Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ємельянової В.І., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Закарпатської митниці ДФС про стягнення різниці у заробітній платі,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що працював на посаді головного державного інспектора митного оформлення № 1 митного поста "Чоп-залізничний" Чопської митниці Міндоходів. З 20 лютого 2014 року його переведено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту "Чоп-залізничний" Чопської митниці Міндоходів, без змін обсягів роботи і функціональних обов'язків. З цієї дати нарахування та виплата різниці (без премії) у заробітній платі була безпідставно зупинена і не виплачувалася до 31 березня 2015 року. Враховуючи такі дії відповідача протиправними, просив суд визнати неправомірними дії Закарпатської митниці ДФС щодо припинення нарахування та виплати різниці у заробітній платі позивачу, як посадовій особі митного посту "Чоп-залізничний" Закарпатської митниці ДФС з 20 лютого 2014 року і зобов'язати Закарпатську митницю ДФС здійснити перерахунок, нарахування та виплату різниці у заробітній платі позивачу у період з 20 лютого 2014 року по 31 березня 2015 року, а також відшкодувати за рахунок відповідача на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 5000 грн та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на скаргу Закарпатська митниця ДФС просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 04 червня 2013 року працював в Чопської митниці Міндоходів на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Чоп-залізничний".

29 жовтня 2013 року позивача попереджено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 597 "Деякі питання оплати праці працівників Міністерства доходів і зборів та його територіальних органів" (597-2013-п) та постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) , а також у зв'язку із введенням в дію наказом Чопської митниці Міндоходів від 24 жовтня 2013 року № 331 штатного розпису Чопської митниці Міндоходів на 2013 рік, відбулися зміни істотних умов праці, а саме: системи, розмірів оплати праці (у тому числі посадових окладів, надбавок і доплат) та найменування посад особового складу митниці.

16 грудня 2013 року ОСОБА_4 переведено на посаду головного державного інспектора митного оформлення № 1 митного поста "Чоп-залізничний" Чопської митниці Міндоходів.

З 01 січня 2014 року змінено структуру митного поста "Чоп-залізничний".

05 лютого 2014 року позивача попереджено про можливе наступне вивільнення у зв'язку з скороченням численності працівників Чопської митниці Міндоходів. При цьому позивачу запропоновано вакантну посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту "Чоп-залізничний" Чопської митниці Міндоходів, на яку він погодився.

Наказом Чопської митниці Міндоходів від 19 лютого 2014 року № 93-о позивача переведено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту "Чоп-залізничний" Чопської митниці Міндоходів з 20 лютого 2014 року.,

Відповідач виплачував позивачу різницю в заробітній платі, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 597 "Деякі питання оплати праці працівників Міністерства доходів і зборів та його територіальних органів" (597-2013-п) , до 20 лютого 2014 року, тобто до моменту переведення на іншу посаду - державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту "Чоп-залізничний" Чопської митниці Міндоходів.

05 грудня 2014 року позивача попереджено про можливе наступне звільнення із займаної посади у зв'язку із реорганізацією Чопської митниці Міндоходів та зазначено, що йому буде додатково повідомлено та запропоновано відповідну посаду у строк, передбачений статтею 49-2 Кодексу законів про працю України.

Наказом Закарпатської митниці ДФС від 30 січня 2015 року № 147-о ОСОБА_4 призначено, в порядку переведення, на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту "Чоп залізничний" з 01 лютого 2015 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з наступного.

Питання, пов'язані з розміром заробітної плати позивача регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (268-2006-п) (далі - постанова № 268), якою затверджено схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Рахункової палати України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, органів прокуратури, судів та інших органів державної влади, згідно з додатками 1 - 47, 55, а також розміри надбавок за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, спеціальне звання та окладів осіб рядового і начальницького складу податкової міліції за спеціальні звання та класний чин згідно з додатками 56 - 59.

10 вересня 2013 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 597 "Деякі питання оплати праці працівників Міністерства доходів і зборів та його територіальних органів" (597-2013-п) (далі - постанова № 597), відповідно до якої внесено зміни до постанови КМУ № 268 (268-2006-п) .

Пунктом 2 постанова № 597 (597-2013-п) передбачено, що у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови розміру заробітної плати (без премії), грошового забезпечення (без премії) в окремих працівників, умови оплати праці яких визначені цією постановою, на час роботи на займаній посаді виплачується різниця між заробітною платою (без премії), грошовим забезпеченням (без премії), визначеними за умовами оплати праці згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність, та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці.

Отже, за змістом вказаної норми право на отримання різниці між заробітною платою (грошовим забезпеченням), визначеною за умовами оплати праці згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність, та розміром заробітної плати, встановленим за новими умовами оплати праці, зберігається за працівниками на період зайняття ними тієї посади, на якій вони працювали під час впровадження таких нових умов її оплати.

Враховуючи, що відповідач виплачував позивачу різницю в заробітній платі, яка передбачена постановою № 597 (597-2013-п) , до 20 лютого 2014 року, тобто до моменту переведення на іншу посаду - державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного посту "Чоп-залізничний" Чопської митниці Міндоходів, суди дійшли правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги проте, що фактично 20 лютого 2014 року ОСОБА_4 було переміщено в інший структурний підрозділ, а не переведено на іншу посаду, отже умови праці не змінились, перевірялись судами, їм дана належна оцінка, вони не спливають на правильність судових рішень.

Мотиви скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що судами не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.