Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 по справі № 809/2059/15

за поданням Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Люкс"

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій на рахунках,-

У травні 2015 року Державна податкова інспекція звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства та зупинення видаткових операцій на його рахунках шляхом накладення арешту на кошти такого платника податків.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволення подання відмовлено.

Рішення судів обґрунтовано передчасністю звернення податкового органу з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства та зупинення видаткових операцій на рахунках.

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання листа Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 23.04.2015 № 2766/7/09-19-22-04-14 "Про якість складання актів перевірок", Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франкіську 19.05.2015 видано наказ за № 594 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Люкс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2014 та видано направлення на проведення перевірки від 19.05.2015 № 00000523, № 00000524.

З метою проведення перевірки працівниками контролюючого органу 19.05.2015 здійснено виїзд за юридичною адресою позивача, проте керівник Товариства відмовив у проведенні перевірки, про що було складено відповідний акт.

20.05.2015 в.о. начальника Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську прийняв рішення № 10823/09-15-22-05-47/2982, яким застосував умовний адміністративний арешт майна Товариства з підстав відмови останнього від проведення перевірки за наявності законних підстав для її здійснення та відмови від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Так, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.10 ст. 94 Податкового кодексу визначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України).

Таким чином, для застосування адміністративного арешту майна передбачено обов'язковість наявності двох умов, а саме, наявність законних підстав для проведення перевірки та факт відмови платника податків від проведення такої перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Як встановлено судами попередніх інстанцій Товариство оскаржило до суду наказ Державної податкової інспекції від 19.05.2015 № 594 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, таким чином є спір щодо законності проведення такої перевірки.

Також ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 про забезпечення позову у справі № 809/2056/15 було зупинено дію наказу Державної податкової інспекції від 19.05.2015 № 594.

Таким чином, виходячи з наведеного та враховуючи вимоги законодавства щодо підтвердження обґрунтованості арешту майна, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що подання Державної податкової інспекції про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства та зупинення видаткових операцій на його рахунках є передчасним.

З огляду на вищевикладене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи контролюючого органу, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області відхилити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 по справі № 809/2059/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.