Господарський суд Донецької області у складі судді Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРЦ" СТРОЙ", м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс-97", м. Макіївка

про визнання права власності на майно

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1– довіреність від 10.07.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2 – довіреність від 18.01.2011 року

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРЦ" СТРОЙ", звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс-97", м. Макіївка про визнання права власності на

- ручку крашену алюмінієву Т40 у кількості 640 шт. загальною вартістю 3680,00 грн. з урахуванням ПДВ;

- накладку нижньої петлі рами (білу) АН ЕL у кількості 640 шт. загальною вартістю 569,60 грн. з урахуванням ПДВ;

- накладку нижньої петлі створки (білу) АН ЕВ у кількості 650 шт. загальною вартістю 396,50 грн. з урахуванням ПДВ;

- накладку верхньої петлі рами (білу) АН SL у кількості 650 шт. загальною вартістю 611,00 грн. з урахуванням ПДВ;

- накладку кронштейна (білу) АН SB у кількості 638 шт. загальною вартістю 542,30 грн. з урахуванням ПДВ;

- накладку рамної частини середнього прижиму (білу) АН МР у кількості 361 шт. загальною вартістю 324,90 грн. з урахуванням ПДВ;

- накладку створки частини середнього прижиму (білу) АН MW у кількості 379 шт. загальною вартістю 341,10 грн. з урахуванням ПДВ;

- ручку балконна Selve GS (білу) квадр у кількості 198 шт. загальною вартістю 950,40 грн. з урахуванням ПДВ;

- ВК SL балконну защіпку серебро у кількості 196 шт. загальною вартістю 2277,52 грн. з урахуванням ПДВ;

- WSK 192 підкладку ВК Thyssen у кількості 392 шт. загальною вартістю 689.92 грн. з урахуванням ПДВ;

- заглушку дренажну білу у кількості 2000 шт. загальною вартістю 160,00 грн. з урахуванням ПДВ;

- анкерну заглушку (пробку) у кількості 2000 шт. загальною вартістю 160,00 грн. з урахуванням ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно укладеного між сторонами договору субпідряду № 96-с від 01.02.2008 року, відповідач був зобов’язаний виконати роботи з виготовлення та встановлення віконних та дверних конструкцій на двох жилих домах, при цьому, перерахована позивачем відповідачу передплата використовується, зокрема, для придбання матеріалів, необхідних для виконання робіт зо договором; невід’ємним елементом виконання робіт за договором є встановлення конструкцій разом із фурнітурою, до якої відносяться ручки, заглушки, анкерні заглушки тощо.

Позивач стверджує, що 04.03.2010 року відповідачем було вчинено дії, спрямовані на порушення права власності позивача на результати виконаних робіт, а саме, відповідачем було вчинено спробу забрати спірне майно - товарно-матеріальні цінності (фурнітуру) з території будівельного майданчика під виглядом вивозу будівельного вагончика, в якому таке майно зберігалось; в подальшому відповідачем було подано заяву до правоохоронних органів про те, що позивач незаконно утримує спірне майно.

Позивачем зазначено, що відповідачем було виконано роботи за договором субпідряду, що підтверджується актами виконаних робіт, та право власності на результати робіт, а також на фурнітуру, з урахуванням ст.ст. 322, 334, 842, 876 ЦК України, перейшло до позивача з моменту підписання актів прийому-передачі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що спірне майно ним не передавалось позивачу; позивачем не було сплачено вартість його вартість, та таке майно не є матеріалами, якими повинно було бути забезпечено виконання робіт за договором субпідряду. Відповідач стверджує, що спірне майно є його власністю, а перебування цього майна в будівельному вагончику на території будівельного майданчика обумовлено можливою ймовірністю використання, проте, необхідність використання цього майна, належного відповідачу, не виникла.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2008 року між ТОВ "Донпромсервіс-97" (Субпідрядником) та ТОВ "ГЕРЦ СТРОЙ" (Генпідрядником) було укладено договір субпідряду №96-с, відповідно до умов якого субпідрядник зобов’язався власними силами та засобами виконати роботи з виготовлення та встановлення віконних та дверних конструкцій із ПВХ- профілю на Об'єкті - двох жилих домах із вбудованими приміщеннями суспільного призначення з підземною автопарковкою по вул. Совєтській в Київському р-ні м. Донецька.

Обсяг робіт підлягав визначенню на підставі договірної ціни, яка склала 2564392,56 грн. (п. 3.1.)

Відповідно до пункту 2.3. Договору, договір враховує вартість всіх робіт, які можуть бути виконані Відповідачем у відповідності з Договором, включаючи вартість робочої сили, використання машин і механізмів, доставки на будівельний майданчик, вантажних робіт, всіх допоміжних робіт, видатків на управління, всі обов'язкові платежі, які повинен сплатити Відповідач відповідно до законодавства України, а також всі інші видатки Відповідача у зв'язку з укладенням та виконанням Договору.

Відповідно до підпункту 3.2.1. Договору Генпідрядник перераховує Субпідряднику щомісячно передплату у розмірі 70% від вартості робіт. Перерахована передплата використовується Субпідрядником для придбання матеріалів, необхідних для виконання робіт по Договору. Використання перерахованої суми передплати підтверджується Субпідрядником щомісячно шляхом надання форм КБ-3. Остаточна оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15 календарних днів після прийняття виконаних робіт або їх частин.

Згідно п. 7.1. договору субпідряду роботи за Договором виконуються з матеріалів субпідрядника; забезпечення робіт матеріалами та обладнанням субпідрядник зобов’язаний письмово узгодити з генпідрядником.

Пунктом 7.2. цього договору передбачалось, що у випадку, якщо роботи виконуються з матеріалів генпідрядника, то субпідрядник подає до генпідрядника заявку на матеріали протягом 5 днів до початку виконання робіт; матеріали поставки генпідрядника передаються субпідряднику за актом приймання-передачі матеріалів в монтаж та відображуються в акті виконаних робіт за місяць; матеріали, що залишились після виконання робіт, субпідрядник на розсуд генпідрядника протягом 3-х днів з моменту підписання Форми КБ-2в та КБ-3, чи повертає генпідряднику, чи повністю відшкодовує їх вартість, чи залишає матеріали у себе до наступного Акту виконаних робіт; субпідрядник повинен щомісячно узгоджувати з генпідрядником залишки матеріалів шляхом здачі акта (актів) звіряння по залишку матеріалів на перше число поточного місяця у трьохденний строк з моменту підписання форми КБ-2в та КБ-3; відповідальність за схоронність, а також ризик випадкового знищення чи ушкодження матеріалів та обладнання, які були передані Генпідрядником Субпідряднику, несе Субпідрядник в розмірі відбудовної вартості ушкодженого майна.

Пункт 10.1. Договору передбачає, що субпідрядник не пізніше 25 числа поточного місяця надає представнику генпідрядника Акт приймання-передачі виконаних робіт, складений по формі КБ-2в, Довідку формі КБ-3 та акт використання матеріалів Генпідрядника

Сторони Договору дійшли згоди, що під терміном "матеріали" маються на увазі будівельні матеріали, устаткування, вироби, конструкції, комплектуючі тощо, які використовуються в процесі виконання робіт (п. 1.5. Договору).

Відповідачем були виконані роботи за Договором субпідряду № 96-с від 01.02.2008 року, що підтверджується підписаними актами прийму - передачі робіт, складеними за формою КБ-2в, а саме: акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року № 30/04/08/3 та довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2008 року; акти приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року № 1 та № 17-07/08 та довідка про вартість виконаних робіт за липень 2008 року; акти приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року № 15-08/08, № 18-08/08 та довідка про вартість виконаних робіт за серпень 2008 року; акти приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 208 року № 17-10/08, № 17-10/08(2) та довідка про вартість виконаних робіт за жовтень 2008 року; акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року № 12-11/08 та № 12-11/08(2) та довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2008 року.

З посиланням на наведені акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та кошториси на будівельно-монтажні роботи позивач стверджує, що в будівельному вагончику, вивезти який 04.03.2010 року намагався відповідач, знаходилось спірне майно, яке є фурнітурою та невід’ємною частиною вікон, виготовлення та встановлення яких було здійснено відповідачем на виконання умов договору субпідряду № 96-с від 01.02.2008 року.

З огляду на таке позивач вважає, що ним набуто право власності на спірне майно з моменту підписання актів приймання виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних робіт та кошторисів на будівельно-монтажні роботи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, з актів приймання виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних робіт та кошторисів на будівельно-монтажні роботи, на які посилається позивач в обґрунтування належності йому на праві власності спірного майна, ніяким чином не вбачається, що за цими актами приймання виконаних підрядних робіт було передано відповідачем позивачу майно, визнання право власності на яке вимагає позивач.

З наведених документів неможливо зробити висновок про те, що позивачем, відповідно до п. 3.2.1. договору субпідряду № 96-с від 01.02.2008 року, було перераховано на користь відповідача кошти для придбання саме спірного майна, та що таке майно повинно було бути використано відповідачем для виконання робіт за договором субпідряду № 96-с від 01.02.2008 року.

Позивачем також не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що в будівельному вагончику, вивезти який 04.03.2010 року намагався відповідач, знаходилось саме спірне майно, а також те, що саме спірне майно є фурнітурою та невід’ємною частиною вікон, виготовлення та встановлення яких було здійснено відповідачем на виконання умов договору субпідряду № 96-с від 01.02.2008 року.

Позивач стверджує, що придбання ним у відповідача спірного майна підтверджується податковими накладними, виданими відповідачем 19.08.2008 року та 12.09.2008 року.

Проте, суд не приймає зазначені податкові накладні в якості доказу передання відповідачем позивачу спірного майна з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на момент видачі відповідачем податкових накладних, на які посилається позивач), Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Тобто, з урахуванням абзацу першого наведеної норми Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , моментом та підставою видачі податкової накладної є виникнення податкового зобов’язання у продавця товару, а не сам по собі факт передання товару.

З огляду на визначення абзацом третім цього Закону (168/97-ВР) податкової накладної в якості звітного податкового та розрахункового документа, податкова накладна є підставою для розрахунків між продавцем та покупцем, а не доказом передання товару.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що податкова накладна не може бути належним доказом передання товару особою, якою така податкова накладна видана.

Також, з виданих відповідачем 19.08.2008 року та 12.09.2008 року податкових накладних, на які посилається позивач, не вбачається, що зазначені в них товари є саме тим майном, визнання права власності на які вимагається позивачем; ідентичність зазначеного в податкових накладних майна спірному майну не доведена.

Крім того, як зазначалось, відповідач стверджує, що спірне майно ним не продавалось та не передавалось позивачу, ці матеріали є власністю відповідача, а перебування цього майна в будівельному вагончику на території будівельного майданчика обумовлено можливою ймовірністю використання.

Умовами договору субпідряду № 96-с від 01.02.2008 року передбачалось забезпечення робіт матеріалами, обладнанням та послугами.

Так, пунктом 7.1. цього договору визначено, що роботи за Договором виконуються з матеріалів субпідрядника; забезпечення робіт матеріалами та обладнанням субпідрядник зобов’язаний письмово узгодити з генпідрядником. Якість матеріалів та обладнання повинно відповідати вимогам державних норм, стандартів та технічних умов та підтверджуватись сертифікатами, технічними паспортами та іншими документами, що підтверджують якість.

Тобто, в разі забезпечення робіт на об’єкті матеріалами з поставки субпідрядника, наведеним договором субпідряду визначено обов’язкове письмове узгодження такого забезпечення з генпідрядником.

Проте, з матеріалів справи не вбачається наявність письмового узгодження відповідача з позивачем щодо забезпечення спірним майном робіт за договором субпідряду № 96-с від 01.02.2008 року.

Матеріалами справи не підтверджується та позивачем не доведено, що спірне майно є матеріалами поставки відповідача, з яких повинні були виконуватись та якими повинні були забезпечуватись роботи за цим договором.

Також, як зазначалось, пунктом 7.2. договору субпідряду № 96-с від 01.02.2008 року передбачалось, що у випадку, якщо роботи виконуються з матеріалів генпідрядника, то субпідрядник подає до генпідрядника заявку на матеріали протягом 5 днів до початку виконання робіт; матеріали поставки генпідрядника передаються субпідряднику за актом приймання-передачі матеріалів в монтаж та відображуються в акті виконаних робіт за місяць; матеріали, що залишились після виконання робіт, субпідрядник на розсуд генпідрядника протягом 3-х днів з моменту підписання Форми КБ-2в та КБ-3, чи повертає генпідряднику, чи повністю відшкодовує їх вартість, чи залишає матеріали у себе до наступного Акту виконаних робіт; субпідрядник повинен щомісячно узгоджувати з генпідрядником залишки матеріалів шляхом здачі акта (актів) звіряння по залишку матеріалів на перше число поточного місяця у трьохденний строк з моменту підписання форми КБ-2в та КБ-3; відповідальність за схоронність, а також ризик випадкового знищення чи ушкодження матеріалів та обладнання, які були передані Генпідрядником Субпідряднику, несе Субпідрядник в розмірі відбудовної вартості ушкодженого майна.

Тобто, в разі виконання робіт за договором з матеріалів, належних позивачу, умовами договору передбачено обов’язкове подання субпідрядником до генпідрядника заявки на матеріали, складання акту приймання-передачі матеріалів, відображення цих матеріалів в акті виконаних робіт, щомісячне узгодження субпідрядника з генпідрядником залишків матеріалів шляхом здачі акта (актів) звіряння по залишку матеріалів.

Проте, з матеріалів справи не вбачається складання, на виконання пункту 7.2. договору субпідряду, наведених документів, якими б підтверджувалось, що роботи за наведеним договором виконувались з матеріалів генпідрядника, якими є саме спірне майно.

Тобто, матеріалами справи не доведено, що спірне майно є матеріалами позивача, з яких повинні були виконуватись роботи за договором субпідряду № 96-с від 01.02.2008 року.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проте, з огляду на викладені вище обставини, з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено належність йому спірного майна на праві власності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРЦ" СТРОЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромсервіс-97" про визнання права власності на ручку крашену алюмінієву Т40 у кількості 640 шт. загальною вартістю 3680,00 грн. з урахуванням ПДВ; накладку нижньої петлі рами (білу) АН ЕL у кількості 640 шт. загальною вартістю 569,60 грн. з урахуванням ПДВ; накладку нижньої петлі створки (білу) АН ЕВ у кількості 650 шт. загальною вартістю 396,50 грн. з урахуванням ПДВ; накладку верхньої петлі рами (білу) АН SL у кількості 650 шт. загальною вартістю 611,00 грн. з урахуванням ПДВ; накладку кронштейна (білу) АН SB у кількості 638 шт. загальною вартістю 542,30 грн. з урахуванням ПДВ; накладку рамної частини середнього прижиму (білу) АН МР у кількості 361 шт. загальною вартістю 324,90 грн. з урахуванням ПДВ; накладку створки частини середнього прижиму (білу) АН MW у кількості 379 шт. загальною вартістю 341,10 грн. з урахуванням ПДВ; ручку балконна Selve GS (білу) квадр у кількості 198 шт. загальною вартістю 950,40 грн. з урахуванням ПДВ; ВК SL балконну защіпку серебро у кількості 196 шт. загальною вартістю 2277,52 грн. з урахуванням ПДВ; WSK 192 підкладку ВК Thyssen у кількості 392 шт. загальною вартістю 689.92 грн. з урахуванням ПДВ; заглушку дренажну білу у кількості 2000 шт. загальною вартістю 160,00 грн. з урахуванням ПДВ; анкерну заглушку (пробку) у кількості 2000 шт. загальною вартістю 160,00 грн. з урахуванням ПДВ – відмовити.