17/97 Про стягнення заборгованості за договором оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства - 25.07.2011 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макіївпромтранс", м. Макіївка звернулось до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Макіїввугілля", м. Макіївка про стягнення 7185408,34 грн., з яких: 5531743,52 грн. - основна сума заборгованості, 1282645,61 грн. – індекс інфляції, 371019,21 грн. – 3% річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Макіїввантажтранс" №7/2009 від 30.03.2009р., договір транспортного обслуговування Державним підприємством "Макіїввантажтранс" відособлених підрозділів Державного підприємства "Макіїввугілля" № 102/17 від 02.01.2007р. та додатки до нього, договір відступлення права вимоги №б/н від 01.07.2009р., договір транспортного обслуговування Державним підприємством "Макіїввантажтранс" відособлених підрозділів Державного підприємства "Макіїввугілля" №104 від 02.01.2007р., рахунки, акт звірки розрахунків та інші документи.

В якості правої підстави позову посилається на ст.ст. 525- 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України (436-15) .

Заявою від 15.07.2011р. позивач збільшив позовні вимоги та звернувся до суду з вимогами про стягнення 7292661,02 грн., з яких: 5531743,52 грн. – основна сума заборгованості, 1365621,77 грн. – інфляційні, 395295,72 грн. – 3% річних. Заява про збільшення розміру позовних вимог судом прийнята, справа в подальшому розглядується у межах збільшених позовних вимог.

Відповідач надав відзиви, у яких позов визнав частково, а саме: визнав основну суму заборгованості у розмірі 5531743,52 грн. (за період з 01.11.2008р. по 31.03.2009р., згідно акту звірки заборгованості) та суму 3-х % річних (по первісно заявленим позовним вимогам), яка становить 371019,21 грн.. Також відповідач звернувся до суду з проханням зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), у зв’язку з скрутним фінансовим становищем на підприємстві.

Третя особа надала пояснення ( том 1 а.с.116), у яких підтвердила позовні вимоги позивача

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд, встановив:

Згідно договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Макіїввантажтранс" №7/2009 від 30.03.2009р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макіївпромтранс",орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, що належить до державної власності, цілісний майновий комплекс ДП "Макіїввантажтранс", склад та вартість якого визначена у відповідності до передавального балансу, акту оцінки Підприємства. Відповідно до п.п.1.7 п.1 Договору, Орендар виступає правонаступником прав та обов’язків Державного підприємства "Макіїввантажтранс", згідно з чинним законодавством. Згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості України №75 від 03.03.2010р. (v0075644-10) , ТОВ "Макіївпромтранс" – є правонаступником прав та обов’язків ДП "Макіїввантажтранс".

02 січня 2007р. між Державним підприємством "Макіїввантажтранс" та Державним підприємством "Макіїввугілля" був укладений договір транспортного обслуговування Державним підприємством "Макіїввантажтранс" відособлених підрозділів Державного підприємства "Макіїввугілля" № 102/17 (далі – Договір - 1, том 1, а.с. 10-13). Предметом договору є транспортне обслуговування, де Транспорт - "Макіїввантажтранс" здійснює обслуговування Підприємства - Державного підприємства "Макіїввугілля" на умовах даного Договору, та як власник під’їзного шляху сплачує Донецькій залізниці за Підприємство, як контрагента під’їзного шляху, плату за використання вагонів Міністерства транспорту та зв’язку України, а Підприємство зобов’язується сплатити транспортні послуги на умовах даного договору.

Відповідно до п.п.2.2.15 п.2 Договору, Підприємство зобов’язується перераховувати Транспорту платежі за надані транспортні послуги виходячи з п.п.4.1.9 п.4 Договору, а саме: всі платежі за транспортне обслуговування, у тому числі по платі за використання вагонами Мінтранса України, здійснюються шляхом передоплати за майбутні послуги. Розмір попередньої оплати за надані послуги у поточному місяці визначається виходячи із очікуваного, планіруючого місячного об’єму перевезень, з урахуванням середньомісячних об’ємів виконаних транспортних послуг за минулий місяць та складається із розрахунку оплати послуг за 3 доби. Строк попередньої оплати – з дня до початку періоду надання послуг, виходячи із нормативу часу на обробку документів та строків проходження платежів. Нарахування платежів здійснюється Транспортом з оформленням відповідних транспортних послуг і по кожному відокремленому підрозділу з направленням рахунків Підприємству за кожну декаду місяця або за місяць.

Підпункт 4.1 п.4 Договору передбачає, що за надані транспортні послуги Підприємство сплачує Транспорту по цінам вказаним у калькуляції та узгоджених сторонами, яка є невід’ємною частиною Договору.

Також 02.01.2007р. між наведеними вище сторонами був укладений договір транспортно-експедиційного обслуговування Державним підприємством "Макіїввантажтранс" відособлених підрозділів Державного підприємства "Макіїввугілля" за №104 (договір – 2, том 1, а.с. 149-150).

01.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макіївпромтранс" - Цесіонарій та Державним підприємством "Макіїввантажтранс" - Цедент був укладений договір відступлення права вимоги №б/н. Відповідно до якого, Цемент відступає Цесіонареві, а Цесіонарій набуває право вимоги належне Цедентові і стає кредитором за Договором 102/7 від 02.01.2007р. на транспортне обслуговування відокремлених підрозділів, які входять до складу ДП "Макіїївугілля", між Цементом і ДП "Макіїввугілля".

Додатковими угодами до договорів 1,2 (том 1, а.с. 19 та а.с. 151) була проведена заміна сторони Державного підприємства "Макіїввантажтранс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Макіївпромтранс".

Згідно наданих документів та пояснень позивача вбачається, що у період з листопада 2008р. по березень 2009р. позивачем були виставлені рахунки на загальну суму 5531743,52 грн..

У зв’язку з несплатою відповідачем у встановлені замовленням строки суми у розмірі 5531743,52 грн. за отримані послуги, спірна сума є заборгованістю.

Даний факт також підтверджується складеним між сторонами актом звірки заборгованості станом на 08.07.2011р., за період з 01.11.2008р. по 31.03.2009р., підписаний та скраплений печатками сторін без заперечень.

На день прийняття рішення відповідачем спірну суму заборгованості сплачено не було, іншого відповідачем не доведено, порушення зобов’язання тягне за собою настання правових наслідків порушення зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані додатково індекс інфляції та 3% річних.

Зважаючи на те, що:

- зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

- згідно ст. 193 Господарського Кодексу (" ГК") України (436-15) зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

- до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) ("ЦК") з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до ст. 526 ЦК України (435-15) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- приписи ст. 530 ЦК України (435-15) встановлюють, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

- відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав;

- статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України (435-15) );

- право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові;

- перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог, суд дійшов висновку, що індекс інфляції, 3% річних нараховані позивачем у відповідності до норм діючого законодавства та умов договору;

- статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

- передбачена статтями 233 ГК України та 83 ГПК України (1798-12) можливість зменшення, судом, визначена лише стосовно неустойки (штрафу, пені), а інфляційні та річні - не є ні неустойкою, а ні штрафом чи пенею,

господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82- 84 ГПК України, господарський суд,-

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Макіїввугілля" (86157, м. Макіївка Донецької області, пл.. Радянська, 2; рахунок 26000007394003 АТКБ "ТК "Кредит", м. Київ, МФО 332830, ЄДРПОУ 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макіївпромтранс" (86104, м. Макіївка, Донецької області, вул.. Панченко, 27-А; рахунок 26008301534266 у філії "ЦМВ ПІБ" у м. Макіївки, МФО 334516, ЄДРПОУ 34516410) 5531743,52 грн. – основного боргу, 395295,73 грн. – 3% річних, 1365621,77 грн. – індекс інфляції; 25500,00 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.