208/1476/19 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 14.04.2021 Прийняття

суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С. (суддя-доповідач), розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", третя особа - приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик Лариса Леонідівна, про визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів у зв`язку з належним виконанням зобов`язань, вилучення запису про іпотеку та зняття заборони відчуження предмету іпотеки за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 липня 2020 року, ухвалене суддею Похвалітою С. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєва Л. О.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", банк) звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору від 03 березня 2008 року отримала кредитні кошти у розмірі 23 тис. доларів США на строк до 02 березня 2020 року. На забезпечення виконання умов цього договору вона того ж дня уклала із банком договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 січня 2016 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 7 621,03 доларів США.

Постановою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Кам`янського Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 25 січня 2018 року закінчено виконавче провадження, у зв`язку зі сплатою боргу.

Посилаючись на те, що станом на 07 лютого 2019 року, у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору та зазначеного вище рішення суду, утворилася заборгованість у розмірі 2 357,58 доларів США та 118 908 грн 12 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ АБ "Укргазбанк", в якому посилалася на те, що повністю виконала умови кредитного договору, у зв`язку з чим, просила визнати кредитний та іпотечний договори припиненими, вилучити записи про іпотеку та зняти заборону відчуження.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненим кредитний договір від 03 березня 2008 року № 45/09/М/5, укладений між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1, у зв`язку з виконання зобов`язань. Визнано припиненим іпотечний договір від 03 березня 2008 року № 45/09/М5/1з, укладений між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 . Вилучено запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснений державним реєстратором: приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л. Л. на підставі іпотечного договору від 03 березня 2008 року № 45/09/М5/1з зареєстрованого в реєстрі № 588 щодо об`єкту обтяження - квартира АДРЕСА_1, житловою площею 29,0 кв. м, загальною площею 44,0 кв .м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк не довів позовних вимог про стягнення заборгованості Задовольняючи зустрічний позов, суди виходили із того, що ОСОБА_1 виконала рішення суду про стягнення з неї кредитної заборгованості, у зв`язку з чим, договір іпотеки підлягає припиненню, а обтяження предмета іпотеки - зняттю.

Апеляційний суд погодився із висновками районного суду, зазначивши при цьому про пропуск ПАТ АБ "Укргазбанк" строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого заявила відповідач, що є підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У січні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ПАТ АБ "Украгазбанк" подало касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ АБ "Укргазбанк" у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити.

При цьому банк вказує на те, що рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 січня 2016 року було стягнуто кредитну заборгованість станом на 09 червня 2015 року. У той же час, в період розгляду справи в судах, до набрання рішенням чинності, а також до повного виконання цього рішення 27 вересня 2018 року він продовжував нараховувати платежі, передбачені кредитним договором, а також ті, які підлягають сплаті за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Заявник посилається на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року справу призначено до розгляду у складі п`яти суддів.

Обставини справи, встановлені судами

03 березня 2008 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 23 тис. доларів США на строк до 02 березня 2020 року. На забезпечення виконання умов цього договору вона того ж дня уклала із банком договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Постановою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Кам`янського Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 25 січня 2019 року закінчено виконавче провадження, у зв`язку зі сплатою боргу.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випаду, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19 червня 2015 року ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 січня 2016 року у справі № 208/4538/15 позов банку задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом на загальну суму 7 621,03 доларів США.

Пред`явивши вимогу (позов до суду) про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання.

У справі, яка розглядається, ПАТ АБ "Укргазбанк" пред`явило позов про стягнення заборгованість, яка складається з нарахованих процентів в розмірі, простроченої заборгованість щодо процентів за користування кредитом у розмірі, пені за несвоєчасну сплату кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів, що нараховані за кредитним договором від 03 березня 2008 року, проте за період після припинення цього договору.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд, залишаючи без змін правильне рішення суду першої інстанцій, помилково послався на пропуск ПАТ АБ "Укргазбанк" строку позовної давності, оскільки, як обґрунтовано встановив суд першої інстанції, у його позові слід відмовити за безпідставністю. Разом з тим, наведена неточність не вплинула на правильність судових рішень по суті позовних вимог, тому судові рішення підлягають залишенню без змін.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 колегія суддів Касаційного цивільного суду погоджується із висновком судів про припинення іпотечного договору у зв`язку з повним виконанням умов кредитного договору та сплатою заборгованості, нарахованої рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18 січня 2016 року.

Підстав для застосування правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 626/1799/17 (провадження № 61-2382св19), від 18 липня 2018 року у справі № 537/6072/16 (провадження № 61-35327св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 346/2013/17 (провадження № 61-37670св18), від 28 січня 2019 року у справі № 639/7920/16 (провадження №33814св18) та від 09 квітня 2019 року у справі № 910/3359/18, немає, оскільки у даному випадку задоволення зустрічного позову і припинення іпотеки мотивовано відсутністю заборгованості ОСОБА_1 перед банком, а не у зв`язку із застосуванням наслідків спливу строку позовної давності до такої заборгованості.

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права і зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки останні ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.