Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 (головуючий суддя: Сакалоша В.М.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 (головуючий суддя: Яворський І.О., судді: Кухтей Р.В., Нос С.П.)

у справі № 813/2145/17

за позовом Приватного підприємства "Західний Буг"

до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у Радехівському районі Львівської області

про стягнення пені,

Приватне підприємство "Західний Буг" (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - відповідач 1), Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач 2, ОДПІ), Управління Державної казначейської служби України у Радехівському районі Львівської області (далі - відповідач 3), в якому просило стягнути з Державного бюджету України на свою користь пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за серпень 2016 року у сумі 121080,69 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України в користь позивача пеню за несвоєчасне здійснення бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 121080,69 грн.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: пунктів 200.7. 200.8. 200.10, 200.11. 200.12.200.13. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи ОДПІ зводяться до того, що судами не було враховано ту обставину, що ОДПІ було скеровано до ГУ ДФС у Львівській області лист щодо можливих обсягів відшкодування ПДВ грошовими коштами, в якому включено позивача до реєстру декларації за серпень 2016 року.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Судове засідання було призначено до судового розгляду на 18.04.2018 о 12:00. У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, касаційний розгляд, у відповідності до пункту 2 частини 1 ст. 345 КАС України, здійснено у порядку письмового провадження.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що 20.09.2016 позивачем було подано в електронній формі ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2016 року разом із заявою про повернення сум бюджетного відшкодування.

За наслідками вказаної декларації ОДПІ провела камеральну перевірку для визначення достовірності розрахунку задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ, за результатами якої складено довідку у формі висновку від 22.11.2016 № 757-14 та реєстр висновків про суми відшкодування ПДВ від 24.11.2016 № 19. Цей висновок разом із реєстром був направлений відповідачу 1 згідно супровідного листа від 24.11.2016 № 2412/09/13-26/249.

Відповідно до супровідного листа від 23.12.2016 № 12-10/387-21288 на електронну адресу відповідача 3 була скерована узагальнена інформація № 36 Державної казначейської служби України щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформовану за зверненнями головних управлінь ДФС.

Сума бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 4963438,00 грн. за серпень 2016 року була повернута позивачу 27.12.2016 за платіжним дорученням № 14.

Відповідно до пункту 200.23 ст. 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наведені норми встановлюють обов'язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в ст. 200 ПК, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. Обов'язок нарахування пені лежить на органі ДФС України, яка здійснює функції держави у сфері оподаткування. Неподання органом ДФС України після закінчення перевірки до органу ДКС України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або подання такого висновку із порушенням строків, встановлених ст. 200 ПК (2755-17) , та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ у визначений строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування. Таке застосування норми пункту 200.23 ст. 200 ПК відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 03.06.2014 у адміністративній справі за позовом ПАТ "Завод "Південкабель"" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, ГУ ДКС України в харківській області про стягнення суми пені.

За встановлення у судовому процесі обставин визнання права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, підтвердження достовірності розрахунку заявленої до відшкодування суми, та неподаня у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а також невідшкодування належних йому до повернення сум ПДВ, суди попередніх зробили юридично правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача. Заперечень з приводу правильності розрахунку суми пені ОДПІ не заявляє.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

Касаційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.