Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву "ПАТ "КиївЗНДІЕП" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва до публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву "ПАТ "КиївЗНДІЕП" про стягнення заборгованості, -

Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва звернулось до суду з позовом до ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву - "ПАТ "КиївЗНДІЕП" про стягнення заборгованості у розмірі 31198,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо невідшкодування в добровільному порядку Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій бувшим науковим працівникам державного не бюджетного підприємства публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву ПАТ "КиївЗНДІЕП".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, позов задоволено: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КиївЗНДІЕП" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 01422826) на користь Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд. 4, ідентифікаційний код 22870173) суму заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (848-19) та сумою, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 31198 (тридцять одна тисяча сто дев'яносто вісім) грн. 90 коп.

У поданій касаційній скарзі ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву - ПАТ "КиївЗНДІЕП", з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву - ПАТ "КиївЗНДІЕП" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва.

У ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву - ПАТ "КиївЗНДІЕП" існує заборгованості з виплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (848-19) колишнім науковим працівникам установи, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з січня по березень 2015 року у розмірі 31198, 90 грн.

Оскільки добровільно відповідачем витрати Пенсійного фонду на виплату пенсій бувшим працівникам ПАТ "КиївЗНДІЕП" за січень - березень 2015 року не відшкодовано, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності у ПАТ "КиївЗНДІЕП" обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (848-19) колишнім науковим працівникам установи, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

За змістом статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (848-19) , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 (372-2004-п) , за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з пунктом 3 Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Відповідно до пункту 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (848-19) , про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно з пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

За змістом касаційної скарги заявник не заперечує щодо наявності у нього обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду пенсії, виплачені колишнім працівникам підприємства.

Як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень вказує на факт недотримання Пенсійним фондом порядку направлення підприємству визначених пунктом 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (848-19) , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 (372-2004-п) , повідомлень (розрахунків витрат).

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "КиївЗНДІЕП" відповідні повідомлення (розрахунки витрат) за спірний період отримало у встановлений законодавством строк.

Посилання касатора на той факт, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено чим підтверджується наявна у підприємства заборгованість та щодо яких саме осіб, які працювали в ПАТ "КиївЗНДІЕП", заявлено позов, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вся необхідна інформація щодо осіб та сум, заявлених до відшкодування, міститься в повідомленнях (розрахунках витрат), які отримані ПАТ "КиївЗНДІЕП", а також містяться в матеріалах справи.

Доказів погашення заявленої позивачем до стягнення суми боргу в розмірі 31198,90 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву "ПАТ "КиївЗНДІЕП" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.