175/3306/16 Про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу та договором поруки, визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрацію транспортного засобу - 08.07.2020 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року у складі судді Ткаченко І. Ю.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі- ПАТ "Акцент-Банк"), правонаступником якого є акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі - АТ "Акцент-Банк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрацію транспортного засобу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року у складі судді Борисова С. А. позов ПАТ "Акцент-Банк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Акцент-Банк" заборгованість за договором фінансового лізингу від 01 вересня 2015 року № AB00A+0040 у розмірі 220 402 грн 76 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ПАТ "Акцент-Банк" заборгованість за договорами поруки від 01 вересня 2015 року № AB00A+0040 та договором фінансового лізингу від 01 вересня 2015 року № AB00A+0040 у розмірі 1 000 грн.

Визнано недійсною довіреність від 01 вересня 2015 року № 8, видану від імені ПАТ "Акцент-Банк" на ім`я ОСОБА_4, з моменту її вчинення.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіль, марки Hyundai, модель: Accent, рік випуску: 2014, тип ТЗ: седан-В, код кольору-колір: 5-червоний, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, оформлений довідкою-рахунком серії № НОМЕР_4, виданою 05 вересня 2015 року на ім`я ОСОБА_5 ; скасовано державну реєстрацію прав власності на вказаний автомобіль та визнано недійсним свідоцтво від 08 вересня 2015 року серії НОМЕР_5, видане ЦБДР АС при МВС України м. Київ про реєстрацію зазначеного транспортного засобу на ім`я ОСОБА_5 .

Скасовано державну реєстрацію прав власності на автомобіль марки Hyundai, модель: Accent, рік випуску: 2014, тип ТЗ : седан-В, код кольору-колір: 5-червоний, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_7, та визнано недійсним свідоцтво від 16 вересня 2015 року серії НОМЕР_8, видане ДАІ Київ, про реєстрацію вказаного транспортного засобу на ім`я ОСОБА_6 .

Витребувано у ОСОБА_6 транспортний засіб - автомобіль, марки Hyundai, модель: Accent, рік випуску: 2014, тип ТЗ : седан-В, код кольору-колір: 5-червоний, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_7 та передано вказаний транспортний засіб представникам ПАТ "Акцент-Банк".

Вирішено зареєструвати транспортний засіб, автомобіль марки Hyundai, модель: Accent, рік випуску: 2014, тип ТЗ : седан-В, код кольору-колір: 5-червоний, № кузова/шасі: НОМЕР_2, за ПАТ "Акцент-Банк", надавши повноваження представникам ПАТ "Акцент-Банк" в будь-якому сервісному центрі МВС України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2018 року було відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. З урахуванням вказаного відповідачем порушено порядок перегляду апеляційним судом заочного рішення, передбачений розділом ІІІ Глави 11 ЦПК України (1618-15) , що є підставою для повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на це судове рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 175/3306/16 із Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки поняття "залишити заяву без задоволення" та "відмовити у задоволенні заяви" є тотожними. Тому у апеляційного суду були відсутні підстави для повернення його апеляційної скарги як передчасно поданої. Зазначає, що порушення апеляційним судом процесуальних норм призвело до унеможливлення подальшого розгляду справи та порушення його прав на судовий захист.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2018 року АТ "Акцент-Банк", яке є правонаступником ПАТ "Акцент-Банк, подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права; апеляційний суд постановив законну та обґрунтовану ухвалу про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що у серпні 2016 року ПАТ "Акцент-Банк", правонаступником якого є АТ "Акцент-Банк", звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрацію транспортного засобу.

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року позов ПАТ "Акцент-Банк" задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2018 року у складі судді Озерянської Ж. М. у задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року відмовлено. Ухвала обґрунтована тим, що у відповідності до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Разом з тим, заочне рішення від 18 жовтня 2016 року у цій справі ухвалено під головуванням судді Борисова С. А., якого звільнено з посади судді.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року повернуто, як передчасно подану. Ухвала обґрунтована тим, що лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. Відповідачем порушено порядок перегляду апеляційним судом заочного рішення, встановлений частиною першою статті 284 ЦПК України, що є підставою для повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на це судове рішення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

За змістом частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року, суд першої інстанції виходив з того, що суддю, під головуванням якого ухвалено заочне рішення, звільнено з посади судді.

Таким чином суд першої інстанції фактично у відповідності до вимог відповідності до статей 284, 287 ЦПК України розглянув заяву відповідача про перегляд заочного рішення, відмовивши у її задоволенні, про що зазначив у своїй ухвалі від 17 травня 2018 року, роз`яснивши при цьому ОСОБА_6 порядок оскарження заочного рішення в загальному порядку.

У зв`язку з цим Верховний Суд вважає, що апеляційний суд неналежним чином дослідив зазначене вище, не врахував вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про справедливий судовий розгляд і справедливі судові процедури та безпідставно повернув, як передчасно подану, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати і направити справу до апеляційного суду.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 411, 416 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2018 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.