806/111/13-а Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з мотивів безпідставності їх прийняття - 16.01.2018 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року (суддя Шимонович Р.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року (судді: Котік Т.С., Жизневська А.В., Малахова Н.М.) у справі № 806/111/13-а за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро - горілчаний завод" до Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

04.01.2013р. Державне підприємство "Житомирський лікеро - горілчаний завод" (далі - підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі податковий орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.10.2012р. №0000167222, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 13409703 грн., №0000169222, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 21552504 грн. за перше півріччя 2012 року, №0000168222, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 11426273 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5713137 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

Житомирській окружний адміністративний суд постановою від 5 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, скасував податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 30.10.2012р. №0000167222, №0000169222, №0000168222.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07. 2011 р. по 30.06. 2012 р., за результатами якої складено акт № 4050/22-2/00375504/0110 від 12.10. 2012 р., прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень від 30.10.2012 р., № 0000169222 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 21 552 504,00 грн. з підстав порушення вимог підпункту 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 159.1.1 п 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України; № 0000167222 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 13 409 703,00 грн. за основним платежем; № 0000168222 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 11 426 273,00 грн., за штрафними санкціями 5 713 137,00 грн. з підстав порушення вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ).

Аналізуючи порушення позивачем п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 ПК України, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що податковий орган виходив з того, що позивач занизив доходи підприємства в результаті коригування сум сумнівної та безнадійної заборгованості по реалізованій лікеро-горілчаній продукції по товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал-Груп" та товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрія БЛІГ" відобразивши в рядку 03 "Інші доходи" декларації з податку на прибуток в загальній сумі 32065750,00 грн., в тому числі по товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал-Груп" суму 25592281,00 грн. по товариству з обмеженою відповідальністю "Олександрія БЛІГ" суму 6473469,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанції, встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 14.03.2012 р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 р., позовні вимоги Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал-Груп" про стягнення основного боргу в сумі 30710736,83 грн., а також, штрафу за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 1535536,84 грн. задоволено повністю. Стягнуто на користь підприємства основний борг в сумі 30710736,83 грн., штраф за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 1535536,84 грн. а також судовий збір в розмірі 64380,00 грн.

Також встановлено, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.07. 2012 р., залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2012 р., позов Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛІГ" на користь підприємства 7768162,40 грн. заборгованості, 64380,00 грн. судового збору, а також 1912,56 грн. за проведення судової експертизи.

Враховуючи зазначені судові рішення та аналізуючи приписи пп. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 ПК України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал-Груп" та товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-БЛІГ" не можна вважати безнадійною.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивачем, зменшено суму доходу на вартість відвантажених товарів без урахування податку на додану вартість та відображено таке зменшення у рядку 03.11 додатка СБ до податкової декларації з податку на прибуток. При цьому, одночасно зменшено суму витрат звітного періоду на 10513246,00 грн. (собівартість товарів без урахування податку до додану вартість, включеного до складу ціни) і відображено у рядку 03.12. додатка СБ до декларації.

Коригування суми доходів перенесено до рядка 03.11 додатка ІД до декларації за 1 півріччя 2012 року, а коригування суми витрат - до рядка 06.4.24 додатка ІВ до цієї декларації.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про відповідність вчинених позивачем корегувань положенням підпункту 136.1.2 п. 136.1 ст. 136 ПК України. Також судами встановлено, що у першому півріччі 2012 року оплати від боржників не надходило, отже, у позивача відсутні підстави для збільшення доходів відповідно до пп. 159.1.5. п. 159.1 ст. 159 ПК України.

Викладені обставини та аналіз застосування норм матеріального права призвели до висновків суду першої та апеляційної інстанцій, що позивач, як платник податку на прибуток не допустив порушень п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 ПК України, а тому винесене податкове повідомлення-рішення № 0000169222 від 30.10.2012 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 21 552 504,00 грн. підлягає скасуванню.

Перевіряючи правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 0000167222 від 30.10.2013 року, яким позивачу збільшено суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 13 409 703,00 грн. за основним платежем, суди першої та апеляційної інстанцій встановили наступні обставини.

В основу його прийняття покладені висновками податкового органу щодо порушення позивачем пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 159.1.1 п 159.1 ст. 159, п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України.

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, став висновок перевіряючих про безпідставне віднесення до складу валових витрат за операціями із придбання шкіряного напівфабрикату "Вет-блу" від товариства з обмеженою відповідальністю "Грант" на загальну суму 58303058,95 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року-23259595,52 грн., за VІ квартал 2011 року-35043463,43 грн. та завищення задекларованих показників у р. 06.6 Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" в ІІ кварталі 2011 року в сумі 3154255,00 грн., тоді як за підсумками І кварталу 2011 року підприємство не мало від'ємного значення об'єкту оподаткування.

Судами встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 р. по справі № 0670/10982/11, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 р., задоволено позов підприємства, скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0003412301 в частині донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 5137677 грн., від 02.11.2011 № 0003402301 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 1191728 грн. та від 02.11.2011 року № 0003422301 в повному обсязі. Цим же судовим рішенням встановлено неправомірність податкового повідомлення-рішення № 0003422301 від 02 листопада 2011 р. про зменшення підприємству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3154255 грн.

Враховуючи вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність доводів податкового органу з огляду на те, що обставини даної справи щодо задекларованих показників у р. 06.6 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" в сумі 3154255,00 грн. встановлені та досліджені постановою по справі № 0670/10982/11, яка набрала законної сили, тому, зазначені обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України.

Стосовно господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант" судами встановлено, що 06.06.2005р. між позивачем та цим товариством укладено договір постачання шкіряного напівфабрикату "Вет-блу", який отримано у ІІІ- ІV кварталі 2011 року та передано комісіонеру (TOB "Хартманс") для подальшого продажу на експорт на підставі договору комісії від 31.05.2010р. № 3. Факт реалізації на експорт встановлений судами. Відтак, виходячи із дослідження первинних документів, встановлення фактичних обставин судами попередніх інстанцій відхилено висновки податкового органу про нікчемність правочину у зв'язку з тим, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Грант" у липні-листопаді 2011 року не мали реальних наслідків.

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про безпідставність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.

Перевіряючи правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 30.10.2012 року № 0000168222, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 11 426 273,00 грн., за штрафними санкціями 5 713 137,00 грн. через порушення вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість стало невизнання відповідачем податкового кредиту на 11426273,00 грн., в тому числі по придбаних: шкіряних напівфабрикатів "Вет-блу" у товариства з обмеженою відповідальністю "Грант" та обладнання від товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Капітал-Груп". Операції по формуванню податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ТОВ "Інвест-Капітал-Груп" є нікчемними, оскільки ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" не доведено факту транспортування, отримання та використання в господарській діяльності основних засобів від зазначеного контрагента.

Суди попередніх інстанцій не погодились з такими висновками, виходячи з доведеності операцій придбання товару відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, яка надає право на віднесення сум податку до податкового кредиту, дотримання дати віднесення сум податку до податкового кредиту (п. 198.2 ст. 198 ПК України), дотримання правил формування кредиту, наявності податкової накладної, як підстави формування (п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п.201.7ст. 201 ПК України). Відповідність обставин зазначеним нормам доведена тим, що 28 вересня 2011 р. між позивачем (Замовник) та ТОВ "Інвест-Капітал-Груп" укладено договори № 1 та №2 про закупівлю товарів, факт виконання яких підтверджується податковими накладними, актами прийому-передачі, видатковими накладними. Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з надання будівельних робіт та робіт поточного ремонту кабельних мереж встановлені судами попередніх інстанцій.

Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку, що віднесення до валових витрат вартості придбаного шкіряного напівфабрикату "Вет-блу", доводить, що позивач законно та у відповідності до ст. 198 ПК, включив сплачені суми податку на додану вартість в ціні такого товару до складу податкового кредиту, зазначивши, що підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкових накладних, оформлених належним чином.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність допущених позивачем податкових правопорушень та дотримання ним норм матеріального права, оскільки фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між платником податків та його контрагентами та правомірність віднесення Підприємством до складу валових витрат та податкового кредиту сум сплаченого товару, робіт, послуг та податку на додану вартість відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, а також відсутність підстав корегування.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі № 806/111/13-а, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю (т. 3 а. с. 120-122).

Доводами касаційної скарги відповідач визначає порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, при цьому посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, які полягають у прийнятті невідповідних (неналежних) первинних документів, як доказів здійснення господарських операцій з отримання товару та порушення правил формування валових витрат та податкового кредиту, посилається виключно на аналіз фактичних обставин у справі, доводів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права не наводить.

Підприємством заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Підпунктом 138.2. статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пункт 198.6 статті 198 ПК України, який регулює правила формування податкового кредиту, передбачає, що до його складу не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу). Абзацом другим передбачено, що у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Правила надання податкової накладної відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК та визначення податкового кредиту звітного періоду відповідно до п. 198.3 цього Кодексу, у межах спірних відносин є похідними, залежними від факту здійснення господарської операції, за результатами якої видається податкова накладна.

Відтак, податкова накладна складається по факту придбання, зокрема товару, тобто за результатами здійснення господарської операції, яка підтверджується первинним документом, ведення і зберігання якого здійснюється за правилами бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в України визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (996-14) , що зазначено його преамбулою (далі Закон № 996-XIV (996-14) ).

Згідно частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, обов'язкові реквізити яких зазначені частиною другою цієї статті.

Колегія суддів, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності у позивача належних документів складених по факту придбання товару (продукції) відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV, що спростовує доводи податкового органу про їх відсутність та доводить безпідставність прийняття податкових повідомлень - рішень про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Посилання податкового органу на порушення підприємством пп.159.1.1. п.159.1 ст. 159 ПК України є неприйнятними, оскільки відповідач неправильно тлумачить вказану норму, розцінюючи факт розстрочки платежу, як погодження оплати вартості товарів (послуг) та пов'язує розстрочку з правом платника податку зменшити суму доходу.

Враховуючи факт звернення позивача із позовом про стягнення заборгованості із ТОВ "Інвест-Капітал-Груп", що стало підставою застосування зазначеної норми та зменшення суми доходу на вартість відвантажених товарів без урахування податку на додану вартість, а також одночасне зменшення суми витрат цього звітного періоду на суму собівартості таких товарів без урахування податку на додану вартість, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій позивача стосовно коригування сум доходів і витрат, та як наслідок, безпідставності зменшення контролюючим органом суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.