ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
28 вересня 2016 року м. Київ К/800/12324/16
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Калашнікової О. В., Маслія В. І.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Технобазіс" до Сумської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмов, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Сумської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року,
у с т а н о в и л а :
У грудні 2015 року Приватне підприємство "Технобазіс" (далі - ПП "Технобазіс") звернулось до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС, в якому просить:
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000071/2 від 25 грудня 2015 року;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00103;
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000066/2 від 18 грудня 2015 року;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00095.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що митна вартість під час митного оформлення товарів, які ввозились на територію України визначалась за основним методом, тобто за ціною договору (контракту). Разом з цим, відповідні відомості митної вартості заявлялися у деклараціях, до яких додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни.
Застосувавши інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений ПП "Технобазіс", відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для прийняття яких Сумська митниця ДФС вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий, оскільки використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально.
Позивач зазначає про відсутність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а також про невідповідність рішень про коригування вимогам до їх оформлення і недотримання порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості.
Вважаючи, що такі дії та рішення контролюючого органу не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товарів та застосування методів визначення митної вартості товарів, позивач звернувся в суд з вимогою про визнання протиправними та скасування рішень Сумської митниці ДФС.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000071/2 від 25 грудня 2015 року.
Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00103.
Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000066/2 від 18 грудня 2015 року.
Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00095.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 4197,29 гривень.
У своїй касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Водночас, представник ПП "Технобазіс" у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 вересня 2015 року між ПП "Технобазіс" та компанією CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD укладено контракт № ВС-TB29/09/15, відповідно до пункту 3 якого останнім було взято на себе зобов'язання з поставки товару в асортименті, яка здійснюється у повній відповідності з Incoterms-2010, а умови поставки для кожної партії товару визначаються та узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.
Згідно з інвойсами № BTCN2015400 від 01 листопада 2015 року та № BTCN2015414 від 15 листопада 2015 року поставка товару на виконання укладеного контракту здійснюється за умовами поставки CFR Оdessa згідно з Incoterms-2010.
17 грудня 2015 року на виконання укладеного контракту на адресу позивача надійшов товар, а саме:
- "стрічки поліпропіленові, з покриттям з синтетичного каучуку. У рулонах завширшки 4,8 см: ADHESIVE TAPE/клейка стрічка - 22680 шт. Виробник ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Торговельна марка ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Країна виробництва - CN (Китай)";
- "сітка скловолокна, виготовлена з переплетених ниток скловолокна, розміром вічка 2,5*2,5 мм, 5*5 мм та 8*8 мм, у рулонах завширшки 100 см (+- 5%). Використовується для будівельних робіт: FIBERGLASS MESH/склосітка - 390 шт. Виробник ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Торговельна марка ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Країна виробництва - CN (Китай)";
- "сітка скловолокна, виготовлена з переплетених ниток скловолокна, у рулонах завширшки 4,5 см, 23 см (+-5%). Використовується для будівельних робіт: FIBERGLASS SELF ADHESIVE TAPE/самоклеюча стрічка з скловолокна - 1400 м. Виробник ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Торговельна марка ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Країна виробництва - CN (Китай)";
- "вироби зі сплаву алюмінію, без основи завтовшки 0,02 мм та 0,05 мм, самоклейні: ALUMINIUM SDHESIVE TAPE/алюмінієва клейка стрічка - 7560 шт. Виробник ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Торговельна марка ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Країна виробництва - CN (Китай)";
- "стрічки самоклейні поліетиленові, з покриттям з синтетичного каучуку. У рулонах завширшки 4,8 см: DOUBLE-SIDED ADHESIVE TAPE/двостороння клейка стрічка - 28480 шт. Виробник ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Торговельна марка ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Країна виробництва - CN (Китай)".
Також 25 грудня 2015 на виконання зовнішньоекономічного контракту № ВС-TB29/09/15 від 29 вересня 2015 року на адресу ПП "Технобазіс" надійшов товар, а саме:
- "арматура для кріплення з недорогоцінних металів, для меблів: CASTER/ролик - 27000 компл. Торговельна марка SOLO, OPTIMA, TBS. Виробник: Lufeng Jiazi Huanan Furniture Accessory Factory Co., Ltd. Країна виробництва - CN (Китай)";
- "фурнітура з недорогоцінних металів для меблів: CLIP/кліпс - 16,7 кг, STOPPER/стопор - 144 кг. Торговельна марка SOLO, OPTIMA, TBS. Виробник: Lufeng Jiazi Huanan Furniture Accessory Factory Co., Ltd. Країна виробництва - CN (Китай)";
- "щітковий ущільнювач для меблевих дверей: BRUSH SEAL/щітковий ущільнювач - 24000 м. Торговельна марка SOLO, OPTIMA, TBS. Виробник: Lufeng Jiazi Huanan Furniture Accessory Factory Co., Ltd. Країна виробництва - CN (Китай)".
З метою митного оформлення ввезених на територію України вищевказаних товарів Приватним підприємством "Національні традиції", яке відповідно до умов договору № 21/04-15 від 21 квітня 2015 року про надання послуг по декларуванню товарів взяло на себе зобов'язання надати позивачу послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, 17 грудня 2016 року та 25 грудня 2016 року подано до Сумської митниці ДФС вантажні митні декларації № 805130000/2015/016873 та № 805130000/2015/017343 відповідно, в яких вказано митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору.
На підтвердження вартості товару декларантом в обох випадках подано зовнішньоекономічний контракт № ВС-ТВ29/09/2015 від 29 вересня 2015 року, інвойси № BTCN2015400 від 01 листопада 2015 року, № BTCN2015414 від 15 листопада 2015 року та пакувальні листи до них, видаткові накладні № 0000002015400 від 29 жовтня 2015 року та № 0000002015414 від 12 листопада 2015 року, відвантажувальні специфікації № BTCN2015400/140/1 від 02 листопада 2015 року та № BTCN2015414/150 від 16 листопада 2015 року, міжнародні товаро-транспортні накладні за №№ 166151, 351/15, коносаменти № LGZODS5A20610DS від 18 листопада 2015 року та № WMS15110412 від 15 листопада 2015 року, калькуляції № BTCN2015400/01 від 18 листопада 2015 року та № BTCN2015414/01 від 25 листопада 2015 року, звіти про оцінку майна № 04-04/12/185 та № 04-04/12/184, листи CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD та ПП "Технобазіс", прайс-листи № 90140/1 від 26 жовтня 2015 року та № 90150 від 10 листопада 2015 року.
Так, заявлена митна вартість товару по вантажній митній декларації № 805130000/2015/016873 від 17 грудня 2015 року у відповідності до інвойсу № BTCN2015414 від 15 листопада 2015 року загалом склала 5029,70 доларів США, що виходячи з офіційного курсу НБУ, який станом на момент подання декларації становив 23,52 грн./долар США, в національній валюті склала - 118294,90 гривень.
Не погоджуючись із визначеною декларантом митною вартістю товару у вищезазначеній декларації, контролюючим органом запропоновано додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором; виписку із бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000066/2 від 18 грудня 2015 року, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом.
Таким чином, прийняття Сумською митницею ДФС оскаржуваного рішення слугувало збільшенням митних платежів, внаслідок чого загальну митну вартість п'яти видів товару скориговано з 5029,70 доларів США до 8450,03 доларів США.
В іншому випадку, заявлена митна вартість товару по вантажній митній декларації № 805130000/2015/017343 від 25 грудня 2015 року у відповідності до інвойсу № BTCN2015400 від 01 листопада 2015 року загалом склала 7519,33 доларів США, що виходячи з офіційного курсу НБУ, який станом на момент подання декларації становив 22,96 грн./долар США, в національній валюті склала - 172677,52 гривень.
Також, не погоджуючись із визначеною декларантом митною вартістю товару у вищезазначеній декларації, контролюючим органом запропоновано додатково надати аналогічні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000071/2 від 25 грудня 2015 року, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом.
Таким чином, прийняття Сумською митницею ДФС оскаржуваного рішення слугувало збільшенням митних платежів, внаслідок чого загальну митну вартість трьох видів товару скориговано з 7519,33 доларів США до 17979,28 доларів США.
Зі змісту оскаржуваних рішень контролюючого органу вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №№ 805130000/2015/00095 та 805130000/2015/00103 відповідно.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Сумською митницею ДФС необґрунтовано витребувано у позивача додаткові документи в підтвердження заявленої ним митної вартості товару за основним методом, оскільки подані позивачем документи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Таку позицію Харківського окружного адміністративного суду підтримав і Харківський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.
Згідно з частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
В силу статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Приписами статті 53 Митного кодексу України обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:
- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що законодавством передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положень статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" (3018-17)
" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.
В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.
Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися, в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.
З матеріалів справи вбачається, що вартість задекларованого товару підтверджується інвойсами № BTCN2015400 від 01 листопада 2015 року, № BTCN2015414 від 15 листопада 2015 року та пакувальними листами до них, видатковими накладними № 0000002015400 від 29 жовтня 2015 року та № 0000002015414 від 12 листопада 2015 року, відвантажувальними специфікаціями № BTCN2015400/140/1 від 02 листопада 2015 року та № BTCN2015414/150 від 16 листопада 2015 року, звітами про оцінку майна № 04-04/12/185 від 25 грудня 2015 року та № 04-04/12/184 від 16 грудня 2015 року та калькуляціями № BTCN2015400/01 від 18 листопада 2015 року та № BTCN2015414/01 від 25 листопада 2015 року.
З інвойсу № BTCN2015400 від 01 листопада 2015 року та пакувального листа до нього вбачається, що партія товару, яка підлягає поставці складається з меблевої фурнітури на загальну вартість 7519,33 доларів США.
З інвойсу № BTCN2015414 від 15 листопада 2015 року та пакувального листа до нього вбачається, що партія товару, яка підлягає поставці складається з будівельних матеріалів, загальною кількістю 60510 одиниць на загальну вартість 5029,70 доларів США.
Слід зауважити, що товар, визначений інвойсом № BTCN2015414 від 15 листопада 2015 року було передано перевізнику, що підтверджується коносаментом № WMS15110412 від 15 листопада 2015 року та відвантажувальною специфікацією № BTCN2015414/150 від 16 листопада 2015 року, в якій вказано, що товар прибуде у місце призначення контейнером MEDU1896553, що відповідає вищенаведеному інвойсу та пакувальному листу до нього.
Кількість та вартість товару, що поставляється також підтверджується видатковою накладною № 0000002015414 від 12 листопада 2015 року, в якій зазначено про здійснення поставки товару загальною вартістю 5029,70 доларів США на виконання укладеного контракту № ВС-ТВ29/09/2015 від 29 вересня 2015 року контейнером MEDU1896553.
Так, вищевказані товари у порту призначення (місто Одеса) було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Клевер Тім", який відповідно до умов договору № 9/12М від 09 грудня 2015 року на транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між ПП "Технобазіс" та ТОВ "Клевер Тім", надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано перевізнику для до направлення його до Сумської митниці ДФС для митного оформлення.
Аналізуючи вищезазначені положення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для витребування у позивача додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, оскільки декларантом були надані всі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що у відповідності до поданих декларацій поставка товару ввезеного на митну територію України здійснювалася на умовах CFRзгідно із Incoterms 2010, що відповідає інвойсам № BTCN2015400 від 01 листопада 2015 року, № BTCN2015414 від 15 листопада 2015 року та пакувальним листам до них.
Вказана обставина також підтверджується листом CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD № BTCN2015400/18 від 18 листопада 2015 року, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включено до ціни товару, вказаної у інвойсі № BTCN2015400 від 01 листопада 2015 року.
Іншим листом CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD № BTCN2015414/26 від 26 листопада 2015 року також визначено, що вартість морського перевезення включено до ціни товару, вказаної у інвойсі № BTCN2015414 від 15 листопада 2015 року.
Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляції № BTCN2015400/01 від 18 листопада 2015 року та № BTCN2015414/01 від 25 листопада 2015 року, надані CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD.
Оскільки за умовами поставки CFR (вартість і фрахт) Incoterms 2010 не передбачається обов'язок страхування товару, тому CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD як постачальником не здійснювалось морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD № BTCN2015414/26 від 26 листопада 2015 року, яким позивача було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом № BTCN2015414/01 від 25 листопада 2015 року, контейнером MEDU1896553, страхування вантажу не здійснювалось.
У повідомленні CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD № BTCN2015400/19 від 19 листопада 2015 року міститься аналогічна інформація відносно інвойсу № BTCN2015400 від 01 листопада 2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем також не здійснювалось страхування товару, що підтверджується листами № 590/20-11 від 20 листопада 2015 року та № 625/30-11 від 30 листопада 2015 року.
Враховуючи вищенаведені обставини, для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту № ВС-ТВ29/09/2015 від 29 вересня 2015 року за інвойсами № BTCN2015400 від 01 листопада 2015 року, № BTCN2015414 від 15 листопада 2015 року, такі складові митної вартості товару як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.
Отже, митна вартість задекларованого товару була визначена за першим методом, тобто за ціною договору, в основу якої було покладено ціну, визначену інвойсами та додатками до договору № ВС-ТВ29/09/2015 від 29 вересня 2015 року.
Як вбачається з доказів, що містяться в матеріалах справи, декларантом надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду звертає увагу на те, що прийняття оскаржуваного рішення зумовлено ненаданням декларантом додаткових документів, а саме: каталогів, прейскурантів (прайс-листи) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, виготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Разом з цим, контролюючим органом в своєму рішенні не зазначено які саме документи мали розбіжності, або ж що саме слугувало підставою для виникнення сумнівів, внаслідок чого витребувано додаткові документи.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих документах відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 222- 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
|
Головуючий
Судді
|
М. І. Смокович
О. В. Калашнікова
В. І. Маслій
|