За позовом : Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

До відповідача:

1)Приватного підприємства "Орбіта Юг"

2)Малого приватного підприємства "БУДІВЕЛЬНИК"

про визнання недійсним договору

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача (ПП "Орбіта Юг" ): ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача (МПП "БУДІВЕЛЬНИК"): не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : 14.07.2011 року за вх. № 4090/2011 Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Орбіта Юг" та Малого приватного підприємства "БУДІВЕЛЬНИК" (далі –Відповідачі) про визнання недійсним договору.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач (Мале приватне підприємство "БУДІВЕЛЬНИК" ) у судових засіданнях не з’являвся, хоча про час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Відповідач (Приватне підприємство "Орбіта Юг") у судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на підстави, викладені у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 жовтня 2010 року між Відповідачем - Малим приватним підприємством "Будівельник"з одного боку та Відповідачем - Приватним підприємством "Орбіта Юг"з іншого боку, було укладено Договір № 10 про користування магазином № 5 та № 6, що розташовані за адресою: вул. Приморська, 57 та 57а в смт. Затока м, Білгород-Дністровський Одеської області.

Відповідно до умов даного Договору Сторона - 2 передає, а Сторона - 1 приймає в користування магазин № 5 та № 6, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 57 та 57а.

Позивач –Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк"вважає зазначений договір недійсним виходячи з наступного:

13 грудня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк"(далі-Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТОК"(далі-Позичальник) було укладено кредитний договір відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику, на умовах платності та поверненості, кредитні кошти, а Позичальник зобов'язався повернути надані кредитні кошти, проценти за користування ними та здійснити інші платежі у розмірі та випадках передбачених кредитним договором. Термін користування кредитними коштами було встановлено до 12 грудня 2012 року.

13 грудня 2007 року (іпотекодержатель) Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк"та (іпотекодавець) який водночас виступає як Майновий поручитель: Мале приватне підприємство "Будівельник", по забезпеченню зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК", уклали іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець, в забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТОК", що виникають з кредитного договору № 70 від 13.12.2007 року, та додаткових до нього договорів, передає в іпотеку нерухоме майно, а саме:

· нежила будівля магазину № 5, що розташована за адресою: Одеська обл., смт. Затока,

міста Білгород-Дністровського, вул. Приморська, 57, та складається в цілому з: нежила

будівля магазину № 5 літ. А з метал.облиц.цеглою, загальною площею 783,7 кв.м., що

належить Іпотекодавцю.

· нежила будівля магазину № 6, що розташована за адресою: Одеська обл., смт. Затока,

міста Білгород-Дністровського, вул. Приморська, 57 "а", та складається в цілому з: нежила будівля магазину № 6 літ. А з метал.облиц.цеглою, загальною площею 627,0 кв.м., що належить Іпотекодавцю.

Дані нежилі будівлі № 5 та № 6 знаходяться на земельній ділянці, загальною площею 0,983 га., розташованою за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Центральний район.

Згідно з умовами вказаного вище іпотечного договору Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, але не має права відчужувати та передавати його в будь-який спосіб без письмової згоди Іпотекодержателя до закінчення терміну дії цього договору. Правочин вчинений без письмової згоди Іпотекодержателя щодо предмету іпотеки є недійсним.

Іпотекодавець виключно на підставі письмової згоди Іпотекодержателя:

· зводити, реконструювати або проводити капітальний ремонт предмета іпотеки, здійснювати істотні поліпшення, погіршення земельної ділянки на якій розташований предмет іпотеки, передавати в оренду земельну ділянку;

· передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;

· відчужувати предмет іпотеки будь-яким чином;

· передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду,

користування.

Позивачу, як Іпотекодержателю, не було повідомлено про заключення Договору №10 від 01.10.2010 року про користування магазином № 5 та № 6, відповідно Позивачем не надавалося згоди на заключення даного договору.

З зазначеного вбачається, що Відповідачем - Малим приватним підприємством "Будівельник"було безпідставно, з порушенням умов діючого законодавства України та з порушенням умов іпотечного договору передано в користування іншому суб'єкту господарювання майно, яке перебуває в іпотеці Позивача –Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", чим було порушено законні права та інтереси Позивача.

На підставі вищевикладеного Позивач просить суд визнати договір № 10 про користування магазином № 5 та № 6 укладений між Приватним підприємством "Орбіта Юг" та Малим приватним підприємством "БУДІВЕЛЬНИК" –недійсним.

29.08.2011 року за вх. № 29719/2011 представник Відповідача Приватного підприємства "Орбіта Юг" надав до суду відзив на позовну заяву згідно якого просить суд відмовити Позивачу у повному обсязі.

Також, 29.08.2011 року за вх. № 29723/2011 Відповідачем - Приватним підприємством "Орбіта Юг" було подано до суду клопотання про здійснення фіксації судового засідання –яке суд задовольнив.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (898-15) .

Статтею 9 Закону України "Про іпотеку"визначено, що Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:

зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди),

розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні

поліпшення цієї земельної ділянки;

передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;

відчужувати предмет іпотеки;

передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Як вище встановлено господарським судом між Публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТОК" було укладено кредитний договір –майновим поручителем якого є Мале приватне підприємство "Будівельник", відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти, а Позичальник зобов'язується повернути надані кредитні кошти, проценти за користування ними та здійснити інші платежі у розмірі та випадках передбачених кредитним договором.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку", правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також судом встановлено що, в подальшому між Відповідачем - Малим приватним підприємством "Будівельник"та Відповідачем - Приватним підприємством "Орбіта Юг"було укладено Договір № 10 про користування магазином № 5 та № 6 –які є заставою виконання зобов’язання.

Але як зазначається у кредитному договорі Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, але не має права відчужувати та передавати його в будь-який спосіб без письмової згоди Іпотекодержателя до закінчення терміну дії цього договору –що саме і не було зроблено Іпотекодавцем тобто Мале приватне підприємство "Будівельник".

Отже, із вищевстановлених обставин справи випливає, що Відповідач а саме Мале приватне підприємство "БУДІВЕЛЬНИК" неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання щодо виконання умов кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь–які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідачів пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

1. Позов задовольнити.

2. Визнати Договір № 10 від 01.10.2010 року, що укладений між Малим приватним підприємством "БУДІВЕЛЬНИК" (67772, Одеська область, м. Білгород –Дністровський, смт. Затока, вул. Озерна, б/в "Кардінал" код ЄДРПОУ 13874373) та Приватним підприємством "Орбіта Юг" (67700, Одеська область, м. Білгород –Дністровський, вул. Орджонікідзе, буд. 10, код ЄДРПОУ 37123905).

3.Стягнути з Приватного підприємства "Орбіта Юг" (67700, Одеська область, м. Білгород –Дністровський, вул. Орджонікідзе, буд. 10, код ЄДРПОУ 37123905) на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43005, м. Луцьк, пр-т Перемоги 15, код ЄДРПОУ 19233095, МФО 303484) 42,50 грн. - витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Стягнути з Малого приватного підприємства "БУДІВЕЛЬНИК" (67772, Одеська область, м. Білгород –Дністровський, смт. Затока, вул. Озерна, б/в "Кардінал" код ЄДРПОУ 13874373) на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (43005, м. Луцьк, пр-т Перемоги 15, код ЄДРПОУ 19233095, МФО 303484) 42,50 грн. - витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2011 року.