450/2962/14-ц Про стягнення заборгованості за договором позики - 20.10.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач (заявник) - ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року, постановлену колегією у складі суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,

Короткий зміст заяви

10 вересня 2018 року ОСОБА_2 подала до апеляційного суду Львівської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

ОСОБА_2 як на підставу для перегляду послалася на істотні обставини, що не були і не могли бути їй відомі на час розгляду справи, оскільки встановлені постановою слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в у. Києві від 10 серпня 2017 року, якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090003746 від 6 квітня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу (далі - КК) України, закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК (4651-17) ) України - встановлена відсутність події кримінального правопорушення.

За таких обставин ОСОБА_2 просила поновити строк на звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на вчинення всіх необхідних дій, залежних від неї, для своєчасного подання заяви, проте з помилковим визначенням підсудності заяви. Просила скасувати рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його прийняття

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року, заяву залишено без розгляду.

Судове рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 не зазначено обставин, які безпосередньо унеможливили звернення до належного суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у визначений законом строк; вказані нею причини пропуску строку суд поважними не визнав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

21 січня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2018 року скасувати і передати заяву до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права.

На думку заявника, суд апеляційної інстанції не врахував обставини пропуску строку і вважає підстави, вказані нею для його поновлення, поважними.

Позиція інших учасників справи

У червні 2020 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Медвідь В. О., подав відзив на касаційну скаргу, у якому послався на безпідставність її доводів. Вказав, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 1 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи

Судом апеляційної інстанції за матеріалами справи установлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 1 січня 2010 року в розмірі 537 700 доларів США; проценти за користування позикою у розмірі 279 014,74 доларів США; 3% річних у розмірі 18 997 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на час виконання рішення суду.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 889,07 грн на відшкодування судових витрат.

У іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року змінено.

Частину другу резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованість за договором позики від 1 січня 2010 року в розмірі 537 700 доларів США; проценти за користування позикою у розмірі 277 836, 22 доларів США; 3% річних за період з 1 червня 2014 року до 10 березня 2015 року в розмірі 18 969,60 доларів США".

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року в частині, залишеній без змін судом апеляційної інстанції, та рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року в незміненій апеляційним судом частині та рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року залишено без змін.

Судом апеляційної інстанції також установлено, що постановою слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10 серпня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090003746 від 6 квітня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, закрито на підставі

пункту 1 частини першої статті 284 КПК України - встановлена відсутність події кримінального правопорушення.

6 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 8 травня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

Постановою апеляційного суду Львівської області від 13 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 8 травня 2018 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У подальшому ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Відповідно до Указу Президента України № 452/2017 від 29 грудня 2017 року "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" (452/2017) апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.

Частиною шостою статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

4 жовтня 2018 року у газеті "Голос України" опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного Львівського апеляційного суду.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року відкрито провадження за вказаною заявою.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) .

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України у цій же редакції Кодексу під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Частиною першою статті 423 ЦПК України установлено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).

Звертаючись до апеляційного суду Львівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року, підставою її подання ОСОБА_2 визначилаістотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути їй відомі на час розгляду справи, які встановлені у постанові слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10 серпня 2017 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, на яку вказала заявник, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Апеляційним судом установлено, що постановою слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10 серпня 2017 року закрито кримінальне провадження № 120171000900003746, проте із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 звернулася 10 вересня 2018 року, тобто зі спливом більш ніж одного року після того, як дізналася про існування відповідних обставин.

Клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року ОСОБА_2 мотивувала тим, що після отримання постанови слідчого вона звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року, у задоволенні якої їй відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.

Судом апеляційної інстанції також установлено, що 13 серпня 2018 року апеляційним судом Львівської області скасовано ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 8 травня 2018 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, який у подальшому цю заяву залишив без розгляду.

Приймаючи постанову від 13 серпня 2018 року, апеляційний суд Львівської області вказав на помилковість обраного заявником порядку та способу перегляду судового рішення, що набрало законної сили, і зазначив, що відповідну заяву ОСОБА_2 мала подати до апеляційного суду, оскільки рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року вказаним судом змінено.

Розглянувши клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на звернення із заявою не є поважними.

Ухвалюючи судове рішення про поновлення строку, суди повинні обґрунтувати відповідне рішення, встановити, чи виправдовують підстави поновлення строку втручанню у принцип res judicata, особливо, коли законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строку.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність "поважних причин" для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Касаційний суд погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції, який вирішив питання поновлення строку з урахуванням наведеного, і доходить висновку про те, що подання заяви про перегляд судового рішення з недодержанням порядку, встановленого статтею 425 ЦПК України, не впливає на перебіг процесуального строку і подання такої заяви не є поважною причиною його пропуску. Неправильне визначення заявником судового рішення, яке підлягає перегляду, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши обставини справи і встановивши, що ОСОБА_2 подала заяву поза межами строку та не навела поважних підстав для його поновлення, правильно застосував положення статей 127 та 424 ЦПК України і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року.

Вказаним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував обставини пропуску строку і помилково не визнав підстави, вказані заявником для його поновлення.

Інші доводи касаційної скарги на законність судового рішення суду апеляційної інстанції не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України"). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, оскільки суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Україниє підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтею 400 у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду