ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2016 року м. Київ К/800/52255/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеодора-М" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеодора-М" до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови,
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ "Клеодора-М" звернулося з позовом до Ягодинської митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості від 25.04.2014 року № 205000004/2014/000043/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.04.2014 року № 205000004/2014/00007.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 року, у позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з контрактом від 02.09.2013 № 01-09/02, укладеним із фірмою FAVOR INTERNATSONAL, ІNC., (Республіка Панама), 24.04.2014 ТОВ "Клеодора-М" ввезло на митну територію України кузов до легкового автомобіля AUDI A6, що використовувався, 2003 року випуску (номер кузова НОМЕР_1, тип кузова - універсал, чорного кольору).
Для митного оформлення вказаного товару декларантом були подані Ягодинської митниці Міндоходів, зокрема, такі документи: ВМД № 205060000/2014/006306 від 25.04.2014, контракт № 01-09/02 від 02.09.2013, рахунок-фактуру (інвойс) № 2350К від 24.04.2014, специфікацію 2350К від 24.04.2014, уніфіковану митну квитанцію МД-1 серія 20502Ж № 0458465 від 24.04.2014, картку обліку особи яка здійснює операції з товарами № 205/2012/0000447 від 28.11.2012, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 08.01.2014, рішення ДП "Волинського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації" № 0349д/2-5 від 25.04.2014, рішення ДП "Волинського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації" № 3449с2-5 від 01.11.2011, заяву 273/620 ТОВ "Клеодора-М" начальнику Ягодинської митниці від 25.04.2014, акт проведення фізичного огляду транспортного засобу № 205060000/2014/006187 від 25.04.2014, ВМД № 205060000/2013/020215 від 09.08.2013, ВМД № 205060000/2013/019724 від 25.06.2013, висновок про оцінку кузова автомобіля марки AUDI № 2066 від 25.04.2014, висновок № 8546 експертного авторизованого дослідження від 06.12.2013 зробленого Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Волинське відділення Міністерства юстиції України, копію сторінки із каталогу "SchwackeListe" 4/2014. При цьому, позивач задекларував митну вартість товару в сумі 1530,00 євро (24096,75 грн.).
Під час здійснення митного контролю та митного оформлення за МД № 205060000/2014/006306 від 25.04.2014, митним інспектором Ягодинської митниці Міндоходів шляхом надсилання електронних повідомлень було запропоновано декларанту надати додаткові документи пояснення для підтвердження митної вартості товару згідно статей 53, 54 МК України: документальну інформацію про розрахунок числового значення складових митної вартості товару, визначеної та заявленої декларантом, копію декларації країни відправника.
Декларантом вимоги посадової особи митного органу не було виконано. Того ж дня, декларантом було надано лист від 29.04.2014 № 273/620 у якому зазначено, що додаткових документів по товару надати немає можливості.
25.04.2014 Ягодинська митниця Міндоходів прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 205000004/2014/000043/2, у якому зазначено, що митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для розрахунку числового значення складових митної вартості, а відмова від подання експортної декларації, розрахунку митної вартості не дає змогу визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, митну вартість визначено за резервним методом.
Позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 20500004/2014/00007 від 25.04.2014, у якій зазначено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: невідповідність заповнення граф 12, 45 МД вимогам статті 53 МК України, рішення про визначення митної вартості товару № 205000004/2014/000043/2 від 25.04.2014 року (отримане декларантом). У картці відмови відповідач роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідності до рішення про визначення митної вартості № 205000004/2014/000043/2 від 25.04.2014.
У подальшому позивачем було оформлено ВМД № 205060000/2014/006507 від 25.04.2014 із коригуванням вартості товару з 24069,32 грн. до 31463,20 грн., та за якою товар був випущений у вільний обіг.
Згідно із статтею 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями, МК України (4495-17) ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 266 МК України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України (2755-17) , сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Згідно із частиною першою статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Підстави для відмови у митному оформлені товарів визначені у частині шостій статті 54 МК, відповідно до якої митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, відповідно до статті 54 МК України контролюючий орган вправі відмовити в митному оформлені товарів лише у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Згідно із частиною п'ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Як встановлено, під час опрацювання поданих позивачем для митного оформлення документів посадовою особою митного органу було виявлено розбіжності, а також те, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Так, зокрема: митне оформлення здійснювалося на виконання контракту від 02.09.2013 № 01-09/02, укладеним із фірмою FAVOR INTERNATSONAL, ІNC., (Республіка Панама), проте декларацію країни відправлення позивачем не була надана. Відповідно до специфікації № 2350 від 24.04.2014 до контракту № 01-09/02 від 02.09.2013 вартість кузова AUDI A6, що використовувався, 2003 року випуску (номер кузова НОМЕР_1) становила 256 євро, відповідно до висновку № 2066 від 25.04.2014 року вартість цього ж кузова становила 22024,22 грн., а в митній декларації декларант визначив митну вартість кузова за резервним методом у сумі 1530 євро, що становить 24096,75 грн.
Крім того, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товару за МД № 205060000/2014/006306 від 25.04.2014 спрацювала система управління ризиками та Ягодинською митницею Міндоходів було встановлено, що згідно цінової інформації ЄАІС середня митна вартість товару є вищою ніж та, що заявлена декларантом.
Також, митний орган врахував, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 06.12.2013 № 8546 стосується кузова легкового автомобіля MERCEDES BENZ 221, 2011 року, хоча у цій справі предметом спору є розмитнення кузова AUDI A6, 2003 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, а тому у Ягодинської митниці Міндоходів були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Оскільки подані декларантом документи містили розбіжності щодо вартості товару та позивач не виконав вимоги митного органу і не надав додаткових документів для спростування сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог пункту 2 частини шостої статті 54, статті 256 МК України.
При цьому, прийняттю рішення про коригування передувала процедура консультацій щодо обрання методу визначення митної вартості товару та обмін наявною інформацією, в ході якої митний орган прийшов до обґрунтованого висновку, що митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Згідно із частинами першою - третьою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Як передбачено частиною восьмою статі 57 цього ж Кодексу, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (995_264) (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Результати процедури консультацій та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному, відображені у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № 205000004/2014/000043/2 від 25.04.2014 року. Приймаючи вказане рішення про коригування митної вартості товару митний орган використав: каталог SchwackeListe 2014 SPS-D4/2014, Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджену наказом Мін'юсту та Фонду держмайна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року (у редакції від 24.07.2009 року) та практику оформлень такого роду товарів у відповідний період, що є сумісним з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (995_264) (GATT).
Встановлені у цій справі фактичні обставини справи дають підстави колегії суддів для висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № 205000004/2014/000043/2 від 25.04.2014 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205000004/2014/00007 від 25.04.2014 є правомірними.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про необгрунтованість позовних вимог.
Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеодора-М" відхилити, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: