810/709/17 Про визнання протиправним та скасування рішення митниці у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - 04.09.2018 Прийняття

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

04 вересня 2018 року

справа №810/709/17

адміністративне провадження №К/9901/38711/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (суддя Касьянова О.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (судді Твердохліб В.А., Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі № 810/709/17 за позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення у формі картки відмови,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (далі - позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просила скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби, оформлене як картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 жовтня 2016 року, з мотивів його безпідставності.

В обґрунтування позову зазначає про безпідставну вимогу відповідача надати дозвіл на виліт повітряного судна при митному оформленні товару, в той час як позивачем подано всі, передбачені митним законодавством документи.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125120105/2016/00458 від 20 жовтня 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності відмови у митному оформленні товару з огляду на те, що митним законодавством не передбачено обов'язку декларанта чи уповноваженої ним особи на подання дозволу на виліт транспортного судна при митному оформленні товару.

У листопаді 2017 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 10 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Черпіцька Л.Т.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №810/709/17 з суду першої інстанції.

15 березня 2018 року справу №810/709/17 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме положень статей 1 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" №549-4 від 20 лютого 2003 року, пункту 5 Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення механізму здійснення контролю за міжнародними повітряними перевезеннями товарів військового призначення та подвійного використання" №690-р від 20 листопада 2003 року (690-2003-р) , пунктів 2.1, 2.2, 2.7 Порядку оформлення вильоту повітряного судна для перевезення товарів військового та подвійного призначення (затверджений наказом Міністерства транспорту України №447 від 17 липня 2001 року (z0979-01) ), статей 1, 256, 335 Митного кодексу України, статей 49, 51, 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В основу своїх вимог відповідач поклав твердження про наявні у нього повноваження щодо здійснення контролю за переміщенням товарів (в тому числі військового призначення та подвійного використання) через митний кордон України та отриманням дозвільних документів у разі, якщо це передбачено законом.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з її доводами не погоджується з підстав, викладених у позовній заяві.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень судів попередніх інстанції) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Позивач імпортував товар (15 насосів НП-160 Д в режимі переробки на митній території України), придбаний за контрактом №USE 16/2-145-К/КЕ-15 від 19 листопада 2015 року, який надійшов з Китаю та 16 жовтня 2016 року був розміщений на складі тимчасового зберігання у міжнародному пункті пропуску "Бориспіль-аеропорт".

20 жовтня 2016 року позивач з метою митного оформлення товару подав необхідний пакет документів, серед яких надано висновок Державної служби експортного контролю України №28633200 від 09 червня 2016 року, в якому зазначено, що цей висновок є підставою для прийняття зазначених у графі 9 товарів до митного оформлення; заявник зобов'язаний подати його до митного органу не пізніше ніж за три доби до здійснення міжнародної передачі товару разом з усіма потрібними для митного оформлення документами.

Відповідач встановив, що товар відноситься до категорії товарів військового призначення та подвійного використання і цього ж дня прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125120105/2016/00458 з підстав ненадання позивачем дозволу на виліт транспортного судна, яким здійснене перевезення товару.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності спірного рішення з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 334 Митного кодексу України органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Пунктом третім частини першої статті 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: при перевезенні повітряним транспортом: а) стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація); б) документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні); в) документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього; г) транспортні (перевізні) документи; ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться; д) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);е) відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна; є) відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу; ж) список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість); з) найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів; и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини; і) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

Частиною другою цієї статті встановлено, що незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Ця норма кореспондується з положенням частин першої та другої статті 197 Митного кодексу України, відповідно до яких у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України. Переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 5 Закону №549-4 методами здійснення державного експортного контролю є зокрема надання дозволів чи висновків на здійснення міжнародних передач товарів або проведення переговорів щодо здійснення таких передач; а також здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до законодавства.

Під міжнародними передачами товарів слід розуміти експорт, імпорт, реекспорт товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами України (стаття 1 Закону №549-4).

За змістом статті 1 цього Закону висновок - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на тимчасове ввезення або вивезення товарів чи їх транзит, проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про міжнародні передачі товарів військового призначення або про експорт товарів подвійного використання та інших товарів до держав, стосовно яких установлено часткове ембарго на поставки таких товарів. Висновок може бути разовим, генеральним або відкритим; разовий висновок надається суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів для проведення відповідних переговорів або здійснення конкретної міжнародної передачі товарів визначеному кінцевому споживачу із зазначенням їх найменування, кількості, вартості, особливих умов поставки, назви іноземного суб'єкта господарської або іншої діяльності, держави призначення або походження товарів та їх кінцевого споживача.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону №549-4 митне оформлення та митний контроль товарів здійснюються в порядку, передбаченому Митним кодексом України (4495-17) .

На виконання статті 197 Митного кодексу Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №436 від 21 травня 2012 року "Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України".

У Додатку 9 до постанови №436 міститься Перелік товарів військового призначення та подвійного використання, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України, до якого включено товари, зазначені у додатках до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. N 86 (86-2004-п) - із зазначенням про те, що документом, який підтверджує дотримання встановлених обмежень, є висновок на здійснення міжнародних передач товарів.

У Додатку 3 до Порядку №86 ("Список товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї") наведено зокрема код товару згідно з УКТЗЕД 8413 91 (Заводи, установки та обладнання для розділення ізотопів літію).

Як вбачається з поданого до митного оформлення висновку Державної служби експортного контролю України №28633200 від 09 червня 2016 року, у ньому зазначено код товару 8413 91 00 90.

Крім того, Порядком використання в митних органах дозволів і висновків Державної служби експортного контролю України та їх електронних копій (затверджений наказом Міністерства фінансів України № 649 від 30 травня 2012 року (z1040-12) ) передбачено, що Держекспортконтроль України інформує Держмитслужбу України про видачу дозвільного документа шляхом надсилання його електронної копії, засвідченої цифровим підписом (пункт 1.7); електронна копія дозвільного документа Держекспортконтролю України (далі - ЕКДД) заноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України (далі - ЄАІС) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 1.8); Митне оформлення товарів здійснюється в межах загальної їх кількості, зазначеної у ЕКДД, та протягом визначеного строку його дії (пункт 1.9); закінчення строку дії висновку Держекспортконтролю України, на підставі якого було здійснено тимчасове вивезення (ввезення) товарів, не є підставою для відмови в митному оформленні при зворотному ввезенні (вивезенні) або оформленні в інший митний режим таких товарів і не потребує продовження строку дії такого висновку, якщо в ньому не зазначено інше (пункт 1.10); після завершення митного оформлення посадова особа митного органу за заявою заявника на зворотному боці оригіналу дозвільного документа Держекспортконтролю України вносить інформацію про стан фактичного здійснення міжнародних передач товарів та завіряє її підписом та особистою номерною печаткою (пункт 1.13).

Усе зазначене вище свідчить про те, що під час митного оформлення спірного товару позивачем митному органу було надано належний документ, який підтверджує дотримання встановлених обмежень щодо товару, а саме висновок Державної служби експортного контролю України №28633200 від 09 червня 2016 року.

Саме цей висновок є документом, що підтверджує дотримання позивачем встановлених обмежень щодо товару в розумінні наведених положень статей 197 та частини другої статті 335 Митного кодексу України.

Положення митного законодавства (діючого на час спірних правовідносин) не передбачають надання декларантом чи уповноваженою ним особою до митного оформлення дозволу на виліт транспортного судна, яким здійснювалось перевезення товару, щодо якого існують обмеження. Висновки судів з цього приводу є правильними.

Судами правильно відхилено доводи митного органу щодо застосування до спірних правовідносин положень пункту 5 Розпорядження Кабінету Міністрів України №690-р (як безпідставні) та положень Порядку №447 - з огляду на те, що Порядок №447 поширюється на експлуатантів цивільної авіації, які зайняті перевезенням товарів військового та подвійного призначення (пункт 1.2), а позивач не був перевізником спірного товару.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Правомірність спірного рішення митного органу у цій справі відповідачем не доведена.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 810/709/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер ' 'br'