570/1631/22 Про скасування державної реєстрації земельної ділянки - 31.07.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області та ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курганська Олена Вікторівна, на постанову Рівненського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимків С. С., від 15 лютого 2024 року,

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області,

ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

2. Позов обґрунтовано тим, що постановою Рівненського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі № 570/4030/18 визнано незаконним та скасовано рішення Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 18 грудня 2008 року № 725 та від 09 грудня 2009 року

№ 1098 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,15 га та після уточнення - 0,0876 га, в с. М. Олексин Рівненського району Рівненської області, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 400612 та договір дарування земельної ділянки, кадастровий номер 5624689500:06:040:0589, укладений

24 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Проте, скасування вказаних правовстановлюючих документів не призвело до скасування кадастрового номера земельної ділянки, що є для позивача перешкодою у поділі та приватизації земельної ділянки, на якій розташована належна йому частина житлового будинку.

3. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі із кадастровим номером 5624689500:06:040:0589, площею 0,0876 га, шляхом закриття поземельної книги, та скасувати кадастровий номер на цю земельну ділянку.

4. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 03 серпня 2022 року до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області, у складі судді Кушнір Н. В., від 28 червня 2023 року позов задоволено.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі із кадастровим номером 5624689500:06:040:0589, площею 0,0876 га, яка розташована в с. Малий Олексин Рівненського району Рівненської області на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, внесену державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру, шляхом закриття поземельної книги, та скасовано кадастровий номер на цю земельну ділянку.

6. Суд першої інстанції вказав, що реєстрація земельної ділянки порушує право власності позивача на належну йому присадибну земельну ділянку та на проведення державної реєстрації цієї земельної ділянки, а тому таке право підлягає захисту у судовому порядку.

Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду

7. Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 28 червня

2023 року скасовано. Провадження у цивільній справі закрито та роз`яснено ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства.

8. Колегія суддів вказала, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на протиправності дій/бездіяльності Головного управління Держгеокадастру при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки 5624689500:06:040:0589.

9. Врахувавши наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що у цій справі підлягатимуть дослідженню виключно владні, управлінські рішення та дії вчинені або не вчинені Головним управлінням Держгеокадастру, як суб`єктом владних повноважень, а відтак спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

10. У касаційних скаргах Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області та ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курганська О. В., просять скасувати постанову апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

11. 13 березня 2024 року Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області подало касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року.

12. 15 березня 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курганська О. В., подав касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області на постанову Рівненського апеляційного суду

від 15 лютого 2024 року, витребувано із Рівненського районного суду Рівненської області матеріали справи № 570/1631/22.

14. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Курганська О. В.

15. У квітні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

16. Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

17. Підставою касаційного оскарження судового рішення Головне управління Держгеокадастру в Рівненській областізазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 15 травня 2019 року у справі № 0540/6280/18-а, від 11 вересня 2019 року у справі № 826/5562/17, від 15 січня 2020 року у справі № П/811/1047/16,

від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 30 січня 2020 року у справі № 695/743/17, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі

№ 826/823/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Вказує, що розглядуваній спір є спором про право між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка сформована як об`єкт цивільних прав за зверненням ОСОБА_2 на підставі рішення сільської ради та в подальшому відчужена на користь ОСОБА_3, а отже такий спір не є публічно-правовим.

19. Зауважує, що апеляційний суд помилково вказав на необхідність дослідження рішень та дій Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, як суб`єкта владних повноважень.

20. Також апеляційний суд безпідставно врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 листопада 2019 року у справі

№ 823/1984/16, які не є подібними до розглядуваної справи, оскільки у справі № 823/1984/16 позивачі звернулись до суду з вимогами про визнання протиправною відмови Держгеокадастру в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо приватизації земельної ділянки, що є публічно-правовим спором.

21. Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 361/2965/15-ц, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 15 січня 2020 року у справі № п/811/1047/16,

від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17, від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21, у постанові Верховного Суду від 07 червня 2022 року у справі № 599/1466/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

22. Крім того, вказує підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

23. Зауважує, що спір у розглядуваній справі є приватно-правовим, оскільки стосується права позивача на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, частка в якому належить йому.

24. Наголошує, що позовні вимоги не ґрунтуються на протиправності дій чи бездіяльності Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, з яким у позивача взагалі відсутній спір.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

25. У квітні та повторно у травні 2024 року ОСОБА_3 подав відзиви на касаційні скарги, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду, просив касаційні скарги залишити без задоволення.

26. Наголошував, що у суді першої інстанції позов було заявлено до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області. Вважає, що позивач помилково звернувся у порядку цивільного судочинства до суду з цим позовом. Зауважує, що відповідачі не можуть відповідати за заявленими вимогами та позбавлені можливості виконати рішення суду першої інстанції. Вказує, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду на які посилаються заявники у касаційних скаргах, стосуються правовідносин, які не є подібними.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

27. 18 грудня 2008 року рішенням Шпанівської сільської ради № 725 ОСОБА_2 як співвласнику житлового будинку по

АДРЕСА_1 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,15 га.

28. Рішенням Шпанівської сільської ради від 09 грудня 2009 року № 1098 у зв`язку з уточненням площі земельної ділянки були внесені зміни до рішення сільської ради від 18 грудня 2008 року № 725, а саме: ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,0876 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Малий Олексин Рівненського району Рівненської області.

29. На підставі цих рішень сільської ради, 26 травня 2010 року ОСОБА_2 було видано державний акт серії ЯК № 400612 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0876 га, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в

с. Малий Олексин Рівненського району Рівненської області.

30. Згідно із нотаріально посвідченими договорами дарування від 24 жовтня 2012 року ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_3 прийняв у дар належні дарувальнику на праві власності 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, а також розташованої за цією ж адресою земельної ділянки, площею 0,0876 га.

31. Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі № 570/4030/18 визнано незаконним та скасовано рішення Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 18 грудня 2008 року № 725 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,15 га, в с. Малий Олексин Рівненського району Рівненської області. Визнано незаконним та скасовано рішення Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 09 грудня 2009 року № 1098 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0876 га, в с. Малий Олексин Рівненського району Рівненської області. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 400612, виданий ОСОБА_2 на підставі рішень Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 18 грудня 2008 року № 725 та від 09 грудня 2009 року № 1098, на земельну ділянку, розташовану в с. Малий Олексин Рівненського району Рівненської області. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, кадастровий номер 5624689500:06:040:0589, укладений 24 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

32. Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі

№ 570/4030/18 постанову Рівненського апеляційного суду від 03 червня

2021 року залишено без змін.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

33. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

34. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

35. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

36. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

37. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

38. За змістом статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

39. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

40. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

41. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить.

42. Судами встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області був наявний спір у справі № 570/4030/18 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624689500:06:040:0589, за наслідком розгляду якого постановою Рівненського апеляційного суду від 03 червня

2021 року визнано незаконними та скасовано рішення сільської ради, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, на підставі яких ОСОБА_2 набула у власність вказану земельну ділянку, та визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, за яким ОСОБА_2 відчужила спірну земельну ділянку ОСОБА_3 .

43. У розглядуваній справі ОСОБА_1 заявлено вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 5624689500:06:040:0589, площею 0,0876 га, шляхом закриття поземельної книги, та про скасування кадастрового номеру на цю земельну ділянку.

44. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що скасування правовстановлюючих документів у справі № 570/4030/18 не призвело до скасування кадастрового номера земельної ділянки, що, на думку позивача, є перешкодою у поділі та приватизації земельної ділянки, на якій розташована належна йому частина житлового будинку.

45. При цьому ОСОБА_1 вказував, що не оскаржує будь-які дії чи рішення суб`єктів владних повноважень та не мотивує свої вимоги протиправними діями, чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень, допущеними ними при розгляді його звернень. Натомість він оспорює державну реєстрацію земельної ділянки, вчинену за зверненням та на користь іншої фізичної особи, яка є відповідачем у цій справі.

46. Позивач вважає, що досі існує невирішений майновий спір між ним та відповідачами ( ОСОБА_2, ОСОБА_3, Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області), пов`язаний із захистом його права власності на земельну ділянку.

47. Тобто, з огляду на зміст позовних вимог та їх обґрунтування, предметом спору та метою, якої прагне досягти позивач, є захист права на земельну ділянку, необхідну для обслуговування належної йому частини житлового будинку, яке він вважає порушеним внаслідок дій відповідачів.

48. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що такий спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

49. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 грудня 2019 року у справі № 826/823/17. Тоді як посилання апеляційного суду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 823/1984/16, є помилковими, оскільки обставини у справі № 823/1984/16 та розглядуваній справі не є подібними. У справі № 823/1984/16 спір виник між позивачами та суб`єктом владних повноважень внаслідок відмови надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо приватизації земель КСП.

50. За таких обставин, колегія суддів не може погодитись із закриттям провадження у справі з підстав, визначених пунктом 1 частини першої

статті 255 ЦПК України.

51. Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

52. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

53. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.