Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Авто", Київська обл., м. Біла Церква

до публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

про про визнання недійсним з 30.11.2009 р. договору поруки від 22.05.2008р. № 4.77-08-ДП1, та визнання недійсним з 30.11.2009 р. договору іпотеки від 22.05.2008р. ВКО № 277942-277943 та стягнення 45170,72 грн.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

представники:

від позивача –ОСОБА_1. (дов. від 06.06.2011 р.);;

від відповідача –ОСОБА_2. (дов. № 472/11.5.2 від 20.07.2010 р.);

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Авто"(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"(далі-відповідач) про визнання недійсним з 30.11.2009 р. договору поруки від 22.05.2008р. № 4.77-08-ДП1, та визнання недійсним з 30.11.2009 р. договору іпотеки від 22.05.2008р. ВКО № 277942-277943, стягнення 45170,72 грн. безпідставно списаних грошових коштів.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що не перевіривши належним чином повноваження службової особи Позивача щодо надання згоди на внесення змін до Договору іпотеки від 22.05.2008р. ВКО № 277942-277943, Відповідачем на власний розсуд укладено з позичальником Договір, чим змінено зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності Позивача.

рішенням господарського суду м. Києва від 25.11.2010 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Авто"задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 року рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2010 року у справі № 4/388 скасовано, товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Авто"у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11 травня 2011 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2011 року та рішення господарського суду м. Києва від 25 листопада 2010 року у справі № 4/388. Справу № 4/388 направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ у господарському суді м. Києва справу передано на новий розгляд судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.05.2011 року справу № 4/388 прийнято до провадження суддею Шкурдовою Л.М., розгляд справи призначено на 07.06.2011 року; запропоновано сторонам по справі обґрунтувати свої вимоги та заперечення з врахуванням постанови Вищого господарського суду України.

06 червня 2011 року до суду від позивача надійшла заява в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про часткову зміну підстав позову, в якій позивач просить суд визнати припиненим (недійсним) з 30.11.2009 р. договір поруки від 22.05.2008р. № 4.77-08-ДП1, визнати припиненим (недійсним) з 30.11.2009 р. договір іпотеки від 22.05.2008р. ВКО № 277942-277943, стягнути 45170,72 грн. безпідставно списаних грошових коштів та скасувати заборону приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_4. від 22 травня 2008 року (запис у реєстрі за № 3439).

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов з урахуванням поданої заяви.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

22 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариство "ВТБ Банк", правонаступником якого є відповідач, (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено Кредитний договір № 4.77-08-СК (строковий кредит), відповідно до умов якого банк надає позичальнику Кредит у розмірі 3742000,00 грн. на споживчі потреби на строк до 21 травня 2018 року з процентною ставкою 20,5% річних шляхом перерахування коштів у валюті на рахунок позичальника.

22.05.2008 р. в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором № 4.77-08-СК між товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Авто" та Банком укладено договір поруки № 4.77-08-ДП1.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Договору поруки № 4.77-08-ДП1 Позивач та Відповідач визначили, що зобов'язання за договором, яке підписано ними, відповідає положенням ст.ст. 553- 559 ЦК України.

Також, 22.05.2008 p. між позивачем та відповідачем, для забезпечення виконання зобов'язань за Договором поруки № 4.77-08-ДП1, укладено іпотечний договір ВКО № 277942-277943 за яким було передано в заставу відповідачу майно, яке належить позивачу, а саме приміщення профілакторію площею 1661,9 кв.м. та приміщення мийки площею 249,8 кв.м, та розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Іпотечний Договір ВКО № 277942-277943 є похідним від Договору поруки № 4.77-08-ДП1, так як у його вступній частині при визначенні сторін вказано про те, що Іпотекодавець виступає майновим поручителем по зобов'язанням боржника-ОСОБА_3.

30 листопада 2009 року між публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк"та ОСОБА_3 укладено договір № 1 про внесення змін до кредитного договору № 4.77-08-СК від 22 травня 2008 року. Так, відповідно до п. 3.3 абзацу 3 цього Договору процентна ставка за кредитним договором підвищується на 5% (п'ять) процентів річних в порівнянні з діючою процентною ставкою у випадках невиконання зобов'язань, передбачених п. 5.3.2., 5.3.3 кредитного договору яким змінено обсяг відповідальності поручителя у сторону її збільшення. Також, Кредитний договір доповнено п.5.2.7. згідно з яким банк має право приймати рішення про зміну процентної ставки протягом строку дії цього Договору у випадках зміни вартості залучення строкових коштів банками України згідно офіційних даних Національного банку України, зміни облікової ставки Національного банку України, введення оподаткування банківських операцій з залучення строкових коштів, збільшення норм відрахувань до "Фонду гарантування вкладів", збільшення рівня інфляції, зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України нормативно-правових актів або рішень, що мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Банку, та у разі настання інших подій, незалежних від волі сторін Договору. Про збільшення розміру процентної ставки та дати його введення Банк повідомляє Позичальника шляхом направлення проекту договору про внесення змін до цього Договору та листа з повідомленням про вручення або шляхом доставки особисто Позичальнику на адресу Позичальника, вказану в розділі 10 цього Договору або будь-яку іншу адресу, додатково письмово повідомлену Позичальником. Позичальник зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати відправлення відповідного повідомлення підписати наданий Банком договір про внесення змін до цього Договору, надати його в Банк та підписати новий Графік або у разі незгоди зі зміною розміру процентної ставки, протягом того ж строку достроково погасити отриманий Кредит та сплатити всі Проценти за чинною процентною ставкою, а також комісії, неустойки тощо.

Таким чином, при внесенні зазначених вище змін до Кредитного договору розширені права банку і, зокрема, прописано його право (п.5.2.1 абзац 15) вимагати дострокового погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливої неустойки, комісій та виконання всіх зобов'язань у випадку незгоди Позичальника зі зміною розміру процентної ставки, запропонованої банком у відповідності з вимогами п. 5.2.7 Договору, що є фактично визначеною договором умовою можливості збільшення відсотковою ставки за кредитом в односторонньому порядку.

Аналіз цих пунктів (п.5.2.7, п.5.2.1 абзац 15), які надають банку право на власний розсуд з різноманітних підстав змінювати процентну ставку за кредитним договором, а позичальник позбавлений можливості дієво цьому суперечити, свідчить про безумовне збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Позивачем стверджується, що зміна зобов'язань за кредитним договором про збільшення обсягу відповідальності поручителя відбулася без згоди поручителя.

30.11.2009 року ТОВ "Стандарт - Авто"направлений на адресу банку лист підписаний директором позивача Блощинським О.О. про надання згоди на реструктуризацію кредитних зобов'язань ОСОБА_3.

Чинним законодавством передбачено припинення поруки у разі зміни зобов'язання, внаслідок якого збільшується обсяг відповідальності поручителя, без його згоди, тому продовження поруки має відбуватися в порядку встановленому ст. 651 Цивільного кодексу України, лист не є правочином в розумінні Цивільного кодексу України (435-15) , отже, не може бути погодженням поручителя на зміну зобов’язань позичальника за кредитним договором.

Скеровуючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України у постанові від 11.05.2011 року зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено з якого часу, після прийняття рішення від 16.05.2008 року зборами учасників про надання згоди на продаж часток учасників, єдиним учасником позивача став ОСОБА_3., коли зміни до статуту набрали чинності, з урахуванням положень ч. 5 ст. 89 ЦК України та відповідно з якого часу повноваження директора необхідно визначати на підставі внесених до статуту змін; чи діяв директор товариства при укладенні договорів з урахуванням внесених змін до статуту; чи був обізнаний банк стосовно наявності чи відсутності обмеження повноважень директора ТОВ "Стандарт - Авто" з урахуванням положень ст. ст. 64, 65 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з протоколу № 2 зборів учасників ТОВ "Стандарт-Авто"від 29.08.2008 р., Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, АБ № 138555, виданою Управлінням статистики у Білоцерківському районі, 04.09.2008; Довідки про взяття на облік платника податків №172 від 15.09.2008 виданою Білоцерківською ОДПІ, станом на 30.11.2009 директором ТОВ "Стандарт-Авто"був Блощинський О.О.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. (ч. 3. ст. 237 ЦК України).

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ч. 3 ст. 92 ЦК України).

Абзацами 6, 7 10 пункту 9.4 Статуту товариства, затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом № 1 від 26.12.2008 року, та зареєстрованого державним реєстратором Білоцерківського міськвиконкому 19.03.2009 року, встановлено, що директор за дорученням учасників підписує від імені товариства договори (угоди) відчуження чи застави майна товариства, кредитні договори, а також договори позики, займу та фінансової допомоги. Договори відчуження чи застави майна товариства, кредитні договори, а також договори позики, займу та фінансової допомоги, укладені без відповідного рішення учасників про їх укладення та подання учасниками відповідного доручення директору на їх укладення, вважаються недійсними. Директору забороняється самостійно, без прийняття рішення учасників, приймати рішення, укладати договори (угоди) відчуження чи застави майна товариства, кредитні договори, а також договори позики, займу та фінансової допомоги. Директор, в межах своєї компетенції розпоряджається фінансовими та грошовими ресурсами

Будь - яких інших положень, пов'язаних з повноваженнями директора щодо майна та фінансових питань товариства Статут не містить.

Зі змісту вказаних приписів Статуту вбачається, що директору товариства забороняється не тільки самостійно без згоди учасників підписувати будь - які договори, але і взагалі приймати самостійно рішення з питань належного товариству майна та окремих фінансових питань.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки № 4.77-08-ДПІ від 22 травня 2008 року сторони договору встановлюють, що поручитель на договірних засадах бере на себе зобов'язання перед банком по борговим зобов'язанням боржника - Бойко Анатолія Володимировича, які виникають з умов кредитного договору № 4.77-08- СК від 22 травня 2008 року, а саме повернути кредит в розмірі 3 472 000 гривень, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірах, строки та у випадках, передбачених договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору у повному обсязі.

Згідно з п. 2.2 договору поруки якщо до поручителя надійде вимога банку про погашення суми заборгованості по кредитному договору, але поручитель її не виконає, то банк має право звернути стягнення на майно поручителя згідно норм чинного законодавства.

Пунктом 2.5 договору поруки встановлено, що з підписанням цього договору поручитель надає банку доручення на договірне списання коштів з поточних рахунків поручителя. Тож доручення може бути виконано банком за умови настання строку виконання зобов'язань боржника за кредитним договором, або у разі неналежного виконання будь - якого з зобов'язань.

Таким чином, договір поруки № 4.77-08-ДПІ від 22 травня 2008 року містить умови щодо розпорядження майном та фінансово - грошовими ресурсами товариства. Отже будь - які договори по його продовженню чи внесенню змін, які стосуються істотних умов договору мали прийматися на загальних зборах учасників товариства.

Загальними зборами учасників товариства рішення з цього приводу не приймалося, на погодження збільшення обсягу відповідальності товариства за кредитним договором учасники директора товариства не уповноважували.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

При укладенні Договору № 1 про внесення змін до кредитного договору № 4.77-08-СК від 22 травня 2008 року збільшений обсяг відповідальності позичальника, відповідно й збільшується обсяг відповідальності поручителя за Договором поруки, який укладено в забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним Договором.

За таких обставин договір поруки № 4.77-08-ДПІ є припиненим з 30 листопада 2009 року –дата укладення договору № 1 про внесення змін до кредитного договору № 4.77-08-СК від 22 травня 2008 року.

Пунктом 1.1 іпотечного договору ВКО № 277942 - 277943 від 22 травня 2008 року визначено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 4.77-08-СК від 22 травня 2008 року, укладеного між іпотекодержателем та боржником, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладеними в подальшому.

Згідно з п. 7.8 Іпотечного договору ВКО №277942 від 22 травня 2008 року сторони дійшли згоди, що у разі внесення змін до кредитного договору щодо зміни розміру процентів по кредиту (в тому числі при їх збільшенні) до цього Договору зміни не вносяться, і розмір процентів у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджуватиметься відповідними угодами про внесення змін і доповнень до кредитного договору.

Таким чином, оскільки при укладенні Договору № 1 від 30 листопада 2009 року про внесення змін до кредитного договору № 4.77-08-СК від 22 травня 2008 року встановлюється обов'язок боржника при незгоді зі зміненою відсотковою ставкою достроково погасити зобов'язання за кредитним договором і право банку цього вимагати, змінюються й зобов’язання іпотекодавця за іпотечним договором ВКО № 277942- 277943 від 22 травня 2008 року щодо строків виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про іпотеку"будь-яке збільшення основного зобов’язання або процентів за основним зобов’язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов’язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою. У разі коригування графіка виконання основного зобов’язання у зв’язку з його частковим достроковим погашенням анулювання заставної і видача нової заставної не є обов’язковим.

Договором № 1 від 30 листопада 2009 року про внесення змін до кредитного договору № 4.77-08-СК від 22 травня 2008 року, вводяться додаткові умови (зокрема, встановлюється обов'язок боржника при незгоді зі зміненою відсотковою ставкою достроково погасити зобов'язання по кредитному договору і право банку цього вимагати), отже, зміни мали бути здійснені тільки після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Доказів державної реєстрації відомостей про зміну умов обтяження матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки, до умов Іпотечного договору ВКО № 277942- 277943 від 22 травня 2008 року, шляхом укладення Договору № 1 від 30 листопада 2009 року про внесення змін до кредитного договору № 4.77-08-СК від 22 травня 2008 року внесені зміни щодо строків виконання зобов’язання іпотекодавцем, проте державна реєстрація відомостей про зміну умов обтяження не проведена, Іпотечний договір ВКО № 277942- 277943 від 22 травня 2008 року є нікчемним.

Частиною 1 статті 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, Іпотечний договір ВКО № 277942- 277943 від 22 травня 2008 року є недійсним з 30 листопада 2009 року –дата укладення Договору № 1 від 30 листопада 2009 року про внесення змін до кредитного договору № 4.77-08-СК від 22 травня 2008 року.

Відповідно недійсною з 30 листопада 2009 року є і заборона нотаріуса на відчуження предмету іпотеки, накладена згідно іпотечного договору ВКО №277942-277943 від 22 травня 2008 року.

Матеріали справи свідчать, що на підставі п.п.2.5 ст.2 Договору поруки № 4.77-08-ДП1 Відповідачем були списані з поточного рахунку Позивача кошти в розмірі 45170,72 грн., що підтверджується виписками банку і не заперечується Відповідачем.

Враховуючи, що Договір поруки № 4.77-08-ДП1 є припиненим з 30.11.2009 р. відповідач безпідставно володіє грошовими коштами у сумі 45170,72 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути це майно. Особа зобов`язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Таким чином, оскільки грошові кошти у сумі 45170,72 грн. на даний час знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав, то вимога позивача про стягнення з публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"45170,72 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд

Позов задовольнити.

Визнати припиненим з 30 листопада 2009 року Договір поруки № 4.77-08-ДП1від 22.05.2008 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Авто"(09100, м. Біла Церква, Сквирське шосе, 178, код 30537175) та публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк"(01004, м. Київ, бул. Т. Шевченко, 8/26, код 14359319).

Визнати недійсним Договір іпотеки від 22.05.2008 р, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Авто"(09100, м. Біла Церква, Сквирське шосе, 178, код 30537175) та публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк"(01004, м. Київ, бул. Т. Шевченко, 8/26, код 14359319), посвідчений ОСОБА_4. приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області.

Скасувати заборону приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_4. від 22 травня 2008 року (запис в реєстрі № 3439).

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"(01004, м. Київ, бул. Т. Шевченко, 8/26, код 14359319) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Авто"(09100, м. Біла Церква, Сквирське шосе, 178, код 30537175) 45170,72 грн. (сорок п’ять тисяч сто сімдесят грн.. 72 коп.) безпідставно отриманих грошових коштів, 536,71 грн . (п’ятсот тридцять шість грн. 71 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн . (двісті тридцять шість грн.. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

рішення підписано 06.07.2011 р.