п/811/3309/15 Про визнання протиправними та скасування рішення про корегування митної вартості товарів і картки відмови - 22.09.2016 Прийняття

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Кіровоградської митниці ДФС на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 р. у справі № П/811/3309/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

Позивач звернувся з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 901000006/2015/000109/2 від 11.09.2015 p., прийняте Кіровоградською митницею ДФС;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 901050000/2015/00123 від 11.09.2015 p., прийняту Кіровоградською митницею ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 р., позов задоволено.

На постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 р. надійшла касаційна скарга Кіровоградської митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "АСС" є імпортером томатної пасти СВ 2014 36/38 Брікс, яка придбалась позивачем у компанії "Xinjiang Hirum International Tradt Co., Ltd" (Китай) за умовами укладеного договору № HRTP-1512 від 03.07.2015 р., додаткової угоди № 1 від 03.07.2015 р., відповідно до яких постачальник в період липня-серпня 2015р. зобов'язується продати покупцю вказаний товар за ціною 825 доларів США за тону, в кількості 40,00 тонн, загальною вартість 33000 доларів США, постачання здійснюється на умовах FOB Ксінганг, Тіанжин порт, Китай згідно з Інкотермс 2000.

В рамках вказаного контракту позивачем на митну територію України ввезений товар - томатна паста Gold Break врожай 2014 року з вмістом сухих речовин 36-38 % вагою нетто 38,766 т, який 11.09.2015 р. пред'явлений ТОВ "АСС" до митного оформлення до Кіровоградської митниці ДФС через митний пост "Кіровоград-центральний" за митною декларацією (МД) № 901050000/2015/007364. До митної декларації декларантом надані копії документів, підтверджуючі митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт № HRTP-1512 від 03.07.2015 р. та додатки до нього; комерційний інвойс № HR15-TP0722 від 22.07.2015 p.; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, зокрема, платіжне доручення в іноземній валюті № 382 від 27.07.2015 p., № 402 від 08.09.2015 p., № 404 від 09.09.2015 р. та свіфт-повідомлення до них; прайс-лист виробника товару від 03.07.2015 р., чинний до 31.12.2015p.; експортну митну декларацію країни відправлення № 020220150520376819 від 31.07.2015 p.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений Державним підприємством "Укрпромзовнішекспертиза" від 09.09.2015 р. № 2560; розрахунок вартості томатної пасти (калькуляцію) б/н від 03.07.2015 p.; лист "Xinjiang Hirun International Trade Co., Ltd" від 03.07.2015 p.; пакувальний лист до інвойсу № HR15-TP0722 від 22.07.2015 p.; № 6508; рахунок на оплату витрат по доставці товару морським транспортом № 268 від 08.09.2015 р.; договір № 520 про транспортно-експедиційне обслуговування від 25.03.2015 p.; коносамент MRFB15075647 від 02.08.2015 p.; довідка ТОВ "АСС" за вих. № 516 від 11.09.2015 р.

Позивачем митна вартість товару визначена за ціною договору.

Митним органом запропоновано декларанту надати додаткові наявні документи стосовно причин заниження вартості фрахту в порівнянні з оплатою фрахту партії ідентичного товару в аналогічних обсягах по цьому ж контракту при здійсненні попереднього митного оформлення за МД № 901050000/2015/007027. Декларантом позивача письмово зазначено про неможливість на той час надати додатково витребувані документи та вказано про відмову від процедури консультації.

11.09.2015 р. Кіровоградською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 901000006/2015/000109/2 у відношенні митної декларації № 901050000/2015/007364 за другорядним методом на підставі МД від 28.08.2015 р. № 901050000/2015/007027, у зв'язку з чим митна вартість товару визначена митним органом в розмірі 34063 доларів США.

Також 11.09.2015 р. Кіровоградською митницею ДФС складена та надана декларанту картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 901050000/2015/00123 (у відношенні митної декларації № 901050000/2015/0007364 від 11.09.2015 р.).

Не погоджуючись із спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з ч.1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за 1 методом, митний орган посилався на наявність сумніву в правильному визначенні заявленої митної вартості та на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів. При цьому відповідачем був застосований метод 2 визначення митної вартості товару.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові наявні документи стосовно причин заниження вартості фрахту в порівнянні з оплатою фрахту партії ідентичного товару в аналогічних обсягах по цьому ж контракту при здійсненні попереднього митного оформлення.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про зменшення транспортних витрат на доставку товару (вартість фрахту), оскільки поставка товару була здійснена на умовах FОB (Free on Board або "Вільно на борту"), що означає, що продавець вважається тим, що виконав своє зобов'язання по поставці з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. За умовами FOB на покупця покладаються обов'язки з очищення товару від мит для його експорту.

ТОВ "АСС" задля підтвердження заявленої митної вартості надано до Кіровоградської митниці калькуляцію сформованої вартості томатної пасти з урахуванням транспортних витрат. Вартість фрахту є змінною, пропозиції щодо вартості фрахту надходять від перевізника, тому сплата ТОВ "АСС" нижчої ціни фрахту (20845,66 грн.), ніж така ціна складала за попередньою поставкою у серпні 2015 р., не свідчить про заниження позивачем митної вартості товару.

Отже відомості про заявлену позивачем митну вартість є об'єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої та апеляційної інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Отже, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.