Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні),

Олексієнка М.М.,

Пасічник С.С.,

секретаря судового засідання Ковтонюка С.Д.,

за участі представника ГУ ДКСУ у Черкаській області - Медведєвої Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5 до начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області Никопаненка Сергія Миколайовича, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання незаконним та скасування наказу про застосування заходів дисциплінарного впливу,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_5 пред'явив даний позов до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (далі - ГУ ДКС України у Черкаській області) про визнання незаконними дій начальника ГУ ДКС України у Черкаській області Никопаненка С.М. щодо застосування заходів дисциплінарного впливу; визнання незаконним і скасування наказу від 20 серпня 2015 року № 115/ОС про застосування заходів дисциплінарного впливу.

Зазначав, що застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є незаконним, оскільки відповідачем попередньо не проведено службове розслідування та пропущено строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування та недоведеність обставин, які суди вважали встановленими, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. Касаційну скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві. Також зазначає, що суди не мотивували обґрунтованість підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не зазначили, які саме порушення службових обов'язків ним не виконано належним чином.

У запереченнях проти касаційної скарги ГУ ДКС України у Черкаській області просить її доводи відхилити та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Справа слухається за відсутності представника Державної казначейської служби України, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що ОСОБА_5 з 03 червня 2014 року обіймає посаду начальника юридичного відділу ГУ ДКС України у Черкаській області.

Наказом Державної казначейської служби України № 211 від 23 липня 2015 року "Про результати розгляду матеріалів про стягнення коштів" за порушення пункту 8 статті 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України (2456-17) , а саме: неоскарження в апеляційному, касаційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 25 березня 2014 року в справі № 925/334/14, начальника ГУ ДКС України у Черкаській області Никопаненка С.М. зобов'язано притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника юридичного відділу ГУ ДКС України у Черкаській області ОСОБА_5

На виконання цього наказу і з урахуванням наданих позивачем 18 серпня 2015 року пояснень, наказом начальника ГУ ДКС України у Черкаській області Никопаненка С.М. від 20 серпня 2015 року №115/ОС до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу стали наступні обставини.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25 березня 2014 року у справі № 925/334/14 стягнуто з ГУ ДКС України у Черкаській області на користь Приватного підприємства "Промелектробуд-2000" 500265,60 грн боргу та 10005,31 грн судового збору.

Позивач, як представник ГУ ДКС України у Черкаській області, 07 квітня 2014 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду на зазначене судове рішення, в якій вказав, що ГУ ДКС України у Черкаській області звільнено від сплати судового збору згідно з положеннями пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2014 року у справі № 925/334/14 апеляційну скаргу повернуто ГУ ДКС України у Черкаській області.

Підставою для повернення скарги було неподання апелянтом доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками ПП "Промелектробуд-2000", а також неподання платіжного доручення про сплату судового збору за апеляційне оскарження.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач, як начальник юридичного відділу ГУ ДКС України у Черкаській області, несе персональну відповідальність за виконання завдань і функцій, покладених на цей відділ, та повинен забезпечити неухильне дотримання законодавства України. Стягнення з ГУ ДКС України у Черкаській області заборгованості за договором підряду є спірним, а тому позивач повинен був забезпечити оскарження рішення Господарського суду Черкаської області. Щодо дотримання відповідачем строку притягнення позивача до відповідальності, суди вважали, що позивач мав змогу ставити питання перед судом апеляційної господарської інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження після повернення апеляційної скарги, однак таких заходів не вжив, а тому строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності розпочав свій відлік з моменту виявлення порушення. Дисциплінарний проступок позивача має триваючий характер (один рік), враховуючи передбачений частиною 2 статтею 93 ГПК України строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Статтею 147 Кодексу законів про працю України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

В силу статті 14 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову невідповідність в наказі від 20 серпня 2015 року № 115/ОС визначено не оскарження в апеляційному, касаційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 25 березня 2014 року в справі № 925/334/14.

При дослідженні питання дотримання відповідачем строку притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності визначальним є встановлення дня вчинення ним проступку та дня, коли відповідачем було виявлено цей проступок.

Вирішуючи питання про дотримання відповідачем таких строків, суди необґрунтовано послались у своїх рішеннях на постанову Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" від 24 червня 1988 року № 6 (v0006700-88) , оскільки вона стосується роз'яснення положень Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) щодо строку застосування адміністративних стягнень, зокрема, за триваюче правопорушення, передбаченого статтею 38 КУаАП, та не має відношення до строку накладення дисциплінарних стягнень.

Позивач є державним службовцем, у сфері трудових відносин на нього поширюються положення Закону України "Про державну службу" (3723-12) та Кодексу законів про працю України (322-08) .

Та обставина, що позивач мав змогу ставити перед апеляційним судом питання про поновлення строку на апеляційне оскарження після повернення ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2014 року апеляційної скарги не може свідчити про те, що його проступок є триваючим дисциплінарним, поняття про який відсутнє у названих законах.

При вирішенні питання дотримання відповідачем строків притягнення ОСОБА_5 до відповідальності суди мали встановити, коли позивачем вчинено дисциплінарний проступок та, враховуючи, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, перевірити, чи при винесенні оскаржуваного наказу відповідачем дотримано передбачені статтею 148 КЗпП України строки притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Поза увагою судів залишились доводи позивача про те, що за наслідком виявлення факту порушенням ним своїх службових обов'язків начальником ГУ ДКС України у Черкаській області не було призначено службове розслідування, чим порушено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою КМУ від 13 червня 2000 року № 950 (950-2000-п) .

Згідно з частиною 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 227 КАС України).

Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, повно і всебічно встановлених обставинах справи, їх належній правовій оцінці, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, так як порушення допущені обома судовими інстанціями.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.