Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 (головуючий суддя - Голобутовський Р.З.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 (колегія суддів: головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді - Шлай А.В. та Мельника В.В.)

у справі №804/5153/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс"

до відповідача Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

14 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" посилається на те, що фактично було позбавлене можливості вчасно зареєструвати податкову накладну з незалежних від нього підстав, а саме через несвоєчасне поповнення електронного рахунку платника податку та зазначає, що ним були вчинені усі необхідні дії для своєчасної реєстрації податкової накладної.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2017 №0002961209.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної на один день здійснено за відсутності вини позивача, внаслідок чого застосування штрафних санкцій до платника податку є неправомірним.

Відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе власник, або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, а тому, враховуючи порушення позивачем на один день строку реєстрації податкової накладної незалежно від причин, що призвели до такого порушення, податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 03.08.2017 № 0002961209 та застосовано до позивача штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної у розмірі 1 280 490 грн. 51 коп.

17 січня 2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на безпідставність та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів без змін.

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (2747-15) (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку в Дніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області (а.с. 35).

31.12.2015 позивачем виписано ТОВ "Агропромислова компанія "Дніпроагро" податкову накладну №16/2 на загальну суму 76 829 430, 40 грн. (податок на додану вартість - 12 804 905, 07 грн.) (а.с. 19). Граничним терміном реєстрації зазначеної податкової накладної є 15 січня 2016 року.

Податковим органом було проведено камеральну перевірку ТОВ "Дніпроагроальянс" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних складених за грудень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 05 липня 2017 року № №000001/04-36-12-04/34596334, яким встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) , а саме: суб'єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації податкової накладної за грудень 2015 року на загальну суму ПДВ 12 804 905 грн. 07 коп. на строк до 15 календарних днів (а.с. 29-30).

На підставі акта контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03 серпня 2017 року № 0002961209, яким за затримку реєстрації податкової накладної на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 12 804 905 грн. 07 коп. до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1 280 490 грн. 51 коп. (а.с. 32).

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (2755-17) та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (569-2014-п) .

Приписами статті 75 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, у тому числі, суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (569-2014-п) затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 9 зазначеного Порядку встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою: У Накл= У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ.

Згідно з п. 13 вказаного вище Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Пунктом 1 пункту 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

Пунктом 5 Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 21.07.2014 № 770 (z0928-14) встановлено, що органи Казначейства зобов'язані зараховувати на небюджетні рахунки клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, платник податку перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка, при цьому зазначені кошти мають бути зараховані на рахунок платника протягом операційного дня, у день їх отримання.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з недостатністю грошових коштів на електронному рахунку платника податків та з метою своєчасної реєстрації податкової накладної від 31.12.2016 №16/2 позивач здійснив перерахунок коштів на свій електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується виписками по рахунку від 14.01.2016 (а.с. 20-22).

Згідно з повідомленням про результати обробки документа, датою та часом обробки податкової накладної №16/2 від 31.12.2015 зазначено 15.01.2016 15 год. 05 хв. (а.с. 23).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи витягів щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ, станом на 17 год. 37 хв. 15 січня 2016 року та 09 год. 24 хв. 16 січня 2016 року сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складає 291 002 грн. 61 коп. (а.с. 24-25).

Оскільки, сума податку на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ була визначена на рівні 12 816 002 грн. 60 коп. лише 16 січня 2016 року, що підтверджується відповідним витягом (а.с. 26), податкова накладна від 31.12.2015 №16/2, граничним терміном подачі якої є 15.01.2016, була подана 16.01.2016, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 1 день, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №1 (а.с. 27).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної від 31.12.2015 № 16/2 було вчинено всі необхідні дії, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, а саме через несвоєчасність зарахування на електронний рахунок позивача перерахованих коштів, що призвело до затримки коригування суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, та унеможливило реєстрацію податкової накладної в межах встановленого законом граничного терміну її реєстрації.

Із врахуванням обставин справи, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, вимоги Податкового Кодексу України (2755-17) , принцип правомірності дій платника податків, на думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на норми положень статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", згідно з якими у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі не пізніше наступного робочого дня, оскільки податковим органом не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що перерахунок коштів було здійснено позивачем після закінчення операційного часу. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що перерахунок коштів було здійснено платником податку 14 січня 2016 року, а тому, з урахуванням доводів скаржника, останнім днем зарахування перерахованих коштів на відповідний рахунок позивача мало бути 15 січня 2016 року, а не 16 січня 2016 року.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі №804/5153/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.