Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., розглянувши матеріали касаційної скарги представника управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси (далі - УПФ) на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФ про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

Представник УПФ звернувся з касаційною скаргою на судове рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року, посилаючись на його незаконність.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам, викладеним у статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ). Зокрема, в порушення частини п'ятої цієї норми, до скарги не долучено документ про сплату судового збору.

В межах строку, наданого для виправлення вказаних недоліків, представник відповідача надіслав лист про надання інформації у якому повторно просив звільнити від сплати судового збору з посиланням на відсутність коштів на подібні цілі, оскільки фінансування Пенсійного фонду України, щодо сплати судового збору не проводилось, зміни до статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою заборонено використовувати кошти на цілі не передбачені цим Законом не приймалися.

Вивчивши зміст клопотання, матеріали долучені до нього, суддя приходить до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Згідно із пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (484-19) на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Верховний Суд України в ухвалі від 5 вересня 2016 року (справа № 2а-1472/11/1370) зазначив, що оскільки скасовано встановлені раніше для органів Пенсійного фонду пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Доказів не забезпечення Кабінетом Міністрів України належного фінансування представником УПФ не надано.

Виходячи з наведеного, представником відповідача не зазначено переконливих доводів, та не надано доказів, які б давали підстави до звільнення від сплати судового збору, отже, у визначений строк недоліки усунуті не були, тому відповідно до частини третьої статті 108 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 108, частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У задоволенні повторного клопотання управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси відмовити.

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року повернути відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.