813/2154/15 Про визнання протиправною відмову перерахувати (донарахувати) вихідну допомогу при звільненні згідно з наказом військового прокурора Західного регіону України, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення (з урахуванням усіх виплат та доплат, які отримав після звільнення за період проходження військової служби) за кожний повний календарний рік служби, та зобов'язання перерахувати (донарахувати) вихідну допомогу при звільненні - 21.06.2018 Прийняття

за касаційною скаргою Львівського обласного військового комісаріату на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року (постановлену у складі: головуючого судді Мартинюка В.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Костіва М.В., суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в подальшому уточненим, в якому просив визнати нечинним та скасувати рішення Управління Західного оперативного командування (правонаступник Львівський обласний військовий комісаріат) від 16 квітня 2015 року за №11/366 про відмову здійснити перерахунок (донарахування) вихідної допомоги при звільненні згідно з наказом військового прокурора Західного регіону України №644к від 23 серпня 2011 року, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення (з урахуванням усіх виплат та доплат, які отримав після звільнення за період проходження військової служби до 26 серпня 2011 року) за кожний повний календарний рік служби; зобов'язати провести перерахунок (донарахування) вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яке на липень 2011 року становило 13670 грн 70 коп., та видати довідку - розрахунок допомоги; стягнути невиплачену різницю вихідної допомоги при звільненні (станом на 26 серпня 2011 року) в розмірі 50230 грн.70 коп., виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що незважаючи на збільшення грошового забезпечення ОСОБА_1, що підтверджується довідками від 27 листопада 2014 року №11/1001 та від 5 лютого 2015 року №11/89, відповідач відмовив у здійсненні донарахування і виплати різниці вихідної допомоги при звільненні з військової служби та наданні довідки-розрахунку доплати вихідної допомоги, чим допустив порушення норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) , Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) та ряду інших законодавчих актів, які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 17 березня 2016 року Львівський окружний адміністративний суд вирішив:

3.1. Адміністративний позов задовольнити частково.

3.2. Визнати протиправними дії Управління Західного оперативного командування щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок (донарахування) вихідної допомоги при звільненні згідно з наказом військового прокурора Західного регіону України за №644к від 23 серпня 2011 року, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення (з урахуванням усіх виплат та доплат, які отримав після звільнення за період проходження військової служби до 26 серпня 2011 року) за кожний повний календарний рік служби.

3.3. Зобов'язати Львівський обласний військовий комісаріат провести ОСОБА_1 перерахунок (донарахування) та виплатити різницю вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення, перерахованого згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2013 року №2а-8472/12/1370, визначеного в довідках Управління Західного оперативного командування від 27 листопада 2014 року №11/1001 та від 5 лютого 2015 року №11/89, за кожний повний календарний рік служби.

3.4. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване протиправністю дій відповідача, оскільки здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача на підставі судового рішення є підставою для перерахунку та виплати одноразової грошової вихідної допомоги, виплаченої йому при звільненні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року залишено без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 29 листопада 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Львівського обласного військового комісаріату.

8. У касаційній скарзі касатор просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Львівського обласного військового комісаріату на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року.

10. 30 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі):

11.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

11.2. Відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення даного спору було зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Так, зокрема, вказує, що виплата позивачу вихідної допомоги при звільненні проведена у повному обсязі відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року №260 (z0638-08) . Тому підстав для її перерахунку немає.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом військового прокурора Західного регіону України від 23 серпня 2011 року №6446к (по особовому складу) полковника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади старшого помічника військового прокурора Західного регіону України з питань нагляду за виконанням законодавства про боротьбу з корупцією, з військової служби в запас за пунктом "б" (за станом здоров'я). Вислуга років станом на 26 серпня 2011 року становить 25 років 00 місяців 25 днів.

13. При цьому, фінансовим органом Управління Західного оперативного командування нараховано позивачу вихідну допомогу, виходячи з грошового забезпечення за липень 2011 року в розмірі 12000 грн 80 коп. та видано відповідну довідку, на підставі якої було нараховано пенсію.

14. Не погоджуючись з розміром грошового забезпечення, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

15. За результатами розгляду вказаного позову постановою Львівського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2013 року у справі №2а-8472/12/1370 адміністративний позов задоволено повністю. Зобов'язано Управління Західного оперативного командування донарахувати ОСОБА_1 за період з 1 січня 2008 року по 26 серпня 2011 року та провести виплату за вказаний період різниці між грошовим забезпеченням (без премії), визначеним за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність, та розміром грошового забезпечення, встановленого за новими умовами оплати праці.

16. На підставі вищевказаного судового рішення відповідачем було здійснено перерахунок місячного грошового забезпечення позивачу, яке за результатами перерахунку за липень 2011 року повинно становити 13614 грн 70 коп. (без врахування одноразової виплати в розмірі 2250 грн), що підтверджується довідками Управління Західного оперативного командування від 27 листопада 2014 року №11/1001 та від 5 лютого 2015 року №11/89.

17. У зв'язку з тим, що розмір місячного грошового забезпечення, з якого позивачу було розраховано одноразову грошову допомогу при звільненні, збільшився, ОСОБА_1 5 лютого 2015 року звернувся до виконуючого обов'язки командувача Західного оперативного командування з листом. Позивач просив здійснити перерахунок (донарахування), виплату (доплату) вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% його фактичного грошового утримання (з урахуванням усіх виплат та доплат, які він отримав після звільнення за період проходження військової служби до 26 серпня 2011 року) за кожний повний календарний рік служби (відповідно до наказу Військового прокурора Західного регіону України від 23 серпня 2011 року №6446к) та видати належним чином оформлену довідку - розрахунок такої вихідної допомоги.

18. У зв'язку із неотриманням відповіді на вищенаведене звернення, ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою від 9 квітня 2015 року, в якій просив терміново розглянути його звернення та надати відповідні документи.

19. Листом від 16 квітня 2015 року №11/366 Управління Західного оперативного командування повідомило позивача, що законних та правових підстав для перегляду розміру виплаченої йому у 2011 році вихідної допомоги немає.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Конституція України (254к/96-ВР) .

20.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

21.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

21.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-XII (1789-12) (чинний на час звільнення позивача зі служби)

22.1. Частина друга статті 46-1. Військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" і проходять службу відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

23. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (2011-12) (в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби)

23.1. Частина друга статті 15. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

25. Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги.

26. Посилання касатора на відсутність підстав для перерахунку позивачу одноразової вихідної допомоги, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставним, оскільки як правильно встановлено судами попередніх інстанцій розмір щомісячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 було розраховано вказану вихідну допомогу, перераховано в більшому розмірі відповідно до судового рішення у справі №2а-8472/12/1370.

27. Таким чином, оскільки позивачу був здійснений перерахунок його грошового забезпечення, перерахунку та виплаті також підлягає одноразова грошова вихідна допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

28. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

29. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.