1304/5584/12 Про визнання дії ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язання перерахувати особі пенсію на підставі уточненої довідки, виданої Військовою частиною про встановлення грошового забезпечення та про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії - 04.09.2018 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ) на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 07 серпня 2017 року (суддя Зубачик Н.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (судді Костів М.В., Бруновська Н.В., Шавель Р.М.), прийнятих за заявою про встановлення способу та порядку виконання постанови Галицького районного суду міста Львова від 07 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ, Військової частини А 0780 про перерахунок пенсії, -

У лютому 2017 року ГУ ПФУ звернулося до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання постанови Галицького районного суду міста Львова від 07 вересня 2012 року у цій справі.

Свої вимоги заявник мотивував тим, що Галицький районний суд міста Львова постановою від 07 вересня 2012 року, яку залишив без змін Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 серпня 2014 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав дії ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язав його перерахувати ОСОБА_1 пенсію на підставі уточненої довідки від 09 листопада 2011 року № 173/146/348, виданої Військовою частиною А 0780 про встановлення грошового забезпечення та про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, починаючи з 01 січня 2011 року.

Вважає, що якщо в судовому рішенні не вказана кінцева дата періоду, за який належить здійснити перерахунок пенсії, то такий здійснюється до зміни умов пенсійного забезпечення особи або зміни чи скасування норм законодавства, якими керувався суд, коли постановляв своє рішення. Позаяк у постанові суду не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, а 23 квітня 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) (далі - постанова № 355), тому ГУ ПФУ просить встановити спосіб і порядок виконання постанови Галицького районного суду міста Львова від 07 вересня 2012 року у справі № 1304/5584/12 шляхом зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі уточненої довідки від 09 листопада 2011 року № 173/146/348, виданої Військовою частиною А 0780 про встановлення грошового забезпечення для обчислення пенсії, починаючи з 01 січня 2011 року до 01 липня 2012 року - настання змін в законодавстві, тобто до прийняття постанови № 355, якою передбачалось встановлення підвищення до пенсій військовослужбовців.

Галицький районний суд міста Львова ухвалою від 07 серпня 2017 року відмовив у задоволенні заяви.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 листопада 2017 року це рішення залишив без змін.

ГУ ПФУ не примирилося із цими рішеннями і звернулося із касаційною скаргою про їх скасування та постановлення нового рішення про задоволення заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Покликається на аргументи, подібні до викладених у заяві.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 15 грудня 2017 року, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця, приватного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Подібна норма міститься і у статті 378 КАС, у чинній на сьогодні редакції.

Суди правильно зазначили, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення відповідно до частини другої статті 263 КАС, у редакції чинній до 15 грудня 2017 року, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Отже, як зазначив суд, висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.

Як видно з поданої ГУ ПФУ заяви про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, заявник просив вказати дату, до настання якої необхідно здійснювати виплату пенсії позивачу, тобто фактично просив змінити рішення суду по суті, а не змінити чи встановити спосіб і порядок виконання такого рішення.

У контексті встановлених судами обставин, положень статті 263 КАС, у редакції чинній до 15 грудня 2017 року, треба визнати, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.

Судження та міркування скаржника не спростовують правильності правових висновків судів, внаслідок чого його касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої й апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 07 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року - без змін.