Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 (суддя Рубан В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 (судді Перцова Т.С., Дюкарєва С.В., Жигилія С.П.)

у справі №820/9429/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватної фірми "Кібела"

про визнання дій протиправними, -

У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі Банк) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові (далі ДПІ) щодо невизнання погашеними податкових векселів, що були видані Приватною фірмою "Кібела" при імпорті товарів на митну територію України на користь відповідача у період з вересня 2006 року по квітень 2007 року, з липня 2007 року по серпень 2007 року та жовтень 2007 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 07.09.2006 року між Банком та ПФ "Кібела" було укладено Генеральний договір №А-13/06 про аваль векселів. На підставі даного договору Банком були авальовані 1223 податкових векселів на загальну суму 26 885 926,08 грн., що видані ПФ "Кібела" при імпорті товарів на митну територію України на користь ДПІ. У відповідності до вимог чинного законодавства вказані векселі є погашеними, проте цей факт не визнається відповідачем.

Постаново Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Банк звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість заявленого адміністративного позову.

У своїх запереченнях ДПІ зазначило, що судами прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

ПФ "Кібела" відзиву на касаційну скаргу не надало.

10.01.2018 справу, в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі КАС України (2747-15) ), передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позов про визнання протиправними дій ДПІ щодо невизнання погашеними податкових векселів, що були видані ПФ "Кібела" на користь відповідача і які було авальовані Банком.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що судами різних інстанцій та юрисдикцій розглядались справи щодо дійсності зобов'язань Банку по авальованим векселям ПФ "Кібела" та про стягнення заборгованості по ним.

Так, під час розгляду справи №2а-12135/12/2070 за позовом ДПІ до Банку про стягнення заборгованості за податковими векселями, судами встановлено факт непогашення ПФ "Кібела" податкових векселів та наявність у Банку відповідальності за своєчасну оплату авальованих ним податкових векселів. На цій підставі постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2015 р., позов задоволено, з Банку на користь ДПІ стягнуто заборгованість по 697 податковим векселям на загальну суму 15303142,07 грн.

Аналогічні висновки викладено в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 1.03.2010 р. та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 6.03.2013 р. у справі №2-а-1698/08/2070, а також в рішенні господарського суду Харківської області від 16.09.2013 р. у справі № 922/2694/13 (т4 а.с.171-176).

Відповідно до приписів частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на це судами попередніх інстанцій обґрунтовано враховано наявність та зміст судових рішень у вищезазначених справах, в яких брали участь як Банк, так і ДПІ та ПФ "Кібела".

Судами попередніх інстанцій під час розгляду позову Банку про визнання протиправними дій ДПІ щодо невизнання погашеними податкових векселів правильно застосовано норми матеріального права, які регламентували спірні правовідносини, а саме : Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.1997 р. (1104-97-п) , та додержано вимог процесуального права щодо прийняття рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна скарга не спростовує правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.