804/14558/15 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 07.08.2018 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у складі судді Серьогіної О.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у складі колегії суддів Чередниченко В.Є., Панченко О.М., Коршуна А.О., у справі №804/14558/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (далі по тексту - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби №110100000/2015/200049/1 від 26 березня 2015 року про коригування заявленої митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації №110100000/2015/00094 від 26 березня 2015 року, з мотивів їх безпідставності.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено з підстав доведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, правомірності винесених спірних актів індивідуальної дії.

У червні 2016 року Товариством подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 8 червня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Чалий С.Я.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №804/14558/15 з суду першої інстанції.

1 лютого 2018 року справу №804/14558/15 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: положень статей 57, 58, 256 Митного кодексу України; статі 159 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовує, що по кожному із зауважень митного органу щодо наявних, на думку останнього, розбіжностей у поданих документах, Товариством надано відповідні документи та пояснення на підтвердження складових митної вартості.

У запереченнях на касаційну скаргу митний орган відтворює доводи, викладені у запереченнях на позов та на апеляційну скаргу Товариства, із доводами останнього не погоджується.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Товариство звернулось до відповідача з приводу митного оформлення товару 1) рукавички латексні домогосподарські ТМ "Вигідна ціна завжди" у кількості 130800 пар за ціною 0,195 долл.США за пару та 2) рукавички латексні із бавовняним напиленням ТМ "Sanny" у кількості 24000 пар за ціною 0,287 долл.США. Загальна вартість товару 32 394,00 долл.США, який надійшов від компанії "ZHANGJIAGANG EVERYOUNG IMPORT AND EXPORT CO., LTD" (Китай) на умовах поставки FOB CN Шанхай (Інкотермс-2010), на підставі контракту №2880-GL/CN від 2 грудня 2014 року, специфікації №2 від 27 січня 2015 року. Митна вартість визначена за ціною контракту та складається з фактурної вартості з додаванням витрат на транспортування та страхування.

В підтвердження митної вартості Товариством додатково надано: контракт №2880-GL/CN від 2 грудня 2014 року, специфікацію №2 від 27 січня 2015 року; рахунок-фактура (інвойс) №WJ0214121001 від 27 січня 2015 року; платіжне доручення в іноземній валюті №63 від 19 лютого 2015 року; заява про купівлю іноземної валюти №63 від 19 лютого 2015 року; договір транспортного експедирування №1647 від 01 жовтня 2010 року; коносамент №953061360 від 2 березня 2015 року, коносамент №PESGW15010038 від 7 лютого 2015 року; заявка на перевезення вантажу морським транспортом №955/79046 від 2 березня 2015 року; рахунок-проформа б/н від 16 березня 2015 року; калькуляція витрат на доставку вантажу №16/03/5 від 16 березня 2015 року; заява на страхування №4135 від 3 березня 2015 року; договір на страхування 043.0340068.254 від 12 квітня 2012 року; висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-885 від 18 березня 2015 року.

Підставою для спірного рішення про коригування митної вартості товару стали сумніви щодо правильного визначення такої складової митної вартості, як ціна товару. Транспортні (експедиційні, витрати на фрахт) витрати та страхові витрати митницею визнані.

Зокрема у спірному рішенні зазначено, що заявлену митну вартість неможливо підтвердити, оскільки банківський платіжний документ (swift) від 23 лютого 2015 року містить інформацію про оплату за товари з посиланням лише на контракт №2880-GL/CN від 02 грудня 2014 року, без посилання на специфікацію (додаток), яка визначає умови конкретної (спірної) поставки, отже оплату по банківському платіжному документу (swift) неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару; наданий прас-лист складено лише на позиції інвойсу від 27 січня 2015 року №WJ0214121001, що унеможливлює його використання в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість; наданий експертний висновок №ГО-885 від 18 березня 2015 року містить лише посилання на інтернет-сайт www.alibaba.com, через що його визнано неналежним.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сумніви митного органу обґрунтовані, свої рішення мотивували тим, що оскільки у платіжному документі (swift) відсутні посилання на відповідну специфікацію до контракту, то ідентифікувати відповідну проплату зі спірною партією товару немає можливості.

Такі висновки судів є передчасними.

З поданих митному органу позивачем документів та які наявні у справі вбачається, що інвойс №WJ0214121001 від 27 січня 2015 року (на суму 32 394,00 долл.США), платіжне доручення №63 від 19 лютого 2015 року (на суму 32 394,00 долл.США, із посиланням на контракт №2880-GL/CN від 2 грудня 2014 року), заявка на купівлю іноземної валюти №63 від 19 лютого 2015 року (на суму 32 394,00 долл.США, із посиланням на контракт №2880-GL/CN від 2 грудня 2014 року, специфікацію №2 до цього контракту від 27 січня 2015 року та на інвойс №WJ0214121001 від 27 січня 2015 року) стосуються однієї партії товару.

Висновки митного органу та судів щодо неможливості ідентифікувати товар на основі цих документів є необґрунтованими.

Доводи відповідача щодо неналежності поданого прайсу Суд оцінює критично, оскільки прайс не є документом, на підставі якого визначаються складові митної вартості, відомості з нього можуть лише бути додатковими, надто у разі, коли між відомостями контракту, специфікації, рахунків, платіжних документів немає суперечностей чи ознак підробки.

Це саме стосується і доводів відповідача щодо неналежності експертного висновку як підстави для невизнання заявленої митної вартості.

Оцінюючи обґрунтованість обрання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару (за ціною на аналогічні чи подібні товари), Суд зазначає, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Безпідставним є відхилення митним органом та судами документально підтверджених (листи постачальника) пояснень Товариства щодо узгодженої між сторонами контракту ціни на товар на рівні, нижчому, ніж за минулими поставками.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

У цій справі Суд висновується з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суд висновується з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його наявності у спірних правовідносинах, свідчить про неправильну правову оцінку обставин справи судами.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається зокрема неправильне тлумачення закону, який підлягав застосуванню.

Доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження в ході касаційного розгляду, Суд визнає, що судами попередніх інстанцій внаслідок хибної правової оцінки обставин справи допущено неправильне тлумачення закону при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, судові рішення - скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі №804/14558/15 - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товару №110100000/2015/200049/1 від 26 березня 2015 року.

Визнати протиправною та скасувати оформлену Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2015/00094 від 26 березня 2015 року.