Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі № 814/776/17 за позовом ГУ ДФС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ГУ ДФС у Миколаївській області звернулося до адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ГУ ДФС у Миколаївській області звернулось 12 грудня 2017 року з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року касаційну скаргу заявника було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ, зокрема при зверненні до суду податковим органом не було надано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі та належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року відповідачем надано клопотання про продовження строку для усунення недоліків, в якому заявник посилається на необхідність додаткового часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень за кодом 2800 "Інші поточні видатки". При цьому, податковий орган зазначає, що судовий збір за подання касаційної скарги буде сплачено у першочерговому порядку після затвердження кошторису ГУ ДФС у Миколаївській області на 2018 рік. Також, ГУ ДФС у Миколаївській області до вказаного клопотання додано належним чином оформлений документ на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу.

Разом з тим, розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно абзацу другого пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 288 (288-2002-п) , під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (3674-17) органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Заявником касаційної скарги не надано доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України. Також, не зазначено в який розумний строк недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На дату прийняття Верховним судом ухвали (18 січня 2018 року) на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору.

Разом з тим, пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, ГУ ДФС у Миколаївській області не виконано вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 грудня 2017 року щодо надання документу про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

Відмовити в задоволенні клопотання ГУ ДФС у Миколаївській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі № 814/776/17.

Касаційну скаргу ГУ ДФС у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі № 814/776/17 за позовом ГУ ДФС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути завнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.