ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2016 року м. Київ К/800/8253/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку письмового розгляду касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.11.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернулась до Рахівського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, просила визнати протиправним та скасувати рішення посадової особи Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області у призначенні ОСОБА_3 пенсії на загальних підставах, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області призначити пенсію ОСОБА_3 відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) ; здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з часу набуття нею права на пенсію державного службовця відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) та провести виплату ОСОБА_3 неодержаної нею відповідної пенсії в період з часу набуття нею права на пенсію державного службовця до дня призначення пенсії державного службовця.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.11.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 року, позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Як встановлено, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . 23.01.2013 року ОСОБА_3 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , однак, листом Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області № 453/03-9 від 30.01.2013 року їй було відмовлено у такому переведенні.
Водночас, з адміністративним позовом ОСОБА_3 звернулась 03.11.2015 року.
Згідно з частинами 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Предметом спору в даній адміністративній справі є визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області від 30.01.2013 року, призначення та перерахунок пенсії державного службовця з часу набуття права на пенсію.
Оскільки з адміністративним позовом ОСОБА_3 звернулась 03.11.2015 року, то пропустила шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду.
Враховуючи, що суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, то дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що позовна заява та додані до неї матеріали не містять даних, які вказують на можливість визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Заявник не зазначив про причини пропуску строку звернення до суду та не надав матеріалів, які б вказували на поважність таких причин.
Доводам позивача щодо неправомірність застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень статтями 99, 100 КАС України судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку, з якою погоджується і колегія суддів.
Так, строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 99 КАС України. При цьому, частиною 3 статті 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суд. Проте, будь-якими іншими законами не встановлено строку звернення до адміністративного суду у цій категорії справ, а тому застосовувати належить саме статті 99 та 100 КАС України.
З огляду на вказані обставини, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду.
Касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 06.11.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: