686/9372/16-ц Про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору - 08.07.2020 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" про визнання недійсним кредитного договору за касаційними скаргами ОСОБА_1 та публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у складі колегії суддів:

учасники справи:

позивач - відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",

відповідач - позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", банк), звернулося до

ОСОБА_1 з позовом, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 49 885,95 доларів США та 34 973,63 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору, укладеного 17 січня 2007 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 67 485,15 доларів США на строк

до 16 січня 2032 року зі сплатою 8,9% річних, щомісячною комісією 0,2% від суми кредиту та сплатою одноразової комісії в розмірі 1% від суми кредиту. Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісійні в строк та в порядку, які встановлені кредитним договором.

3. Виконання умов кредитного договору забезпечено договором поруки

від 17 січня 2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_1, предметом якого є трьохкімнатна квартира

АДРЕСА_1 . Позичальник ОСОБА_1 взяті за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконав, допустив утворення заборгованості, яку банк просив стягнути в судовому порядку.

5. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ АБ "Укргазбанк" з зустрічним позовом, у якому просив визнати недійсним кредитний договір, укладений 17 січня 2007 року між ним та ПАТ АБ "Укргазбанк".

6. Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що оспорений ним договір був укладений з порушенням вимог ЦК України (435-15) та Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки містить умови, які вказують на здійснення банком нечесної підприємницької діяльності, що, в свою чергу, призвело до навмисного введення його в оману банком. Доказами цієї обставини, є, зокрема, висновок судової експертизи, яким встановлено численні порушення банківською установою вимог нормативних актів під час укладення договору кредиту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 03 липня 2019 року у складі судді Карплюка О. І. позов

ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь

ПАТ АТ "Укргазбанк" прострочену заборгованість за кредитом в

сумі 2 287,23 доларів США та за процентами в сумі 4 456,05 доларів США, строкову заборгованість за кредитом в розмірі 42 965,60 доларів США, поточну заборгованість по процентам в сумі 177,07 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 10 363,79 грн, пеню за несвоєчасну сплату процентів в сумі 24 609,84 грн, заборгованість по щомісячній комісії в розмірі 48 367,47 грн, а всього 49 885,95 доларів США та 83 341,10 грн, а також судовий збір в сумі 20 843,59 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

8. Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю позовних вимог банку та відсутності правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

9. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позови ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 залишені без задоволення. Вирішено питання розподілу судового збору.

10. Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю доказів на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві банку щодо розміру кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 17 січня 2007 року, а наданий до позовної заяви розрахунок кредиту та інші матеріали справи не містять об`єктивних даних на підтвердження цієї обставини, оскільки встановлені недоліки при проведенні розрахунку та виконанні кредитною установою договірних умов вказують на недостовірність проведених нарахувань з урахуванням, крім цього, також висновку суду апеляційної інстанції щодо нікчемності умов договору про встановлення комісії та безпідставності включення комісії до розрахунку кредитної заборгованості.

11. Апеляційний суд також дійшов висновку про недоведеність зустрічного позову, оскільки умови оспореного кредитного договору від 17 січня

2007 року містять встановлені законом реквізити, сторони в письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов, які визначають суть кредитних правовідносин. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. В справі відсутні докази введення в оману позичальника кредитором щодо обставин, які мають істотне значення. Оспореним договором визначено основні умови кредитування, зокрема, валюта, сума, мета, строк, форма надання грошових коштів, розмір процентної ставки та спосіб погашення зобов`язання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, у цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову, в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

13. У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року, ПАТ АБ "Укргазбанк" просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що оспорений договір укладено з суттєвими порушеннями істотних умов договору встановлених законодавством України, що регулюють спірні правовідносини, які необхідні для його укладення, з використанням елементів нечесної підприємницької практики всупереч існуючих норм і вимог діючого законодавства України, та грубо порушує охоронювані Конституцією і Законами України права та інтереси споживача фінансових послуг, і водночас завдає значної шкоди.

15. Апеляційний суд залишив поза увагою те, що відсутня згода за всіма іншими істотними умовами кредитного правочину, визначених Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , частини першої статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та статті 2 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції консолідованим іпотечним боргом і іпотечними сертифікатами".

16. Наявність розбіжностей у реальній відсотковій ставці свідчить про умисел банка отримувати від позичальника завищені та не обліковані суми винагороди за надані послуги по кредитуванню.

17. Суд апеляційної інстанції помилково не врахував існування всіх підстав, що оспорений кредитний договір укладений під приводом та впливом банку з одночасним використанням ним елементів нечесної підприємницької діяльності, тому є недійсним в силу статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів".

18. Доводи касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" зводяться до того, що постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог банку не відповідає правові позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 18 жовтня 2017 року у справі № 6-1964цс16, відповідно до якої передбачене кредитним договором підвищення процентної ставки відбувається внаслідок порушення зобов`язань, зокрема користування кредитом понад встановлений строк, тобто збільшення процентної ставки сторони пов`язали з певною подією - неповерненням кредитних коштів у встановлений у договорі строк. Таке підвищення процентної ставки є саме реакцією на порушення зобов`язань за договором і не може вважатися таким, що зумовлене збільшенням кредитного ризику, оскільки підвищення кредитного ризику - це ймовірна можливість виникнення ускладнень при виконанні договору, а в цьому випадку йдеться про збільшення процентів внаслідок порушення договору.

Доводи інших учасників справи

19. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20. Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк", справу витребувано з суду першої інстанції.

21. Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, справу витребувано з суду першої інстанції

22. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

23. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

24. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

25. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційних скарг, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

26. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційних скарг, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

27. Частиною першою статті 402 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційних скарг, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

28. Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, касаційна скарга ПАТ АБ "Укргазбанк" підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29. 17 січня 2007 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 67 485,15 доларів США на строк до 16 січня 2032 року зі сплатою 8,9% річних, щомісячною комісією 0,2% від суми кредиту та сплатою одноразової комісії в розмірі 1% від суми кредиту. Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісійні в строк та в порядку, які встановлені кредитним договором.

30. Пунктом 3.3.2. кредитного договору передбачено обов`язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 8,9% річних на рахунок № НОМЕР_1 у ВАТ АБ "Укргазбанк".

31. Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником умов цього договору (втому числі, несвоєчасного виконання грошових зобов`язань (з простроченням їх виконання більше ніж на один робочий день), що випливають з цього договору, а саме: несплати процентів та/або несвоєчасного повернення кредиту або його частини) банк має право на свій розсуд внести зміни/доповнення до цього договору в односторонньому порядку (внести зміни до умов зобов`язань своїх та/або позичальника, включаючи зміну позичальнику процентної ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 8,9% річних, а також включаючи зміну процентної ставки, що нараховується на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом, виходячи із 9,9% річних). Про внесення відповідних односторонніх змін (доповнень) до цього договору, включаючи його розірвання, банк попереджає позичальника не менше ніж за сім календарних днів із значенням, які саме зміни (включаючи розірвання цього договору) до цього договору будуть внесені банком в односторонньому порядку. Зміни (включаючи розірвання цього договору), внесені банком в односторонньому порядку, набиратимуть чинності в строки, визначені банком у таких письмових змінах, що будуть надіслані позичальнику, але в будь-якому разі такі письмові зміни набиратимуть чинності лише зі спливом семиденного терміну з дня надіслання Банком позичальнику письмового попередження про внесення банком в односторонньому порядку змін (включаючи розірвання цього договору) до цього договору.

32. Сторони домовились, що необхідним та достатнім доказом надіслання Банком позичальнику письмового попередження про внесення змін до цього Договору (включаючи розірвання цього Договору в односторонньому порядку та самих письмових змін до цього Договору (включаючи розірвання цього Договору), що вносяться Банком згідно цього розділу в односторонньому порядку є поштова квитанція (касовий/фінансовий чек) поштового відділення про прийняття від Банку поштових відправлень - рекомендованих листів з описом вкладення на адресу позичальника, зазначеному в розділі "Адреси та банківські реквізити сторін" цього договору, або наданої позичальником у випадку зміни його місцезнаходження.

33. До кредитного договору між сторонами були укладені також додаткові угоди від 07 липня 2008 року № 1, від 12 лютого 2009 року № 2 та від 12 грудня 2009 року №3.

34. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором

від 17 січня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є трьохкімнатна квартира

АДРЕСА_2 . Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, проведеного банком, процентна ставка у розмірі 8,9% періодично змінювалася в сторону збільшення у зв`язку з наявністю простроченої заборгованості до 9,9% (в періоди 20 квітня 2015 року - 30 квітня 2015 року; 01 травня 2015 року - 17 травня 2015 року; 18 травня 2015 року - 31 травня 2015 року; 01 червня 2015 рок - 17 червня 2015 року; 18 червня 2015року - 30 червня 2015 року, і в подальші періоди до 16 березня 2016 року).

36. Висновком комісійної судової економічної експертизи від 22 жовтня

2018 року, проведеної на підставі ухвали суду, за клопотанням ОСОБА_1 було встановлено ряд недоліків кредитного договору від 17 січня 2007 року та виконання його умов з боку банку, внаслідок чого відбулося порушення прав позичальника.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

37. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

38. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

39. Згідно з частинами першою та другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України (435-15) , якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

40. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

41. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

42. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

43. Апеляційний суд установив, що сторони кредитного договору обумовили можливість внесення змін до умов договору, зокрема, що стосується також і зміни процентної ставки, виключно із застосуванням письмової процедури із наданням доказів надіслання відповідного письмового попередження.

44. Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором, проведеного Банком, процентна ставка у розмірі 8,9% періодично змінювалася в сторону збільшення у зв`язку з наявністю простроченої заборгованості до 9,9%.

45. Встановивши відсутність доказів дотримання банком вимог пунктів 4.1, 4.2 договору та повідомлення позичальника про відповідні зміни в умовах кредитування та встановлення підвищеної процентної ставки за користування кредитом, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що недотримання кредитором порядку внесення змін до істотних умов Договору свідчить про те, що вищевказані зміни до розміру відсоткової ставки є такими, що не відповідають вимогам договору, тому не можуть бути визнані правомірними.

46. Висновок апеляційного суду про те, що вимога банку про стягнення заборгованості з комісії задоволенню не підлягає, з тих підстав, що вона є необґрунтованою, оскільки банк не мав права встановлювати у спірному кредитному договорі комісію за дії, які банк вчиняє на власну користь.

47. Висновком комісійної судової економічної експертизи від 22 жовтня

2018 року, проведеної на підставі ухвали суду, за клопотанням ОСОБА_1 встановлено невідповідність фактичної сукупної вартості кредиту у процентному та вартісному показниках умовам кредитування; несвоєчасне зарахування банком грошових коштів по погашенню кредиту, внаслідок чого утворився залишок нерозподілених коштів; відсутнє документальне підтвердження бухгалтерського обліку розміру заборгованості за основним боргом по кредиту станом на 16 березня 2016 року; невідповідність фактичного нарахування комісії розрахунку, проведеного експертним шляхом у відповідності з вимогами договору; необґрунтований розмір пені за прострочення заборгованості по відсоткам та за прострочення заборгованості за основним боргом; сукупна вартість кредиту у процентному значенні на момент укладення кредитного договору складає 15,02% та є вищою від визначеної договором процентної ставки; сукупна вартість кредиту у грошовому виразі на момент укладення кредитного договору складає 131 147,32 доларів США. Експертами також встановлено завищення фактичної сукупної вартості кредиту на момент укладення додаткових угод до договору кредиту від визначеної кредитним договором процентної ставки тощо.

48. Разом із тим, відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що пред`явленням даного позову кредитор на власний розсуд змінив строк виконання основного зобов`язання, скористався своїм правом на дострокове погашення всієї суми кредиту з належними нарахуваннями та не вирішив питання про стягнення належних сум за таких підстав.

Щодо зустрічного позовупро визнання недійсним кредитного договору

49. Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_1 посилався на положення статті 230 ЦПК України (правові наслідки вчинення правочину під впливом обману), а також статей 11, 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" (визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача).

50. Згідно з частинами першою-третьою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

51. Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

52. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману передбачені статтею 230 ЦК України.

53. Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

54. Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

55. Тобто, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

56. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

57. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку, - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення.

58. Лише в разі встановлення цих обставин норми частини першої статті 230 та статті 203 ЦК України у сукупності вважаються правильно застосованими.

59. За положеннями статей 626- 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

60. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

61. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

62. Згідно з частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції на час укладання оспореного договору) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. У разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

63. Відповідно до статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції на час укладання спірних договорів), яка регулює визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

64. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними (окремих положень, а не договору в цілому).

65. Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції на час укладання кредитного договору) до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: 1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом; 2) споживач зобов`язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача; 3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки; 4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

66. Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2007 року № 168, встановлюють надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України.

67. Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

68. Нормами цивільного законодавства передбачено як визнання правочину недійсним в цілому, так і визнання недійсним окремих його положень, а також передбачено можливість визнання правочину недійсним в цілому, якщо недійсність окремих його положень тягне за собою недійсність інших його частин і недійсність правочину в цілому.

69. У разі встановлення, що позичальнику не була надана повна та достовірна інформація про умови кредитування і сукупну вартість кредиту та визнання недійсними окремих умов про встановлення несправедливих платежів та комісій: за дії, які банк вчиняє на власну користь; які не є послугою в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , при відсутності достатніх даних для визнання решти умов і договору в цілому несправедливими, відсутності достатніх даних щодо нечесної підприємницької практики чи введення позивача в оману, відсутні правові підстави для визнання кредитного договору недійсним у цілому.

70. Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, тобто дії банку, які передують укладенню договору.

71. Встановивши, що сторонами у момент укладення договору дотримано вимоги Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , зокрема щодо укладення кредитного договору в письмовій формі та зазначення у ньому передбачених законом обов`язкових умов, кредитний договір не суперечить нормам цивільного законодавства, відповідає вільному волевиявленню та внутрішній волі учасників правочину, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

72. У силу положень статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а відтак, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

73. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

74. За приписам пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

75. За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи в частині вирішення позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" апеляційним судом не встановлені, судове рішення суду апеляційної інстанції в цій частині не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

76. Водночас, постанова апеляційного суду в частині вирішення зустрічного позову відповідає вимогам закону та узгоджується з фактичними обставинами справи, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, у тому контексті, який, на думку заявника свідчить про доведеність факту введення його банком в оману.