Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Гриціва М.І., Кравчука В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015р. у справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" про стягнення заборгованості,

У грудні 2014 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 16 490, 37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна заборгованість, яка виникла на підставі рішення від 27.12.2012р. № 36 Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення Товариством з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Позивач зазначав, що рішення від 27.12.2012р. № 36 прийнято за результатами планової перевірки відповідача, проведеної з дотриманням вимог законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2015р., залишеною без змін, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015р., позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" заборгованість в сумі 16 490,37 грн.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що Донецьким обласним відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено планову перевірку коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", за результатами якої було складено акт планової перевірки від 10.12.2012р. (а.с.11-15) на підставі якого було винесене рішення № 36 від 27.12.2012р. ( а.с.16). Відповідач не погоджується з висновками акту перевірки № 460 від 10.12.2012р. та вважає їх помилковими.

Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначено про те, що відповідач у касаційній скарзі фактично посилається на незаконність акту проведеної перевірки та прийнятого позивачем рішення № 36 від 27.12.2012р. та оскаржує їх, в той час як ані зазначений акт, ані рішення не є предметом спору у справі № 808/8772/14, а тому позивач вважає зазначені посилання безпідставними та необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 18.01.2001р. № 2249-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно статті 17 вказаного закону встановлено, що державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюють центральні органи виконавчої влади, уповноважені Президентом України. Метою державного нагляду є контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

У пункті 3 частини 1 статті 28 Закону України від 18.01.2001р. № 2249-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страховик має право, зокрема, проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Крім того, за правилами частини 2 статті 22 Закону України від 18.01.2001р. № 2249-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач з 01.08.2008р. перебуває на обліку в Добропільській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платник страхових внесків та є страхувальником.

У грудні 2012р. (в період з 03.12.2012р. по 10.12.2012р.) службовими особами позивача проведено планову перевірку дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, направлених на виплату допомоги та надання соціальних послуг застрахованим особам відповідача за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р.

За результатами планової перевірки відповідача складено Акт перевірки дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, направлених на виплату допомоги застрахованим особам та надання соціальних послуг від 10.12.2012р., в якому встановлено порушення позивачем порядку використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 10 993,58 грн.

Крім того, рішенням позивача № 36 від 27.12.2012р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності до відповідача застосовано фінансові санкції в таких розмірах:

- сума неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період з 01.01.2011р. - 10 993,58 грн.;

- штрафні санкції у розмірі (50% від суми) за період після 01.01.2011р. - 5496,79 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем всупереч вимогам частини 2 статті 22 Закону України від 18.01.2001р. № 2249-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не перераховано у десятиденний строк після отримання рішення позивача від 27.12.2012р. № 36 про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції.

Крім того, судами першої і апеляційної інстанції встановлено, що рішення позивача № 36 від 27.12.2012р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності було оскаржено відповідачем в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2014р. по справі № 805/2144/14, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014р. позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" до Добропільської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення № 36 від 27.12.2012р. залишено без розгляду.

З урахуванням правомірності проведення планової перевірки відповідача службовими особами позивача в період з 03.12.2012р. по 10.12.2012р., а також встановлення факту невиконання відповідачем вимог частини 2 статті 22 Закону України від 18.01.2001р. № 2249-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що рішення про стягнення неправомірно витрачених страхових коштів та штрафних санкцій відповідачем не виконано, відповідач скористався правом судового оскарження такого рішення, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що 24.03.2015р. позивач повторно не прибув в судове засідання суду першої інстанції, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, а тому відповідно до ч. 3 ст. 128 КАС України суд повинен був залишити позовну заяву без розгляду також є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки розгляд справи в суді першої інстанції здійснено у відповідності до статей 122, 128 КАС з огляду на те, що позивач 24.03.2015р. засобами факсимільного зв'язку надав до суду першої інстанції клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.52). Крім того, відповідач 24.03.2015р. звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про розгляд справи № 808/8772/14 у письмовому провадженні (а.с.51).

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2015р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.