Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року (судді: Мельник В.В., Юхименко О.В., Нагорна Л.М.) у справі № 808/366/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькій завод кольорових сплавів" до Запорізької митниці Міндоходів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, визнання протиправних дій щодо визначення пені, зобов'язання повернути надмірно сплачені суми податкових зобов'язань та пені,

15 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізькій завод кольорових сплавів" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення від 19.11.2012 року № 103, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем ввізне мито - 237 грн. 45 коп., у тому числі за основним платежем - 189,96 грн., штраф - 47,49 грн., та № 104 від 19.11.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість - 3225 грн.04 коп., у тому числі за основним платежем - 2580,03 грн., штраф - 645,01 грн. з мотивів безпідставності прийняття спірних повідомлень.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 03 червня 2013 року, залишеною без змін у цій частині постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, адміністративний позов задовольнив повністю, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення.

Суди попередніх інстанцій встановили, що в період з 18.06.2012 року по 22.10.2012 року посадовими особами Запорізької митниці проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи Товариством за період діяльності з 18.06.2009 року по 31.03.2012 року, результати якої оформлено актом перевірки № 0037/12/112000006/0031549003 від 05 листопада 2012 року (далі - акт перевірки), на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 5 частини 2 статті 267 Митного кодексу України (далі - МК України) від 11.07.2002 (92-15) року (в редакції, чинній на час митного оформлення) в частині визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, що проявилося в заниженні митної вартості імпортованих товарів, як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків митного органу щодо заниження ввізного мита та податку на додану вартість внаслідок необчислення мита та податку на додану вартість на частину майна, внесеного до статутного капіталу товариства, яка має статус інвестиції.

Відповідач, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст. 267 МК України від 11.07.2002 року, Закону України "Про транспортно-експедиційні послуги", статті 306 Господарського кодексу України, п. 4.3 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. Доводами скарги в розділі першому зазначає господарські операції, а саме, щодо не включення транспортно-експедиційних послуг та витрат страхування, які жодного відношення до прийняття спірних повідомлень не мають.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди правильно використали наявність обставин у справі (приюдицію), які не потребують доказування, а саме, встановлення Ленінським районним судом м. Запоріжжя у цивільній справі (рішення від 07.08.2012р) факту того, що транспортний засіб, який внесено у статутний капітал товариства у 2008-2009 роках, має статус інвестицій (том 2 а. с. 5-12).

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відсутній об'єкт обчислення ввізного мита та податку на додану вартість за імпортними операціями відповідно до п.5 ч. 2 ст. 267 МК України (ЗУ-92) та п.4.3 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі № 808/366/13-а залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі № 808/366/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.