Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року (головуючий суддя Парінов А.Б., судді - Земляна Г.В., Петрик І.Й.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_2, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 3 липня 2008 року позов вказаних позивачів задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо непроведення розрахунків вартості продовольчих пайків за період з 11 березня 2000 року, а також по невиплаті позивачам компенсації вартості продовольчих пайків. Визнано право на отримання грошової компенсації вартості продовольчого пайка за період з 11 березня 2000 року. Стягнуто з відповідача на користь позивачів грошову компенсацію замість продовольчого пайка у розмірі 2157808,14 грн у індивідуально визначеному кожному позивачу розмірі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2009 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У червні 2010 року Міністерство оборони України звернулось до суду із заявою про поворот виконання постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 3 липня 2008 року, в якій просило стягнути з позивачів виплачену відповідачем компенсацію замість продовольчого пайка у розмірі 2157808,14 грн у індивідуально визначеному кожному позивачу розмірі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2010 року заяву Міністерства оборони України про поворот виконання рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нову ухвалу, якою заяву відповідача про поворот виконання рішення задоволено. Допущено поворот виконання постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 3 липня 2008 року. Стягнуто з позивачів на користь Міністерства оборони України кошти в загальному розмірі 2157808,14 грн у індивідуально визначеному кожному позивачу розмірі.

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2010 року залишити в силі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Вказану справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Залишаючи заяву відповідача про поворот виконання рішення без задоволення, суд першої інстанції виходив із того, що будь-яких доказів того, що скасована постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 3 липня 2008 року була обґрунтована на повідомлених позивачами завідомо неправдивих відомостях або поданих ними підроблених документах відповідачем не надано.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи заяву Міністерства оборони України про поворот виконання рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що компенсація замість продовольчого пайка не належить до заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - КАС України (2747-15) ) питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення, він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі. У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011 (v013p710-11) , поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.

Отже, за змістом вказаної вище статті КАС України (2747-15) , якщо обов'язок щодо вирішення питання про поворот виконання судового рішення не був виконаний судом апеляційної чи касаційної інстанції, відповідач вправі в межах річного строку звернутися до суду, у якому перебуває справа, із заявою про поворот виконання рішення; при цьому, облік строку починає обраховуватись з моменту набрання законної сили рішенням чи ухвалою суду про відмову в задоволенні позову, задоволення позовних вимог у меншому розмірі, закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду.

Статтею 266 КАС України передбачено, що поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Згідно частини другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до спірних правовідносин приписів статті 265 КАС України щодо повороту виконання судового рішення, оскільки його предметом у даній справі є сума компенсації за неотриманий продовольчий пайок, який є окремим самостійним видом забезпечення, що здійснюється за нормами і в терміни встановлені Кабінетом Міністрів України і не відноситься до грошового забезпечення військовослужбовців.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.