758/4272/23 Про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг - 24.07.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "ПриватБанк", подану представником Ніколаєнко Оленою Миколаївною, на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк")звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 21 квітня 2015 року у розмірі 72300,08 грн.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулась до АТ КБ "ПриватБанк" та 21 квітня 2015 року підписала заяву № б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у банку. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами", які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. У порушення умов вказаного договору відповідач не виконала належним чином свої зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 10 березня 2023 року за нею утворилась заборгованість у розмірі 72 300,08 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 61 384,56 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом - 10 915,52 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Подільського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року повернуто особі, яка її подала на підставі пункту першого частини п`ятої статті 357 ЦПК України як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують статус представника АТ КБ "ПриватБанк", його повноваження щодо діяльності від імені позивача у порядку самопредставництва.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі представник АТ КБ "ПриватБанк" Ніколаєнко О. М., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

21 грудня 2023 року представник АТ КБ "ПриватБанк" Ніколаєнко О. М. надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 18 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року.

22 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що вказана справа відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України є малозначною, оскільки ціна позову у ній складає 72300,08 грн. Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подала представник АТ КБ "ПриватБанк" Ніколаєнко О. М., повноваження якої підтверджено довіреністю, яка є чинною. Отже апеляційна скарга оформлена та подана з дотриманням вимог, передбачених статтею 356 ЦПК України, а посилання суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі на необхідність надання додаткових доказів на підтвердження повноважень останньої, не відповідають обставинам справи та вимогам цивільного процесуального законодавства. Представник АТ КБ "ПриватБанк" Ніколаєнко О. М. вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно вважав обов`язковим підписання позову АТ КБ "ПриватБанк" виключно адвокатом або особою, яка діє в порядку самопредставництва юридичної особи з обов`язковим наданням статуту, положення, трудового контракту, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Позиція інших учасників справи

Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Фактичні обставини, встановлені судами

Апеляційна скарга на рішення Подільського районного суду міста Києва від 31 липня 2023 року подана представником АТ КБ "ПриватБанк" Ніколаєнко О. М.

До апеляційної скарги додана довіреність від 24 січня 2023 року, якою АТ КБ "ПриватБанк" уповноважив ОСОБА_2 зокрема подавати, підписувати, висувати та підтримувати позови, скарги, клопотання, пояснення заяви та інші процесуальні документи, а також оскаржувати рішення, ухвали, постанови й вироки суду, інші судові акти, приєднуватися до скарг, доповнювати та змінювати підстави скарг. Строк дії довіреності - до 24 січня 2026 року.

Мотивувальна частина

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) , відповідно до якого Конституцію України (254к/96-ВР) доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (підпункт 11).

У частині четвертій статті 131-2 Конституції України зазначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

У частині першій статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша фізична особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.

Повноваження таких осіб відповідно до пункту першого частини першої статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції та подання апеляційної скарги) малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 72 300,08 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року (2 684 грн x 100 = 268 400 грн), а отже така справа як на час подання позову, так і на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження належала до категорії малозначних, а тому представництво АТ КБ "ПриватБанк" у суді апеляційної інстанції особою, яка не є адвокатом та діє на підставі довіреності не суперечило вимогам цивільного процесуального закону.

Однак апеляційний суд не звернув уваги на особливості представництва у малозначних справах та помилково повернув апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк".

Справа на момент подання апеляційної скарги вважалася малозначною, а тому представником сторони у ній могла бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, мала цивільну процесуальну дієздатність, та повноваження якої підтверджувались довіреністю.

Верховний Суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, однак на час подання апеляційної скарги (вересень 2023 року) зазначене положення статті ЦПК України (1618-15) відповідало Конституції України (254к/96-ВР) та було чинним.

Отже, подаючи апеляційну скаргу у малозначній справі у заявника було право розраховувати на розумну і передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість застосування апеляційним судом норм процесуального права, що дозволяли представництво у малозначній справі не лише адвокату або особі, яка діє в порядку самопредставництва юридичної особи, але й представнику на підставі довіреності.

Таким чином, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до обмеження права АТ КБ "Приватбанк" на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а висновок про відсутність у заявника права на апеляційне оскарження є неправильним, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції длявирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 січня 2024 року у справі № 759/3868/23 та від 31 січня 2024 року у справі № 759/7628/23.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно з пунктом другим частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Верховний Суд не вирішує питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції з підстав скасування ухвали Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року.