05.2009 р., який являється невід'ємною частиною даного Договору на суму 2 238 351 грн. 19 коп.

Згідно п. 2.1. Договору, загальна сума договору становить 2 238 351,19 грн., що еквівалентно 209 191,70 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день укладення договору".

Відповідно до п. 3.1.1. договору першу частину оплати, яка становить 447 670,24 грн. при цьому сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 41 980, 34 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати, покупець перераховує на рахунок продавця на протязі трьох банківських днів з дати підписання даного договору.

Пункт 3.1.2. договору передбачає, що другу частину оплати, яка становить 298 446,82 грн., при цьому сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати, покупець перераховує на рахунок продавця на протязі 30 календарних днів з дати підписання сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі Обладнання в експлуатацію.

Згідно п. 3.1.3. договору третю частину оплати, яка становить 298 446 грн. 83 коп. при цьому сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати, Покупець перераховує на рахунок Продавця на протязі 60 календарних днів з дати підписання Сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі обладнання в експлуатацію.

Згідно п. 3.1.4. договору четверту частину оплати, яка становить 298 446,82 грн., при цьому сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати, покупець перераховує на рахунок продавця на протязі 90 календарних днів з дати підписання сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі обладнання в експлуатацію.

Відповідно до п. 3.1.5. договору, п'яту частину оплати, в сумі 298 446,83 грн. при (сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати) покупець перераховує на рахунок продавця на протязі 120 календарних днів з дати підписання сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі обладнання в експлуатацію.

Згідно п. 3.1.6. договору, шосту частину оплати, яка становить 298 446 грн. 82 коп. (сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати) покупець перераховує на рахунок продавця на протязі 150 календарних днів з дати підписання сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі обладнання в експлуатацію.

Згідно п. 3.1.7. договору сьому частину оплати, яка становить 298 446 грн. 83 коп. (сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати) покупець перераховує на рахунок продавця на протязі 180 календарних днів з дати підписання сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі обладнання в експлуатацію.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору 17 серпня 2009 року ТзОВ "Євро Класс Інжиніринг"було поставлено відповідачу обладнання згідно додатку № 1 до даного договору, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000031 від 17 серпня 2009 р. та довіреністю № 1784, виданою відповідачем на отримання цінностей за Договором.

Згідно п. 4.5. договору, датою поставки являється дата видачі покупцю обладнання за видатковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п.3.1.1 договору, 26.05.2009р. відповідач перерахував на рахунок позивача 447 670,00 грн.

Також на виконання п.3.1.2 відповідач достроково перерахував позивачу 160 000,00 грн., що підтверджується Платіжним доручення № 773 від 12.08.2009р. (Том 1, аркуш справи № 155 ).

Як підтвердили сторонни в судовому засіданні, позивачем було проведено шеф - монтаж обладнання та навчання персоналу згідно умов договору, що підтверджується листом позивача №27 від 08.10.2009 р., скерованого на адресу відповідача про готовність до проведення шефмонтажу; листом № 51 від 08.10.2009 р. від Приватного Підприємства "Роман", яке є Зберігачем обладнання згідно договору між відповідачем (Поклажодавець) та ПП "Роман"(Зберігач) від 25 серпня 2009 р. та на якому безпосередньо встановлено та експлуатується дане обладнання ; листом № 51 від 15.10.2009 р. від Приватного Підприємства "Роман"; листом № 1938 від 23.11.2009 р. від відповідача; листом № 564 від 26.04.2010 р. відповідача; часткова оплата відповідачем за обладнання; його шеф –монтаж; навчання обслуговуючого персоналу згідно укладеного Договору.

Як стверджує позивач, ним в повній мірі виконано умови договору як в частині поставки обладнання так і в частині проведення шеф-монтажу обладнання та навчання персоналу. Натомість відповідач в порушення умов договору з семи проплат здійснив лише півтори.

08.04.2010р. позивач скерував на адресу відповідача претензію №14 від 02.04.2010р. з вимогою в термін до 7 днів погасити заборгованість, що підтверджується описом вкладеного у цінний лист та квитанцією поштового відділення від 08.04.2010р. Претензію відповідач отримав 13.04.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (Том 1, аркуш справи №39).

У відповідь, відповідач листом №564 від 26.04.2010р. повідомив, що заборгованість визнає однак з врахуванням складного фінансового становища підприємства та сезонністю виробництва продукції, просить реструктуризувати борг на три місяці.

Однак як зазначає позивач, станом на день подання позову вказана заборгованість залишилась непогашенною.

Згідно уточнених позовних вимог, заяви про зменшення позовних вимог а також нормативного обгрунтування до позову, позивач просить стягнути з відповідача 780 680,95 грн. основного боргу. З посиланням на ст. 625 ЦК України та п. 8.1, 8.2 Договору, за період з 14.11.2009р. по 12.05.2010р. позивач просить стягнути з відповідача 45 271,08 грн. інфляційних втрат, 12 952, 64 грн. 3% річних, штраф в розмірі 105 060,52 грн., 88 509,88 грн. пені.

Загальна сума уточнених позовних вимог - 1 032 475,07 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути 17 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. На підтвердження сплати позивачем 17 500,00 грн. адвокату ОСОБА_3 згідно Договору про надання юридичних послуг адвоката б/ від 12.05.2011р. позивач долучив до матеріалів справи Квитанцію до прибуткового касового ордеру №12/05 від 12.05.2010р.(оригінал) (Том 1, аркуш справи №110) а також Акт виконаних робіт та наданих послуг №21/07/2010 від 21.07.2010р.(Том 1, аркуші справи № 106-107).

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представника позивача в судовому засіданні суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин. В наведеному переліку відсутній такий спосіб захисту права, як зобов'язання підписати акт прийому-передачі виконаних робіт, як відсутній і механізм виконання такого рішення суду. Тому суд прийшов до висновку що в частині зобов’язання ВАТ "Львівський холодокомбінат"підписати двосторонній акт прийому-передачі обладнання в експлуатацію датою 15.10.2009р. в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № ОПТ 505 від 18.05.2009р., згідно умов якого, позивач зобов’язався продати, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити обладнання.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України (436-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом в процесі розгляду справи, договірних зобов’язань щодо оплати переданого позивачем обладнання а також шеф-монтажу обладнання та навчання персоналу відповідач належно не виконав.

Однак, станом на час розгляду справи судом, основна заборгованість згідно договору № ОПТ 505 від 18.05.2009р. відповідачем погашена в повному обсязі, що підтверджується Платіжними дорученнями №139 від 08.02.2011р. та №60 від 08.02.2011р.

Відтак, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 780 680,95 грн. підлягає припиненню.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

В п. 8.1 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочки в оплаті платежів, вказаних в п.3.1.2-3.1.7 (за винятком випадків, передбачених в ст. 7 Договору ("Форс - мажор"), покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Відповідно до п.8.2 Договору №ОПТ 505 від 18.05.2009р., у випадку прострочення в оплаті будь-якого з платежів вказаних в п. 3.1.2-3.1.7 більше ніж на 30 календарних днів, покупець(відповідач) сплачує продавцю(позивачу) штраф у розмірі 2% від суми заборгованості за кожні 30 календарних днів або пропорційно дням прострочки.

Водночас, п.6.5 договору передбачено, що по факту виконання шеф-монтажу сторони укладають 2-сторонній Акт прийому-передачі обладнання в експлуатацію. Часткові оплати згідно умов договору мають здійснюватись відповідачем згідно п.3.1.2.-3.1.7 договору протягом 30,60,90,120,150,180 днів з дати підписання сторонами 2-стороннього Акту прийому передачі обладнання в експлуатацію. Тобто часткові проплати за поставлене обладнання прив’язані до моменту підписання Акту.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін). Зобов’язання, строк(термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, 2-сторонній Акт прийому-передачі обладнання в експлуатацію сторонами не складався. Наявний матеріалах справи Акт прийому-передачі обладнання в експлуатацію, підписаний та скріплений мокрою печаткою лише ТзОВ "Євро Клас Інжиніринг"і поданий в судовому засіданні 14.09.2010р.; доказів скерування чи вручення Акту ВАТ "Львівський холодокомбінат"позивач не надав. В судових засіданнях відповідач наполягав, що такий акт ВАТ "Львівський холодокомбінат"не отримувався.

Відтак, оскільки згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач вправі вимагати оплати продукції у будь-який час, суд прийшов до висновку що термін оплати наступив у строк встановлений у претензії, тобто 21.04.2010р.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд з’ясував що позивачем невірно обчислено розмір 3% річних та пені. Згідно здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає 2 948,63 грн. 3% річних та 18 674,65 грн. пені. Інфляційні втрати до стягнення не підлягають оскільки за період прострочення, тобто з 21.04.2010р. по 12.05.2010р., індекс інфляції становив менше 100%.

Щодо стягнення штрафу в сумі 105 060,52 грн., то згідно п.8.2 договору, штраф у розмірі 2% від суми заборгованості за кожні 30 календарних днів або пропорційно дням прострочки сплачується лише у випадку прострочення в оплаті більше ніж на 30 календарних днів. Оскільки визначений вище період прострочення становить 22 дні, то позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Відтак, в частині стягнення 45 271,08 грн. інфляційних втрат, 10 004,01 грн. 3% річних, 105 060,52 грн. штрафу та 69 862,23 грн. пені в позові слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Наявними в матеріалах справи документами, а саме: Договором про надання юридичних послуг адвоката б/н від 12.05.2010 року на ведення господарської справи адвокатом ОСОБА_3, Квитанцією до прибуткового касового ордера № 12/05 від 12.05.2010р. (Том 1, аркуш справи №110) а також Актом виконаних робіт та наданих послуг №21/07/2010 від 21.07.2010р.(Том 1, аркуші справи № 106-107), підтверджується факт понесення позивачем витрат на оплату адвокатських послуг по розгляду даної справи. У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути адвокатські витрати в розмірі 17 500,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат. Тому витрати на оплату послуг адвоката підлягають до задоволення як і інші судові витрати - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 11112 ГПК України (1798-12) , вказівки, що містяться у Постанові касаційної інстанції є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 69, 82-84, 11112 ГПК України, суд

1. Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ВАТ "Львівський холодокомбінат" (79025, м. Львів, вул. Повітряна,2, код ЄДРПОУ 01553706, МФО 380537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАС ІНЖИНІРИНГ" (03148, м. Київ, Проспект 50-річчя Жовтня, 2Б, код ЄДРПОУ 34482586, МФО 300614) 2 948,63 грн. 3% річних, 18 674,65 грн. пені; всього – 21 623,28 грн. ; 15 900,63 грн. державного мита, 188,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 13 943,20 грн. по оплаті юридичних послуг адвоката.