706/1564/16-а Про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державному службовцю на підставі виданої довідки у відсотковому розмірі від розміру місячної заробітної плати - 04.09.2018 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (далі - управління ПФУ) на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2016 року (суддя Олійник М.Ф.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року (судді Троян Н.М., Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії управління ПФУ щодо відмови в перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (3723-12) (далі - Закон № 3723-ХІІ (3723-12) ); зобов'язати управління ПФУ перерахувати пенсію, виходячи з розміру 80 відсотків заробітної плати для обчислення пенсії з урахуванням проведених виплат відповідно до довідки про складові заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та індексації заробітної плати, починаючи із 01 липня 2016 року.

Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ та з 28 квітня 2014 року отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 3723-ХІІ (3723-12) , при стажі роботи на державній службі 39 років 5 місяців 8 днів.

14 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача з проханням перерахувати пенсію з включенням інших виплат за 60 місяців, що передують первинному зверненню, донарахувати пенсію та в подальшому здійснювати її виплати відповідно до наданої довідки про складові заробітної плати.

Управління ПФУ листом від 26 липня 2016 року № 7955/05 відмовило позивачу у перерахунку пенсії, оскільки інші виплати (матеріальна допомога, індексація), зазначені в довідці про заробітну плату від 04 липня 2016 року № 3980/4.1-37/3216, не включаються до заробітку, з якого обчислюються пенсії державним службовцям, та з огляду на те, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) , яким не передбачено проведення донарахування раніше призначених пенсій.

Позивач, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови в задоволенні її вимог, звернулась до суду з цим позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Христинівський районний суд Черкаської області постановою від 23 грудня 2016 року позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Суди виходили із того, що пенсія позивача повинна обчислюватися із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управління ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулося із касаційною скаргою про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Указує на те, що з 01 червня 2015 року норми щодо питань пенсійного забезпечення, в тому числі й норми, які регулюють перерахунок пенсії скасовано, а тому правові підстави для проведення перерахунку пенсій відсутні. Зазначає також і про те, що суди, зобов'язавши управління ПФУ перерахувати пенсію позивачу, на думку скаржника, підмінили пенсійний орган з питань що належить до його компетенції.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 16 вересня 2014 року (справа № 21-314а14) виснував, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" дає підстави вважати, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Зважаючи на те, що цей висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, прийнятий за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - у справі, що розглядається, спір також стосується включення до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру його пенсії сум виплат, з яких бути фактично нараховані та сплачені страхові внески, то висновок судів першої й апеляційної інстанцій про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація, на які нараховані і сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні бути включені до складу заробітної плати державного службовця і враховуватись при обчисленні розміру його пенсії, є правильним.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 464/3737/17).

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року - без змін.